Постанова 4856 № 560/2864/25
від 01.07.2025 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2864/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 01 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить скасувати постанову від 06.02.2025 ВП № 75298182 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, рішенням від 26.01.2023 у справі №560/11138/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити з 01.04.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу", обчислену в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках від 25.04.2019 №13912/05, №13913/05 та від 29.04.2020 №321-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з врахуванням проведених виплат. 11.06.2024 за заявою ОСОБА_1 виданий виконавчий лист у справі №560/11138/22. У зв`язку з невиконанням зазначеного рішення суду головний державний виконавець 06.11.2024 прийняв постанову ВП№75298182 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням від 11.12.2024 у справі №560/1706824 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 06.11.2024 ВП № 75298182 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальський П.П. 06.02.2025 виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн. Вважаючи постанову про накладення штрафу від 06.02.2025 ВП № 75298182 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в повному обсязі повторно не виконало рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №560/11138/22, доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів на вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, не надало, відтак постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн, винесена у виконавчому провадженні від 06.02.2025 ВП№75298182 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Стаття 63 Закону № 1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. За змістом частин 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, підставою для застосування до боржника відповідальності за невиконання рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, передбаченої статтею 75 Закону №1404-VIII, у вигляді штрафу є невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення. Колегія суддів зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №560/17068/24 встановлена правомірність накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11138/22. Разом з тим, в процесі судового розгляду позивач не надав докази виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №560/17068/24 та на спростування доводів відповідача, оскільки у позові посилається на обставини та докази, які досліджувались судом при винесені рішення у справі №560/17068/24. Отже, суд вважає встановленим факт повторного не виконання позивачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №560/11138/22 в частині вірного обчислення пенсії. Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно виніс спірну постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.