Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/18571/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18571/24 Перша інстанція: суддя Свида Л.І. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 березня 2025р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А: У червні 2024р. ТОВ «ІМПОРТМАКС» звернулося до суду із позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, у якому просило: - скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024р. №290/34-00-04-02-01/43738098. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ТОВ «ІМПОРТМАКС» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до таких накладних в ЄРПН, за результатами якої складено Акт перевірки від 15.04.2024р. за №245/34-00-04-02-01/43738098, у висновках якого встановлено, що позивачем несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених постачальником товарів/послуг на загальну суму ПДВ 282 617,71грн. На підставі встановлених порушень, 20.05.2024р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №290/34-00-04-02-01/43738098, яким до позивача застосований штраф в розмірі 43 291,61грн.. Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування штрафу в сумі 2 766,05грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. Так, позивач зазначив, що ним своєчасно, у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, направлено на реєстрацію до ЄРПН зменшуючи розрахунки коригування, складені постачальником товарів/послуг до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, а тому позивачем не вчинялося податкового правопорушення прострочення строків реєстрації зменшуючих розрахунків коригування до податкових накладних, затримка реєстрації сталася внаслідок затримки складання та направлення цих розрахунків постачальником товарів. В даному випадку вина позивача відсутня, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосовування до позивача штрафних санкцій. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 березня 2025р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.05.2024р. №290/34-00-04-02-01/43738098. Стягнуто з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ІМПОРТМАКС» сплачений судовий збір у розмірі 3 028грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв не в межах та з порушенням норм податкового законодавства, оскільки спірні розрахунки коригування зареєстровані позивачем з дотриманням вимог податкового законодавства. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ІМПОРТМАКС» зареєстроване та перебуває на обліку в Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків, основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля. У квітні 2024р. Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 15.04.2024р. проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений Акт від 15.04.2024р. за №245/34-00-04-02-01/43738098, у висновках якого встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201, п.89 підрозділ 2 розділу XX ПК України позивачем несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених постачальником товарів/послуг на загальну суму ПДВ 282 617,71грн., в тому числі, - з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 16 810,53грн.; - з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів (внесені зміни Законом України від 12.01.2023р. №2876-IX, який набрав чинності з 8.02.2023р.) на суму ПДВ 50 574,12грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 6943,45грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів (внесені зміни Законом України від 12.01.2023р. №2876-IX, який набрав чинності з 8.02.2023р.) на суму ПДВ 54,60грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 8651,67грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів (внесено зміни Законом України від 12.01.2023р. №2876-IX, який набрав чинності з 8.02.2023р.) на суму ПДВ 285,8грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 19307,19грн.; - з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів (внесено зміни Законом України від 12.01.2023р. №2876-IX, який набрав чинності з 8.02.2023р.) на суму ПДВ 179 990,35грн. Позивач не погодився з правомірністю висновків акту перевірки від 15.04.2024р. за №245/34-00-04-02-01/43738098 та подав заперечення на акт. Проте, за результатами їх розгляду Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків висновки акту перевірки залишені без змін. Так, на підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024р. за №290/34-00-04-02-01/43738098, яким до позивача застосований штраф в розмірі 43 291,61грн. Позивач не погодився з правомірністю направленого йому податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного. У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та розрахунки коригування до податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Положеннями п.120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відповідно до положень п.89,90 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими Податковий Кодекс України доповнений на підставі Закону України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У відповідності до положень ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, судова колегія зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику починають перебіг з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), який і має здійснити таку реєстрацію. При цьому, несвоєчасне отримання розрахунку коригування від продавця, і як наслідок несвоєчасна його реєстрація, не може бути підставою для застосування до покупця штрафних санкцій. В даному випадку податковим органом проведено камеральну перевірку виключно на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка не містить даних щодо дати направлення позивачу від постачальників розрахунків коригування, при цьому у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України саме на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладений обов`язок довести правомірність свого податкового повідомлення-рішення та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій. Отже, податковий орган в даних правовідносинах не довів належними доказами протиправну поведінку позивача, несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування з дати їх отримання та не довів порушення позивачем норм Податкового кодексу України. Дослідивши матеріли справи та доводи сторін по справі, судова колегія зазначає, що з матеріалів справи вбачається несвоєчасне направлення зменшуючих розрахунків коригування до податкових накладних постачальниками товару, про що свідчать скріншоти розрахунків коригування з комп`ютерної програми «М.Е.Dос», а також своєчасне з моменту отримання розрахунків коригування позивачем відправлення їх на реєстрацію, про що свідчать відповідні квитанції. Крім того, до суду надані первинні документи щодо підстав складання розрахунків коригування, а саме: повернення товарів та зміна їх ціни (протоколи зменшення ціни, накладні на повернення товару, тощо). Отже, судова колегія не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства при реєстрації розрахунків коригування, зазначених в акті камеральної перевірки, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за таке порушення. При цьому, відповідно до положень п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього). Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За правилами ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає, що відповідач не довів правомірність свого рішення, що є підставою для його скасування. Що стосується доводів податкового органу щодо того, що позивач мав у відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України подати заяву зі скаргою на продавця та копії відповідних документів, що буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця, то судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки це право платника податків та зазначена норма не передбачає подання скарги у разі несвоєчасного надіслання покупцю розрахунку коригування, позивачем виконано свій обов`язок реєстрації розрахунків коригування в строки, які починають перебіг з дати направлення йому цих розрахунків. Крім того, позивач відобразив зменшення податкового кредиту у періоді, в якому отримав від постачальника зменшуючи розрахунки коригування. Що стосується доводів апелянта про те, що ПК України не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, складеного до податкової накладної, тому, з метою недопущення невідповідностей при складанні податкової звітності та уникнення неточностей при обрахунку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Перевищення), доцільно реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення ПК України, то судова колегія вважає такі доводи хибними, виходячи з наступного. Так, відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі, як презумпція правомірності рішень платника податку, який передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. За правилами пп.56.21 п.56. 2 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. У постанові Верховного Суду від 10.02.2021р. по справі за №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми п.56.21 ст.56 ПК України, дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган. Натомість, у межах спірних правовідносин податковий орган керувався власним переконанням щодо «доцільності» реєстрації розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених п.201.10 ст.201 ПК України, що суперечить, як діючий нормі (абз.18 п.201.10 ст.201 ПК України) щодо реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а також не відповідає вимогам пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.56.21 ст.56 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податку та уникнення правової невизначеності. Відтак, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 року №290/34-00-04-02-01/43738098 є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ІМПОРТМАКС», оскільки податковим органом дійсно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не в межах та з порушенням чинних норм податкового законодавства, виходячи із вищевстановлених обставин. У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 березня 2025р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов О.В. Єщенко