Постанова 4873 № 925/468/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2025 р. Справа№ 925/468/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Овчинніковій Я.Д.; за участю представників сторін: від позивача: Пахомова О.А., Дудченко В.В.; від відповідача 1: Беленкова В.В. ; від відповідача 2: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 (повний текст складено 17.02.2025) у справі №925/468/22 (суддя Грачов В.М.) за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго-ресурс" про стягнення солідарно 120 461 430,83 грн, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго-ресурс", в якому просив стягнути солідарно, на підставі ст. 1190 ЦК України, з відповідачів на його користь 120 461 430,83 реальних збитків та відшкодувати понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 868 350 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1, як оператор ГРМ, для забезпечення здійснення власної господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме для фізичного балансування ГРМ, об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат в ГРМ зобов`язаний був закупити природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах у необхідних обсягах. На виконання договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 за період квітня, травня, червня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня 2017 року позивач передав із ГТС, а відповідач-1 отримав на ГРС належних позивачу 588 948,165 тис. куб. метрів природного газу, із яких 574 646,551 тис. куб. метрів природного газу розподілив споживачам, а 14 301,614 тис. куб. метрів природного газу використав для забезпечення власної господарської діяльності, а саме для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ. За твердженням позивача, витрат на придбання 14 301,614 тис. куб. метрів отриманого і використаного ним природного газу відповідач-1 не поніс, номінацій позивачу на його отримання не подавав, із ГТС відібрав безпідставно, негативний небаланс в порядку і на умовах, визначених п.п. 2.6., 4.1., 4.2., 6.3. договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, п. 4 гл. 4 розділу XIV Кодексу ГТС, не врегулював. Позивач для уникнення порушення співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі, спричиненого внаслідок протиправних дій відповідача-1, закупив та здійснив подання до газотранспортної системи природний газ в обсязі 14 301,614 тис. куб. метрів (в обсязі безпідставно відібраного відповідачем-1), його загальна вартість за ринковою ціною на момент подання позову до суду становить 120 461 430,83 грн., складає реальні збитки позивача і підлягає відшкодуванню відповідачем-1 на підставі положень ст. 623 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 225 ГК України. Крім того, в порушення умов договору відповідач-2 номінацій для постачання відповідачу-1 природного газу на підставі договору № Г-16/068 від 27.12.2016 в обсязі 14 301,614 тис. куб. метрів позивачу не подавав, послуг його транспортування не замовляв, що позбавило позивача можливості у встановленому Кодексом ГТС і умовами договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 порядку віднести в алокацію та скласти акти про надання послуг балансування відповідачу-2 спірних обсягів природного газу, відібраних і використаних відповідачем-1. Зазначені обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18, призвели до порушення прав позивача у виді завданих збитків через втрату майна - 14 301,614 тис. куб. метрів природного газу загальною вартістю за ринковою ціною на момент подання позову до суду 120 461 430,83 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем-2 на підставі ст. 623 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 225 ГК України. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі №925/468/22 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачем вчинялись передбачені Кодексом ГТС дії щодо добровільного і примусового за судовим рішенням балансування газотранспортної системи, стягнення витрат на надання цієї послуги позивачем, але судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні цієї вимоги повністю з підстав відсутності порушення договірних зобов`язань, обставини, встановлені цим рішення преюдиціальні для вирішення спору, що розглядається у цій справі, то суд не вбачає в діях відповідача-1 і повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно правових висновків, до яких дійшли апеляційний і касаційний господарські суди у справі № 925/358/18, за обставин даного спору належним відповідачем є відповідач-2. Але, дій щодо врегулювання цього спору, регламентованих нормами законодавства і умовами договору транспортування газу, позивач не вчинив, дія забезпеченого договору припинена за згодою сторін, невиконаних зобов`язань за ним відповідач-2 перед позивачем не мав, відтак і в діях відповідача-2 суд не вбачає повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі №925/468/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - суд першої інстанції не врахував покладених на відповідача-1, як замовника послуг транспортування та водночас Оператора газорозподільних систем обов`язків із закупівлі природного газу та встановлених обмежень відбирати природний газ, які ним порушені, чим завдано збитки позивачу; - АТ «Черкасигаз» у правовідносинах із позивачем є Оператором суміжної системи, який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу, а не «споживачем», як помилково зазначив суд першої інстанції; - відповідач-1 порушив умови договору транспортування та не подав у спірний період позивачу номінацій та не подав природний газ до газотранспортної системи у встановленому порядку, натомість здійснив відбір природного газу в спірних обсягах, що не були підтверджені Оператором ГТС; - в оскаржуваному рішенні суд застосував правову оцінку, надану судом в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №925/358/18, без надання відповідної оцінки обставинам справи та доказам, що наявні в справі №925/468/22, якими підтверджується, що відповідач-2 не замовляв послуг транспортування для відповідача-1 за договором постачання природного газу №Г-17/019 від 29.06.2917, який взяв на себе перед позивачем самостійний обов`язок замовника послуг транспортування на підставі договору № 1512000718; - відповідач 1 внаслідок протиправної поведінки відібрав із газотранспортної системи 14 301,614 тис. куб. м природного газу, що перевищує обсяг підтвердженої для нього номінації (« 0» нуль тис. куб. м), чим завдав збитки позивачу; - у справі № 925/358/18 не враховано, що взаємовідносини відповідача 1 і позивача - є прямими взаємовідносинами Оператора газорозподільної системи із Оператором газотранспортної системи; - взаємовідносини АТ «Черкасигаз» із ТОВ «Променерго-Ресурс» у правовідносинах із Оператором ГТС - АТ «Укртрансгаз» в розумінні Кодексу ГТС - є взаємовідносинами одного замовника послуг транспортування із взаємовідносинами іншого замовника послуг транспортування; - договір від 27.12.2016 №Г-16/068, предметом якого є природний газ виключно для забезпечення власних потреб, не врегульовує купівлю відповідачем 1 природного газу саме для забезпечення фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат у відповідача-2 у спірний період; - як встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18, ТОВ «Променерго-Ресурс» було єдиним постачальником для АТ «Черкасигаз» у період квітня-грудня 2017 року; - у справі № 925/358/18 не оцінював подані ТОВ «Променерго-Ресурс» номінації обсягів природного газу, на предмет наявності в них в спірний період обсягів для продажу їх такому покупцю, як АТ «Черкасигаз»; - оцінка доказів під час ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/358/18, без врахування нових доказів, які не досліджувалися судами та відсутність участі в зазначеній справі відповідача-2 - ТОВ «Променерго Ресурс», не можуть бути підставою для відмови суду в дослідженні та оцінки поданих позивачем та наявних в справі доказів; - витрати природного газу в обсязі 14 301,614 тис куб м, який зобов`язаний відповідач-1 був закупити у спірний період для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (ВТВ), пов`язані з технологічним процесом з розподілу природного газу та господарською діяльністю відповідача-1 з розподілу природного газу; - відповідач-1 не надав доказів постачання природного газу на ВТВ жодним постачальником природного газу, ані ТОВ «Променерго-Ресурс», ані НАК «Нафтогаз України»; - Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо необхідності захисту прав Оператора газотранспортної системи, шляхом стягнення суми збитків, якщо газ був придбаний позивачем з метою балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбирання Оператором газорозподільних систем природного газу для його господарської діяльності, і який не був компенсований Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування); - суд першої інстанції повинен був встановити ступінь вини кожного із відповідачів у завданні ними збитків позивачу та застосувати до них цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення з них розміру завданих збитків на користь позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/468/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 29.04.2025. Ухвалою суду від 29.04.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025. Ухвалою суду від 20.05.2025 відкладено розгляд справи на 17.06.2025. Ухвалою суду від 17.06.2025 розгляд справи відкладено на 24.06.2025. Позиції учасників справи 11.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін. Явка представників сторін Представник відповідача 2 у судове засідання 24.06.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 24.06.2025 за відсутності представника відповідача

2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції На підставі Ліцензії серія АЕ № 194511, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.02.2013 № 211, позивач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» здійснювало діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), та виконувало обов`язки Оператора газотранспортної системи, строк дії ліцензії з 28.02.2013 по 27.02.2018 (т. 2 а.с. 1). Відповідач-1 - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 840, є оператором газорозподільної системи, здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу. Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс» здійснює господарську діяльність із постачання природного газу відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 616. 17.12.2015 Акціонерним товариством «Укртрансгаз», як оператором, укладено з Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000718 (далі також договір № 1512000718), який відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору № 1512000718 оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Згідно п. 2.3. договору № 1512000718 послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). Відповідно до п. 2.6. договору № 1512000718 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі; Згідно п. 2.7. договору № 1512000718 оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів; Відповідно до абз. 1, 4, 5 п. 4.1., абз. 2 п. 4.2. договору № 1512000718 замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси. Замовник має право: замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям. Згідно п. 9.1. договору № 1512000718 у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС; Відповідно до п.п. 11.1., 11.4., 11.5., 11.6. договору № 1512000718 послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору. Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки; Згідно п.п. 13.2., 13.6. договору № 1512000718 сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. Сторони добросовісно співпрацюють з метою забезпечення ефективної та безпечної експлуатації та використання газотранспортної системи. Сторони зобов`язуються вжити всіх можливих заходів задля уникнення або зменшення збитків. Сторона не має права на відшкодування збитків у тій частині, в якій вона могла б їх уникнути в разі вжиття всіх залежних від неї заходів. 22.12.2015 Акціонерним товариством «Укртрансгаз», як оператором, укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс», як замовником, договір транспортування природного газу № 1512000948 (далі договір № 1512000948), форма якого відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, його умови є типовими для договорів даного виду. 30.12.2016 і 19.12.2017 сторони договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 уклали додаткові угоди до цього договору, якими змінили його умови п. 17.1. розділу ХVІІ і продовжили строк його дії відповідно до 31.12.2022. 18.07.2019 сторони договору транспортування природного газу від 22.12.2015 № 1512000948 уклали додаткову угоду до цього договору, якою за взаємною згодою сторін розірвали договір з 01.03.2019. 27.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Променерго-ресурс», як постачальником, укладено з Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», як споживачем, договір постачання природного газу № Г-16/068 (далі договір № Г-16/068). Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору № Г-16/068 постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для забезпечення власних потреб. Відповідно до п.п. 2.1., 2.5. договору № Г-16/068 постачальник зобов`язується поставити, а споживач прийняти та оплатити природний газ в 2017 році в об`ємах (обсягах) до 429,2 тис. м. куб. Зазначені в п. 2.1. об`єми газу є плановими обсягами та можуть змінюватися. Об`єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок (номінацій) постачальнику. Заявки подаються постачальникові до 17 числа місяця, який передує місяцю постачання, у письмовій формі, зокрема з використанням факсу та інших засобів електронного зв`язку; Згідно п. 11.1. договору № Г-16/068 він поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2017 і діє до 31.12.2017. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу згідно договору постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068 постачальник (відповідач-2) передав, а споживач (відповідач-1) прийняв газ в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366. Відповідно до підписаних сторонами (позивачем і відповідачем-1) актів приймання-передачі природного газу позивачем з ГТС передано до ГРМ відповідача-1 природний газ в обсягах: у квітні 2017 - 34 079,160 тис. куб. м. (т. 1 а.с. 50-52); у травні 2017 - 14 736,842 тис. куб. м. (т. 1, а.с.71-73); у червні 2017 - 44 935,490 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 85-87); у серпні 2017 - 101 312,711 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 101-103); у вересні 2017 - 90 021,842 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 117-119); у жовтні 2017 - 78 520,560 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 131-133); у листопаді 2017 - 113 922,657 тис. куб. м. (т. 1, а.с. 153-155), у грудні 2017 - 111 418,903 тис. куб. м. (т. 1, а. с. 177-179), а разом 588 948,165 тис. куб. м. Відповідно до звітів відповідача-1 (алокацій) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Черкасигаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) і додатків до них в розрізі контрагентів (споживачів) обсяг фактично розподіленого відповідачем-1 природного газу споживачам склав: у квітні 2017 - 33 335,283 тис. куб. м., травні - 14 236,845, червні - 44 601,675, серпні - 100 812,726, вересні - 87 749,343, жовтні - 75 512, 744, листопаді - 110 637, 697, грудні - 107 760,238, а разом 574 646,551 тис. куб. м. На власні ВТВ, нормовані втрати газорозподільного підприємства (розділ VІІ алокацій) відповідачем-1 розподілено по договорах з НАК «Нафтогаз України»: у квітні - 743,877 тис. куб. м. (том 1, а. с. 53-70), травні - 499,997 (т. 1, а.с. 74-84), червні - 333,815 (т. 1, а.с. 88-100), серпні - 499,985 (т. 1, а.с. 104-116), вересні - 2 272,499 (т. 1, а.с. 120-130), жовтні - 3 007,816 (т. 1, а.с. 134-152), листопаді - 3 284,960 (т. 1, а.с. 156-176), грудні - 3 658,665 (т. 1, а.с. 180-201), а разом - 14 301,614 тис. куб. м., обсяги небалансу не показані. У розділі VІІІ алокацій відповідачем-1 показано розподіл газу на власні потреби газорозподільного підприємства по договорах з ТОВ «Променерго-Ресурс» в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366, обсяги небалансу не показані (0,000). За доводами позивача, номінацій на транспортування в обсязі 14 301,614 тис. куб. м. природного газу відповідач-1 не подавав, ці обсяги газу складають негативний небаланс відповідача-1 по укладеному ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, врегулювання небалансу відповідно до Кодексу ГТС і договору відповідачем-1 не проведено, фізичне врегулювання цього небалансу здійснено позивачем, вартість послуг балансування відповідачем-1 позивачу не відшкодовані. Обставини фізичного балансування ГТС протягом спірного періоду шляхом закупівлі природного газу і заповнення ним ГТС, об`єми і ціну закупленого газу позивач підтверджує доданими до позовної заяви його квартальними звітами форми № 6в-НКРЕКП-газ-моніторинг, додатками до них (т. 2 а.с. 2-24), актами приймання-передачі природного газу закупленого для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (т. 2 а.с. 24-87), платіжними дорученнями про оплату (т. 2 а.с. 88-122), договорами з продавцями про закупівлю природного газу (т. 2 а.с. 124-198). Для оплати наданих послуг балансування за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718 позивач направляв відповідачу-1 щомісячно повідомлення про обсяги небалансу (алокація, звіт), акти надання послуг балансування природного газу, розрахунок вартості послуг балансування і рахунок на оплату, а саме: за квітень 2017 року об`ємом 743,877 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 6 784 775,95 грн.; за травень 2017 - 499,997 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 4 435 101,38 грн.; за червень 2017 - 333,815 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 2 839 615,72 грн.; за серпень 2017 - 499,985 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 4 479 345,62 грн.; за вересень 2017 - 2 272,499 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 22 324 564,78 грн.; за жовтень 2017 - 3 007,816 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 28 940 969,74 грн.; за листопад 2017 - 3 284,960 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 34 368 728,45 грн.; за грудень 2017- 3 658,665 тис. куб. м. вартістю з ПДВ 40 380 615,36 грн. Крім того, 29.06.2017 відповідач-2, як постачальник, і відповідач-1, як споживач, уклали договір постачання природного газу № Г-17/019 (далі також - договір № Г-17/019). Умовами договору № Г-17/019 сторони погодили постачання природного газу для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат в кількості 2 535 тис. м. куб. по місяцях, зі строком дії договору до 31.12.2017 року. Додатковою угодою № 01 від 30.06.2017 сторони змінили умови договору від 29.06.2017 № Г-17/019 в частині об`єму, порядку поставки газу, його вартості і порядку оплати. Відповідно до акта приймання передачі № 202 від 31.07.2017, по договору від 29.06.2017 № Г-17/019 постачальник передав, а споживач прийняв природний газ в кількості 329,997 тис. м. куб. на загальну суму 2 342 980,02 грн. з ПДВ. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про стягнення, на підставі укладеного ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, вартості послуг балансування газотранспортної системи у січні, вересні 2016 року та січні-грудні 2017 року. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» борг, пеню, інфляційні втрати і відсотки річних за прострочення боргу за послуги балансування, надані у січні грудні 2017 року, закрито провадження у справі в частині стягнення боргу за послуги, надані у січні, вересні 2016 року, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі № 925/358/18 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» 168 500 530 грн. 55 коп. боргу, 19 319 223 грн. 74 коп. пені, 2 592 519 грн. 85 коп. відсотків річних, 8 931 730 грн. 14 коп. втрат від інфляції скасовано. Прийнято нове рішення в цій частині, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, рішення місцевого суду в частині закриття провадження у справі залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 10.10.2019 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» і Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишені без задоволення, постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18 залишена без змін. У справі № 925/358/18 суд апеляційної інстанції, відмовляючи у стягненні сум небалансів за квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, зазначив, що оскільки єдиним постачальником природного газу за період квітень - грудень 2017 року для відповідача було ТОВ "Променерго - Ресурс", відповідно місячний обсяг природного газу спожитий відповідачем в цей пкріод повинен був віднесений оператором ГТС в алокацію на постачальника природного газу ТОВ "Променерго - Ресурс". Предметом позову, що розглядається у цій справі, є вимога позивача до обох відповідачів про солідарне стягнення збитків, які є грошовим виразом вартості природного газу, відібраного, на думку позивача, безпідставно відповідачем-1 із газотранспортної системи, оператором якої є позивач. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивачем вчинялись передбачені Кодексом ГТС дії щодо добровільного і примусового за судовим рішенням балансування газотранспортної системи, стягнення витрат на надання цієї послуги позивачем, але судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні цієї вимоги повністю з підстав відсутності порушення договірних зобов`язань, обставини, встановлені цим рішення преюдиціальні для вирішення спору, що розглядається у цій справі, то суд не вбачає в діях відповідача-1 і повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно правових висновків, до яких дійшли апеляційний і касаційний господарські суди у справі № 925/358/18, за обставин даного спору належним відповідачем є відповідач-2. Але, дій щодо врегулювання цього спору, регламентованих нормами законодавства і умовами договору транспортування газу, позивач не вчинив, дія забезпеченого договору припинена за згодою сторін, невиконаних зобов`язань за ним відповідач-2 перед позивачем не мав, відтак і в діях відповідача-2 суд не вбачає повного складу правопорушення, відповідальністю за яке було б відшкодування спірних збитків. Однак колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови На спірні правовідносини сторін, як учасників ринку природного газу, операторів суміжних (відповідно газотранспортної та газорозподільної) систем трубопровідного транспорту пошиються дія положень Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), Господарського (далі ГК України) та Цивільного кодексів (далі - ЦК України). Також на дані правовідносини, які існували протягом квітень - грудень 2017 року, поширюється дія Кодексу ГТС у редакції чинній на момент спірних правовідносин. За визначеннями, наведеними в п. 5 глави І розділу І Кодексу ГТС (затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованого Мінюстом України 06.11.2015 за № 1378/27823, зі змінами та доповненнями): -оператор суміжної системи - оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, оператор іншої газотранспортної системи, який співпрацює з оператором газотранспортної системи; -суміжна система - інша газотранспортна система, газорозподільна система, газосховище, установка LNG, система суміжного газовидобувного підприємства, інша система, що мають фізичне з`єднання з газотранспортною системою. Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі позивач, Оператор ГТС) до 01.01.2020 виконувало функції оператора газотранспортної системи суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII). Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування природного газу затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №

201. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 840, на є оператором газорозподільної системи, здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу. Газорозподільна система, оператором якої є відповідач 1, є суміжною системою безпосередньо приєднаною до газотранспортної системи, оператором якої є позивач, у зв`язку з чим природний газ з газотранспортної системи до вказаної газорозподільної системи фізично надходить через фізичні точки входу/виходу між ними. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу I Кодексу ГТС, Оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій. Оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу з моменту отримання природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу (пункт 7 глави 3 розділу I Кодексу ГТС). Відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу IV Кодексу ГТС, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497. На виконання вимог Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір транспортування природного газу №1512000718, згідно Типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, на підставі якого між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та цивільні обов`язки, та внаслідок чого Відповідач-1 отримав доступ до газотранспортної системи та взяв на себе обов`язки Замовника послуг транспортування, що визначені умовами Договору № 1512000718. За визначенням, наведеним у п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). До предмету доказування в даній справі належить питання фактичного відібрання спірного обсягу газу та наявності в відповідача, в разі встановлення фактів відібрання з газотранспортної системи позивача спірних обсягів газу, номінацій на цей обсяг. У випадку відсутності номінацій такий безпідставно відібраний газ створює небаланс у газотранспортній мережі позивача. Відповідно до пункту 4.1 Договору № 1512000718, замовник, зокрема, зобов`язаний вчасно врегульовувати небаланси; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом. Відповідно до п.4.2 договору № 1512000718 замовник має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям. Згідно із п. 6.3. договору № 1512000718 надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС). Відповідно до глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу (пункт1). Оператор газотранспортної системи при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на: даних номінацій/місячних номінацій/ реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу; даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи; даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача; даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об`єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом (пункт 2). Проте, відповідач-1 порушив зазначені умови кодексу ГТС та договору і не подав у спірний період Позивачу номінацій та не подав природний газ до газотранспортної системи у встановленому порядку, натомість здійснив відбір природного газу в спірних обсягах, що не були підтверджені Оператором ГТС. Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС, у випадку коли замовник послуг транспортування не надасть оператору газотранспортної системи місячну номінацію згідно з положеннями пункту 2 цієї глави або номінацію на наступну газову добу протягом часу, вказаного в пункті 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування з обсягами природного газу, що дорівнює « 0» (нулю) відносно замовленої точки входу/виходу Відповідно до підпункту 4 п. 2 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС приймання - передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання - передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Відповідно до підписаних сторонами (позивачем і відповідачем-1) актів приймання-передачі природного газу позивачем з ГТС передано до ГРМ відповідача-1 природний газ в обсягах: у квітні 2017 - 34 079,160 тис. куб. м.; у травні 2017 - 14 736,842 тис. куб. м.; у червні 2017 - 44 935,490 тис. куб. м.; у серпні 2017 - 101 312,711 тис. куб. м.; у вересні 2017 - 90 021,842 тис. куб. м.; у жовтні 2017 - 78 520,560 тис. куб. м.; у листопаді 2017 - 113 922,657 тис. куб. м., у грудні 2017 - 111 418,903 тис. куб. м., а разом 588 948,165 тис. куб. м. Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) у точках виходу до газорозподільних систем оператори відповідних газорозподільних систем зобов`язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем (у тому числі побутовим споживачем), об`єкти якого підключені до газорозподільної системи та якому (його точкам комерційного обліку) оператор газорозподільної системи в установленому порядку присвоїв персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу (окремої точки комерційного обліку) та передав його до бази даних оператора газотранспортної системи. Відповідно до наданих самим відповідачем 1 звітів (алокацій) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Черкасигаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) і додатків до них в розрізі контрагентів (споживачів) обсяг фактично розподіленого відповідачем-1 природного газу споживачам склав: у квітні 2017 33 335,283 тис. куб. м., травні 14 236,845, червні 44 601,675, серпні 100 812,726, вересні 87 749,343, жовтні 75 512, 744, листопаді 110 637, 697, грудні 107 760,238, а разом 574 646,551 тис. куб. м. У цих звітах сам відповідач 1 зазначив, що на власні виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати газорозподільного підприємства (розділ VІІ алокацій) відповідачем-1 розподілено по договорах з НАК «Нафтогаз України»: у квітні - 743,877 тис. куб. м., травні - 499,997, червні - 333,815, серпні - 499,985, вересні - 2 272,499, жовтні - 3 007,816, листопаді - 3 284,960, грудні - 3 658,665, а разом - 14 301,614 тис. куб. м., обсяги небалансу не показані. За частиною 3 статті 37 та частиною 5 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів. Оператор газорозподільної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, в недискримінаційний та прозорий спосіб. Пунктами 1, 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ (в редакції чинній в спірному періоді) визначено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, пов`язаною з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності. Об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІI цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до / через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду. Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Виходячи зі змісту наведених норм, на відповідача 1, як Оператора ГРМ, покладений обов`язок закуповувати природний газ в обсягах, достатніх для здійснення власної господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме для фізичного балансування ГРМ, об`ємів (обсягів) фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат у ГРМ. Отже, відповідач 1 був зобов`язаний закупити у спірний період природній газ у обсязі 14 301,614 тис куб м. для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (ВТВ), пов`язані з технологічним процесом з розподілу природного газу та господарською діяльністю відповідача-1 з розподілу природного газу. Доводи відповідача 1, що він здійснив закупівлю газу для фізичного балансування ГРМ з посиланням на договір №Г-16/068 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до актів приймання-передачі природного газу та згідно договору постачання природного газу від 27.12.2016 № Г-16/068 постачальник (відповідач-2) передав, а споживач (відповідач-1) прийняв газ виключно для забезпечення власних потреб в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень - 0,636, червень - 0,791, серпень - 0,590, вересень - 0,704, жовтень - 31,552, листопад - 61,044, грудень - 75,366, всього 182,289 тис. м. куб. Тобто, відповідний об`єм не покриває відібраний відповідачем 1 газ у обсязі 14 301,614 тис куб м. із газотранспортної системи позивача для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у розмірі 14 301,614 тис куб м. Більше того, колегія суддів також враховує, що відповідні об`єми газу також не враховувались самим відповідачем 1 як такі, що направлені для фізичного балансування ГРМ, оскільки у наданих самим відповідачем 1 звітах (алокацій) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Черкасигаз», відповідач 1 у розділі VІІІ алокацій відобразив розподіл газу на власні потреби газорозподільного підприємства по договорах з ТОВ «Променерго-Ресурс» в кількості: квітень 11,606 тис. м. куб., травень 0,636, червень 0,791, серпень 0,590, вересень 0,704, жовтень 31,552, листопад 61,044, грудень 75,366, обсяги небалансу не показані (0,000). Тобто, відповідні об`єми газу, які були поставлені відповідачем 2 відповідачу 1 на підставі договору №Г-16/068 для забезпечення власних потреб, були розподілені окремо відповідачем 1 згідно наданих звітів та не входять до об`єму газу, який був відібраний АТ «Черкасигаз» на власні виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати газорозподільного підприємства у розмірі 14 301,614 тис куб м. Стосовно посилання до договір № Г-17/019 від 29.06.2017, предметом якого було постачання природного газу виключно для забезпечення виробничо-технологічних та нормованих втрат АТ «Черкасигаз», колегія суддів враховує, що відповідачами не було надано доказів виконання поставки природного газу в спірних обсягах та у спірний період. В матеріалах справи наявна лише один акт акта приймання передачі № 202 від 31.07.2017, по договору від 29.06.2017 № Г-17/019, який підтверджує поставку природного газу в липні 2017 в кількості 329,997 тис. м. куб. на загальну суму 2 342 980,02 грн. з ПДВ, що не є спірним місяцем відбирання газу на покриття фактичних витрат ГРМ у даній справі. Колегія суддів також враховує, що у наявних в матеріалах справи звітах про поділ фактичного обсягу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) за спірний період, відповідач-1 у розділі VII не підтвердив, що ТОВ «Променерго-Ресурс» було замовником послуг транспортування та постачальником природного газу, а вказав постачальником газу «НАК «Нафтогаз України». Аналогічне підтвердження Відповідач-1 вказав в додатках до вказаних Звітів про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Черкасигаз», між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі контрагентів (споживачів) за кожний спірний період. Тобто, відповідач-1 у спірний період не надав доказів постачання природного газу на ВТВ жодним постачальником природного газу, ані ТОВ «Променерго-Ресурс», ані НАК «Нафтогаз України». Колегія суддів враховує, що дані про відбір обсягу природного газу відповідачем 1 у спірний період підтверджується самим АТ «Черкасигаз» у підписаних ним та скріплених печаткою Звітах про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач 1 в порушення встановлених Договором та Кодексом ГТС обов`язків протягом квітня-червня та серпня-грудня 2017 року не здійснив закупівлю природного газу в обсягах 14 301,614 тис. куб. м для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат ГРМ, не подав номінацій та не подав природний газ до газотранспортної системи, проте відібрав їх з ресурсу позивача для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, що зумовило необхідність вчинення позивачем дій з метою балансування газотранспортної системи, понесенні витрат на закупівлю спірних обсягів природного газу. Щодо обставин завдання збитків позивачу шляхом утворення негативного небалансу відповідачем 1 відборами обсягів природного газу з газотранспортної системи позивача, судом враховано наступне. На Позивача як Оператора ГТС покладено обов`язок здійснення балансування газотранспортної системи, чим згідно з п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС є діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС). Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС). Цілісність газотранспортної системи - стан газотранспортної системи, за якого тиск фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу (п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»). Тобто, Оператор ГТС вживає заходи фізичного балансування в цілому відносно всього небалансу в газотранспортній системі, що утворюється всіма суб`єктами ринку природного газу, тим самим забезпечується той стан газотранспортної системи, що технічно гарантує транспортування природного газу. Водночас в межах заходів комерційного балансування визначається небаланс кожного конкретного суб`єкта для його врегулювання. Згідно з п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Правова природа послуг балансування при негативному місячному небалансі полягає у відшкодуванні на договірних засадах вартості спожитих обсягів природного газу Оператору газотранспортної системи, які подаються ним на точку входу в газотранспортну систему в межах заходів фізичного балансування. Відбори обсягів природного газу з точки виходу з газотранспортної системи без подачі обсягів природного газу на точку входу до газотранспортної системи призводять не лише до порушення необхідного співвідношення та утворення негативного небалансу, а передусім, є свідченням того, що відбір енергоресурсу здійснюється за рахунок технологічного газу, яким наповнена газотранспортна система для підтримання тиску, забезпечення процесу транспортування, належного функціонування системи тощо. Відбір природного газу у такий спосіб суб`єктами ринку безумовно впливає на рівень тиску в газотранспортній системі, відповідно падіння тиску та його низький рівень технічно не забезпечують гарантію транспортування природного газу, що очевидно стає загрозою цілісності газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи з метою відвернення такої загрози невідкладно вимушений компенсувати падіння тиску в газотранспортній системі подачею додаткових обсягів природного газу, тим самим замістити здійснені з точки виходу відбори обсягів природного газу, що не подавались на точку входу до газотранспортної системи. В цьому полягає мета фізичного балансування. Для цього АТ «Укртрансгаз» здійснюється закупівля необхідного ресурсу природного газу відповідно до підпункту 1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС. Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів, зокрема, купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами (пп.1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС). Пунктом 10 розділу XIII Кодексу ГТС встановлено, що Оператор ГТС (Позивач) для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Для вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок протиправних дій відповідача 1, позивачем у квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2017 року, придбано природний газ за договорами, що укладені за результатами публічних закупівель та оформлено відповідні акти приймання-передачі. Відповідно до актів приймання-передачі та платіжних доручень про їх оплату, якими підтверджується вартість придбаного позивачем природного газу та переданого відповідачу-1, розмір витрат позивача на закупівлю 14 301,614 тис. куб. м складає 120 461 430,83 грн. Таким чином, у зв`язку із втратою позивачем 14 301,614 тис. куб. м природного газу, останній був позбавлений можливості використання витрачених на балансування ГТС обсягів природного газу та власних коштів в розмірі здійсненої закупівлі спірних обсягів природного газу, що складають 120 461 430,83 грн. Посилання суду першої інстанції та відповідача 1 на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 925/358/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 10.10.2019, повністю відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 про стягнення вартості послуг балансування ГТС в тому числі і тих же обсягів газу, стягнення вартості якого у виді збитків є предметом позову у справі № 925/468/22, що розглядається, колегія суддів зазначає наступне. У межах справи № 925/358/18 розглядався позов Публічного акціонерного товариств «Укртрансгаз» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про стягнення, на підставі укладеного ними договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000718, вартості послуг балансування газотранспортної системи у січні, вересні 2016 року та січні грудні 2017 року, у тому числі і об`ємом 14 301,614 тис. куб. м. Ухвалюючи це судове рішення Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, з яким погодився Верховний Суд, що оскільки єдиним постачальником природного газу за період квітень - грудень 2017 року для відповідача було ТОВ "Променерго - Ресурс", відповідно місячний обсяг природного газу спожитий відповідачем в цей період повинен був віднесений оператором ГТС в алокацію на постачальника природного газу ТОВ "Променерго - Ресурс". Тобто, в межах справи № 925/358/18 вирішувався спір стосовно стягнення коштів за надані послуги з балансування на підставі договору, тоді як у даному спорі позивачем стягуються збитки внаслідок незаконного відбору газу із газотранспортної системи. У постанові Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 927/977/23, в якій також заявлялись позивачем схожий позов про стягнення збитків із оператора ГРМ, вказано, що обставини надання послуг балансування на підставі договору та завдання збитків внаслідок незаконного відбору газу з газотранспортної системи передбачають відповідний перелік доказів, якими повинні підтверджуватися зазначені обставини. Тобто, якщо в першому випадку суди повинні встановити наявність договірних відносин в частині здійснення балансування системи, то у випадку завдання шкоди суди повинні дослідити в першу чергу причини виникнення збитків, їх наслідки, дії позивача та відповідача та чи наявний взаємозв`язок між діями відповідача та завданими позивачу збитками. Виходячи з аналізу висновків Верховного Суду, колегія суддів відзначає, що предметом та підставами позову у справі № 925/358/18 були вимоги про стягнення боргу за надані послуги балансування на підставі договору та відповідних актів балансування, що лежить у площині комерційного балансування, тоді як у справі № 925/468/22 відповідні обставини щодо надання послуг балансування вже не мають значення та не є підставами позову, а дослідженню на підставі інших доказів підлягають обставини завдання збитків, зокрема, законність набуття відповідачем 1 природного газу за рахунок АТ «Укртрансгаз», причинно-наслідковий зв`язок неправомірної поведінки Відповідача, які призвели до завдання збитків Позивачу в результаті дій, що не виходить за межі фізичного балансування. Так, при розгляді справи № 925/358/18 про стягнення боргу за надані послуги балансування (комерційне балансування) не підлягають доказуванню та дослідженню докази, що стосуються фізичного балансування, зокрема, договори та акти закупівлі природного газу АТ «Укртрансгаз» та понесення у зв`язку з цим витрат, навіть якщо такі докази надані до матеріалів справи, тоді як у даній справі, яка не стосується комерційного балансування, такі докази становлять основу підстав позову та підлягають дослідженню. Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21, в якій зазначено, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів. Встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі (щодо стягнення заборгованості за врегулювання виниклих місячних/добових небалансів). Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд. XIII, а розд. XIV Кодексу. Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо). Відтак Об`єднана палата уточнила висновки щодо застосування п. 3 розд. ХІІІ, п. 3 гл. 3 розд. ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 14.12.2021 у справі № 923/909/19, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів. З врахуванням викладеного, в межах справи № 925/358/18 не досліджувались докази, надані в обґрунтування вимог, заявлених у справі №925/468/22, не надавалась правова оцінка обставинам, указаним позивачем в обґрунтування позову про стягнення збитків, спричинених Оператором ГРМ протиправним відбором природного газу з газотранспортної системи (за відсутності підтверджених номінацій), з огляду на відмінний предмет доказування в указаних справах. Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 в справі № 927/1041/19 вказав, що враховуючи відсутність правової підстави для отримання АТ «Чернігівгаз» послуг транспортування природного газу (неузгодження істотних договірних умов на надання послуг балансування), стягнення АТ «Укртрансгаз» коштів може здійснюватися відповідно до положень ст. 1212 ЦК у разі доведення факту набуття оператором ГРМ природного газу, який належав позивачу, без достатньої правової підстави або шляхом стягнення суми збитків, якщо газ був придбаний з метою балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбирання АТ «Чернігівгаз» природного газу для задоволення власних потреб, і не був компенсований Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування). У справі № 905/1135/23 Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 вказав, що застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України, відповідно до висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 01.02.2023 у справі №916/47/22, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Оскільки відповідач набув природний газ, діючи як всупереч меті і юридичному змісту договорів на постачання природного газу, так і всупереч Положенню №867, тобто за відсутності правової підстави, то сама лише наявність цих договорів не може свідчити про віднесення спірних правовідносин до договірних, тому суди обґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК України. Таким чином в межах справи №925/468/22, на відмінну від справи № 925/358/18, підлягають дослідженню обставини протиправної поведінки відповідача 1; шкоди, нанесеною протиправною поведінкою; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вину. Натомість, як вже було встановлено вище, відповідач 1 в порушення взятих на себе обов`язків у спірний період не здійснював закупівлю необхідної кількості обсягу природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, відповідно ані сам відповідач 1, ані жодний постачальник, зокрема і відповідач 2, не здійснив подання необхідної кількості обсягів природного газу на точку входу до газотранспортної системи для потреб відповідача 1, проте з точки виходу з газотранспортної системи останнім здійснено відбір обсягів природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ. Позивачем за рахунок придбаних обсягів природного газу були вжиті заходи фізичного балансування газотранспортної системи, в т. ч. для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу, яке було порушено внаслідок неподання природного газу у спірний період до газотранспортної системи позивача на точку входу для потреб відповідача 1 та відбору ним на точці виходу, що стало наслідком протиправних дій відповідача

1. Виходячи з такого, втрати природного газу, які позивач був змушений подати до газотранспортної системи при здійсненні фізичного балансування (14 301,614 тис. куб. м. природного газу на загальну вартість 120 461 430,83 грн) є витратами позивача, які він повинен був зробити для відновлення порушеного права, чим є право позивача на безпечне функціонування та стабільну роботу газотранспортної системи в умовах збалансованості подач/відборів на точках входу/виходу обсягів природного газу до/з газотранспортної системи. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з приписами ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 218 ГК України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Також, ст. 224 ГК України обумовлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків. Досліджуючи склад цивільного правопорушення, колегія суддів враховує, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідач 1 у квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2017 року в порушення вимог ст. ст. 37, 38 Закону «Про ринок природного газу» та згідно глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРС, вимог Кодексу ГТС не здійснив закупівлю природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення виробничо-технологічних витрат за нормованих втрат газорозподільної системи, проте в силу здійснення своєї господарської діяльності протиправно, понад обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (на рівні 0 куб.м. природного газу), вчинив протиправні дії з відбору та використання для вищезазначених потреб у спірний період 14 301,614 тис. куб. м природного газу з газотранспортної системи, який належить позивачу. Крім того, внаслідок протиправної бездіяльності Відповідач 1 в порушення положень законодавства не врегулював негативний небаланс, що виник внаслідок його протиправних дій. Відповідачем 1 у спірний період порушувалось право позивача на збереження цілісності, безпечне функціонування та стабільну роботу газотранспортної системи, за надійну та безпечну експлуатацію якої на виключних засадах відповідав позивач, шляхом перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу в газотранспортну систему та відбором вказаних обсягів відповідачем 1, що призводило до порушення необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Таким чином, відбір Оператором ГРМ природного газу з газотранспортної системи свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача 1, який завдав шкоди позивачу. Стосовно завданих збитків позивачу, то, як вже було зазначено вище, останній для уникнення порушення співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі, спричиненого внаслідок протиправних дій відповідача 1, закупив та здійснив його подання до газотранспортної системи в обсязі 14 301,614 тис. куб. м на загальну вартість 120 461 430,83 грн, що складають реальні збитки позивача. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача 1 і збитками позивача полягає у тому, що належний позивачу на праві власності природний газ в обсязі 14 301,614 тис. куб. м., який було подано позивачем до газотранспортної системи для відновлення співвідношення в рамках заходів фізичного балансування, був безпідставно відібраний відповідачем 1 на точці виходу із газотранспортної системи в обсягах, які він не придбавав та не подавав на точку входу до газотранспортної системи для транспортування, та використаний відповідачем у зв`язку із власною господарською діяльністю під час розподілу природного газу, внаслідок чого позивач втратив власне майно та зазнав реальних збитків в розмірі вартості втрачених обсягів. Вина відповідача 1 полягає у невиконанні ним обов`язку закупити у достатньому обсязі природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) на загальних підставах та ринкових умовах, встановленого п. 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, з одночасним здійсненням відбору обсягів природного газу з газотранспортної системи на точці виходу, відібраних для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ за відсутності джерел надходження, без подачі у достатньому обсязі природного газу, що мали бути закупленими відповідачем 1, до газотранспортної системи на точці входу, не врегулюванні його небалансу в порядку, визначеному Кодексом ГТС та у фактичному відборі спірних обсягів з ресурсів природного газу позивача, без підтверджених номінацій. Таким чином, позивач довів факт завдання відповідачем 1 збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» 120 461 430,83 грн збитків. Стосовно вимоги позивача щодо солідарної відповідальності відповідача 2 в частині відшкодування збитків у розмірі 120 461 430,83 грн колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається із позову, позивач вказує, що у зв`язку протиправною бездіяльністю відповідача-1 щодо незакупівлі природного газу в обсягах для забезпечення виробничо-технологічних витрат за нормованих втрат газорозподільної системи та протиправної бездіяльності відповідача-2, яка полягає в не поданні позивачу номінації на постачання природного газу для потреб відповідача-1 та не передання до газотранспортної системи природного газу відповідачу-1, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин ст.1190 ЦК України, яка передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Водночас, як вже було зазначено вище, витрати, які позивач здійснив на закупівлю природного газу в обсязі 14 301,614 тис. куб. м., виникли саме у зв`язку із незаконною бездіяльністю відповідача 1, яка була встановлена судом вище. Такі витрати не були би понесені позивачем та, відповідно позивач би не вимушений був нести витрати, за умови належного виконання саме відповідачем-1 у спірний період обов`язків, відповідно, оператора ГРМ, обов`язків замовника послуг транспортування із закупівлі спірних обсягів природного газу для власної господарської діяльності, обов`язків із подачі номінацій позивачу та подачі природного газу до газотранспортної системи, із відбору природного газу з газотранспортної системи в обсягах підтверджених номінацій, із врегулювання негативних небалансів, дотримання обмежень встановлених Договором та Кодексом ГТС. Тобто, незакупівля обсягів природного газу для фізичного балансування ГРМ та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, виникло саме у зв`язку із бездіяльністю відповідача 1, а не відповідача 2, який не вчинив відповідних дій на закупівлю газу для балансування ГРМ. З цих підстав колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача 2 солідарної відповідальності за збитки, завдані саме відповідачем 1 позивачу у зв`язку із незаконним відбором природного газу в обсязі 14 301,614 тис. куб. м у розмірі 120 461 430, 83 грн, а тому позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідача 2 вказаної суми збитків задоволенню не підлягають. Стосовно заявленого відповідачем 1 у суді першої інстанції заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне. За змістом статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України). Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, відносно вимог про стягнення збитків, спричинених позивачу у зв`язку із відбором природного газу із газотранспортної системи відповідачем-1 у квітні-червні, серпні-грудні 2017 року спливав відповідно у квітні-червні, серпні-грудні 2020 року, тоді як позивач звернувся із даним позовом 02.06.2022. Водночас, відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, тощо неодноразово продовжено. Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19). Встановлений постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 карантин тривав до 01.07.2023 відповідно до постанови КМУ № 651 від 27.06.2023. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що на момент ухвалення судового рішення в цій справі, триває. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зокрема, п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 № 3450-ІХ змінено редакцію п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії карантину та на строк дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Наведене узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 727/4133/22, в постанові від 28.03.2024 у справі № 903/877/20, від 01.02.2024 у справі № 916/411/23. Таким чином, строки, визначені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність), продовжені на строк дії карантину (в період з 12.03.2020 по 30.06.2023) та з моменту введення в дії воєнного стану (з 24.02.2022) на строк його дії. А тому, з огляду на приписи статей 256, 257, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, та встановлені судом обставини, а саме дату звернення позивача із даним позовом до суду та період заявлених позовних вимог, строк позовної давності у даній справі позивачем не пропущено. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/468/22 - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позову шляхом стягнення суми збитків із відповідача

1. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про стягнення всієї суми збитків із відповідача 1, згідно приписів ч.ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз». Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/468/22 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/468/22 скасувати, ухваливши нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 03361402) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 120 461 430,83 грн збитків, 868 350,00 грн судового збору за подачу позову та 1 042 020,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/468/22 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повна постанова складена 02.07.2025 Головуючий суддя М.А. Барсук Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко