Ухвала КЦС ВС № 726/2740/23

УХВАЛА 04 червня 2025 року м. Київ справа № 726/2740/23 провадження № 61-2947св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Лисака І. Н. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 16 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «Промінвестбанк»), правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 1927, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 71 000,00 дол. США. Зметою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором 17 липня 2007 року між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є належний іпотекодавцю житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 18 вересня 2008 року між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_3 укладено договір № 1134 про внесення змін до кредитного договору від 16 липня 2007 року № 1927, яким збільшено розмір процентної ставки за користування грошовими коштами, про що іпотекодавець не був повідомлений. 12 грудня 2012 року між ЗАТ «Промінвестбанк» та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), яке змінило найменування на АТ «Сенс Банк», укладено договори про відступлення права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами. Герцаївський районний суд Чернівецької області рішенням від 16 серпня 2018 року у справі № 714/877/15 зі змінами, внесеними постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 травня 2023 року, стягнув із ОСОБА_3 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 липня 2007 року № 1927 у розмірі 476 436,14 грн, а у стягненні комісії відмовив. Садгірський районний суд міста Чернівці рішенням від 15 травня 2017 року у справі № 726/2196/15-ц зі змінами, внесенимипостановою Апеляційного суду Чернівецької області від 16 січня 2018 року, позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнив частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 липня 2007 року № 1927, укладеним між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_3 , у розмірі 19 881,88 дол. США звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 08 червня 2007 року на підставі рішення від 23 травня 2007 року № 392/9, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 2 809 070,00 грн. У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання договору іпотеки та зобов`язання за ним припиненими відмовив. Водночас, за нотаріально посвідченим договором дарування від 24 липня 2017 року ОСОБА_2 відчужив спірний житловий будинок на користь своєї дочки ОСОБА_4 . 09 лютого 2018 року власником житлового будинку на АДРЕСА_1 став позивач. Чернівецький апеляційний суд постановою від 10 жовтня 2023 року у справі № 726/2166/19 задовольнив позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання об`єкта нерухомого майна предметом іпотеки. Визнав житловий будинок АДРЕСА_1 предметом іпотеки за договором іпотеки від 17 липня 2007 року № 7283, укладеним між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 . Посилаючись на висновки судово-економічної експертизи від 05 вересня 2018 року № 501, позивач вважав, що зобов`язання за іпотечним договором є припиненими з 27 травня 2014 року у зв`язку із виконанням забезпеченого іпотекою кредитного зобов`язання. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки від 17 липня 2007 року, укладеним між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 , предметом якого є належний позивачу житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Садгірський районний суд міста Чернівці у складі судді Мілінчук С. В.ухвалою від 10 вересня 2024 року закрив провадження у справі. Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що первісний іпотекодавець ОСОБА_2 двічі звертався до суду із позовом про визнання іпотеки припиненою. У всіх випадках підстави та предмет позову були однаковими, а саме позивач вказував про збільшення обсягу основного зобов`язання за кредитним договором без згоди майнового поручителя (збільшення процентної ставки), внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності іпотекодавця, а також про виконання боржником основного зобов`язання у повному обсязі. У цій справі ОСОБА_1 посилався на аналогічні підстави позову. Разом із тим, позивач, набувши право власності на предмет іпотеки, одночасно набув статус іпотекодавця за договором іпотеки від 17 липня 2007 року, укладеним між ЗАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 , у порядку правонаступництва, а тому всі дії вчинені попереднім іпотекодавцем є для нього обов`язкові, адже чинна іпотека є пріоритетною над відомостями у реєстрі. Отже, ОСОБА_5 є не абсолютно новим іпотекодавцем в існуючих правовідносинах, а правонаступником ОСОБА_6 , а тому усі права та обов`язки, що виникають з іпотечного договору, є для нього так само обов`язковими, як і для первісного іпотекодавця. Це стосується, у тому числі, і вже вирішених судових спорів між сторонами. Таким чином, позов про визнання іпотеки припиненою, поданий новим іпотекодавцем забезпечненого нерухомого майна, вже перебував на розгляді суду з тих самих підстав і про той самий предмет. Тому судові рішення, у яких встановлено відсутність підстав для визнання іпотеки припиненою, із аналогічно викладених новим іпотекодавцем підстав, є обов`язковими для нового іпотекодавця, тобто позивача за цим позовом ОСОБА_1 . Зважаючи на викладене, оскільки існують такі, що набрали законної сили судові рішення у справах № 726/2196/15-ц і № 726/2166/19, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то провадження у цій справі підлягає закриттю згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Чернівецький апеляційний суд постановою від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Федорюк А. Л., задовольнив частково. Ухвалу Садгірського районного суду міста Чернівці від 10 вересня 2024 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційний суд мотивував постанову тим, що закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду за вирішенням спору. У справі, яка переглядається, спірні правовідносини не є тотожними правовідносинам у справі № 726/2196/15-ц за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору та зобов`язання за ним припиненим та у справі № 726/2166/19 за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору припиненим. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_1 є стороною правовідносин із наступної іпотеки за договором іпотеки від 17 жовтня 2017 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , яким забезпечено виконання зобов`язання ОСОБА_4 за договором позики. ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 09 лютого 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю. І. за реєстровим № 461, та договором про відступлення права вимоги. За таких обставин, набувши право власності на предмет іпотеки, ОСОБА_1 , набув і право на судовий захист відповідних прав у разі порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, шляхом визнання іпотеки припиненою. Висновки суду першої інстанції фактично зводяться до позбавлення ОСОБА_1 як нового іпотекодавця права на судовий захист відповідних прав у разі порушення, невизнання або оспорювання із підстав правонаступництва у матеріальних правовідносинах щодо виконання зобов`язань за договором іпотеки, що суперечить завданню та засадам цивільного судочинства. Поза увагою суду першої інстанції залишилося і те, що рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 29 квітня 2022 року у справі № 726/2166/19 із змінами, внесеними постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, у задоволенні зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання договору іпотеки та зобов`язання за ним припиненими відмовлено з підстав обрання неналежного способу захисту без вирішення спору по суті. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вже існують рішення у справах № 726/2196/15-ц і № 726/2166/19, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У березні 2025 року АТ «Сенс Банк»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, а ухвалу Садгірського районного суду міста Чернівці від 10 вересня 2024 року залишити в силі. Касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» подало на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивувало тим, що судові рішення у справах № 726/2196/15-ц і № 726/2166/19 ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому суд першої інстанції правильно закрив провадження у цій справі згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. ОСОБА_1 , набувши право власності на предмет іпотеки, одночасно набув статус іпотекодавця за договором іпотеки від 17 липня 2007 року, укладеним між ЗАТ «Промінвестбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_2 , у порядку правонаступництва, а тому всі дії вчинені попереднім іпотекодавцем є для нього обов`язкові, адже чинна іпотека є пріоритетною над відомостями у реєстрі. Отже, ОСОБА_5 є правонаступником ОСОБА_6 , а тому усі права та обов`язки, що виникають з іпотечного договору, є для нього так само обов`язковими, як і для первісного іпотекодавця. Це також стосується вже вирішених судових спорів між сторонами. Тому судові рішення, у яких встановлено відсутність підстав для визнання іпотеки припиненою, із аналогічно викладених новим іпотекодавцем підстав, є обов`язковими для нового іпотекодавця, тобто позивача за цим позовом ОСОБА_1 . Апеляційний суд безпідставно не врахував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16, від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, від 20 квітня 2022 року у справі № 910/2615/18. Рух справи в суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Садгірського районного суду міста Чернівці. 28 травня 2025 року справу № 726/2740/23 передано до Верховного Суду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині другій статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. 18 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передання справи № 350/413/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання щодо можливості оскарження у касаційному порядку ухвал суду першої інстанції про повернення позовної заяви чи закриття провадження у справі у разі їх скасування судом апеляційної інстанції для продовження розгляду з огляду на різну судову практику Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду. 14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про повернення справи № 350/413/24 на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвалу мотивовано тим, що у справі № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25), яка перебуває у провадженні Великої Палати Верховного Суду, вже вирішується питання відступу (чи її підтримання) від правової позиції, викладеної в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, про те, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові), відмову у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження. 05 березня 2025 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою прийняла до розгляду цивільну справу № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25). За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку. Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 726/2740/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненоюдо закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25). Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді:Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко