Постанова Київський апеляційний суд № 760/14842/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. № 22-ц/824/5363/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/14842/24 26 червня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Смолко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Усатової І.А. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,- в с т а н о в и в: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що вона та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1978 року по день смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зазначає, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вказує на те, що 04.04.2024 вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського округу Корольчук Ольги Сергіївни із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що за час проживання у вказаній квартирі вона та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, сплачували пайові внески. З огляду на вище викладене просила суд встановити факт пільного проживання без шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1978 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду. Дата складання повного тексту ухвали не зазначено. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, було оприлюднене в реєстрі 11 квітня 2025 року. Не погоджуючись з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до першої інстанції. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи. Вказує на те, що заява стосується встановлення юридичного факту, необхідного для захисту прав ОСОБА_1 у спадкових правовідносинах. Подані до заяви докази підтверджують факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_3 як однією сім`єю. Проте суд першої інстанції не врахував сутність та значущість поданих доказів, не дослідив їх і залишив заяву без розгляду без належного мотивування. Зазначає, що залишення заяви без розгляду є крайнім заходом, який застосовується лише за наявності чітких підстав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України. Вважає, що жодних законних підстав для такого рішення у справі не існувало. В судове засідання з`явився представник заявника ОСОБА_1 адвокат Лапшин М.Л., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, засобами поштового зв`язку. 06 червня 2025 року до Київського апеляційного суду повернулось поштова кореспонденція без вручення, причина «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням вище викладеного колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне заявнику для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , на яку наразі має право ОСОБА_2 , донька померлого, як спадкоємець першої черги, що вже свідчить про наявність спору про право. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. За положеннями частин 1, 2, 4 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Аналогічний висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. було надано копію спадкової справи № 07/2024, з якої вбачається, що 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті її цивільного чоловіка ОСОБА_3 . 10 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 . Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що між заявником та заінтересованою особою вбачається спір про право, оскільки і заявниця і заінтересована особа, яка є донькою померлого ОСОБА_3 звернулись з заявами про прийняття спадщини. З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із мотивами суду першої інстанції для залишення заяви без розгляду, оскільки встановлення вказаного заявником факту впливатиме на права і обов`язки інших спадкоємців, враховуючи, що сам заявник претендує на частку на спадкове майно. Згідно з пунктами 2, абзацу 1,2,3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду Україн від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення скарги та скасування ухвали. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 27 червня 2025 року Головуючий: Судді: