Постанова Київський апеляційний суд № 359/13946/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. № 22-ц/824/10674/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 359/13946/24 26 червня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Смолко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Журавського В.В. у цивільній справі за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах Бориспільської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки,- в с т а н о в и в: У квітні 2025 року представник Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах Бориспільської районної державної адміністрації звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах Бориспільської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки. Вказує на те, що спірна земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Вважає, що наявність судового спору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422 може спонукати відповідача до вжиття активних дій з метою утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у цивільній справі. З огляду на вище викладене просив суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1474 га з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки, та належить на праві власності ОСОБА_1 . Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року заяву Бориспільської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1474 га з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1722894932208),яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Дата складання повного тексту ухвали не зазначено. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року, було оприлюднене в реєстрі 07 квітня 2025 року. Не погоджуючись з ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року, 17 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не зазначено жодного доказу чи факту вчинення відповідачем дій, які свідчать про намір відчужити спірну земельну ділянку на користь третіх осіб. Вважає, що накладаючи арешт на земельну ділянку суд першої інстанції не навів обґрунтованих доводів як щодо співмірності обраного заявником виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, так і щодо обґрунтованості припущення, що невжиття саме такого заходу може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав чи інтересів позивача. В судове засідання з`явився представник позивача Бориспільської окружної прокуратури Київської області Недвига Н.О., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Бориспільська районна державна адміністрація та державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд», відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштову кореспонденцію було отримано 13 травня 2025 року. ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, засобами поштового зв`язку. 17 червня 2025 року до Київського апеляційного суду повернулось поштова кореспонденція без вручення, причина «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням вище викладеного колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київського області перебуває цивільна справа за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах Бориспільської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київського області від 21 січня 2025 року було відкрито провадження у даній справі. Предметом позову є земельна ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422, яку позивач просить витребувати у відповідача. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки, площею 0,1474га, кадастровий номер 3220881301:01:001:0422 є ОСОБА_1 (а.с. 6) Задовольняючи заяву представник Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах Бориспільської районної державної адміністрації звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1474 га з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи про обтяження спірної земельної ділянки. Тому ОСОБА_1 може в будь-який час відчужити вказану земельну ділянку на користь третіх осіб. У такий спосіб вона утруднить виконання рішення суду про задоволення позову. Зважаючи на те, що право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку оспорюється в судовому порядку. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є витребування у відповідача земельної ділянки площею 0,1474 га з кадастровим номером 3220881301:01:001:0422, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Вишеньки, вказані вимоги є майновими і, у випадку ухвалення рішення суду про задоволення позову, воно підлягатиме примусовому виконанню. З огляду на те, що відповідач є власником спірноїділянки, у нього існує реальна можливість вчинити дії по відчуженню вказаних спірної ділянки до вирішення спору по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову прокурора, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення заяви про забезпечення позов є обгрунтованими та правильними. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність арешту вказаного майна ніяким чином не обмежує відповідача в праві користування майном, обмеження стосується лише права відчуження даного майна на час розгляду спору судом. Доводи апеляційної скарги відносно того, що накладаючи арешт на земельну ділянку суд першої інстанції не навів обґрунтованих доводів як щодо співмірності обраного заявником виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, так і щодо обґрунтованості припущення, що невжиття саме такого заходу може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав чи інтересів позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже зазначалось раніше відповідач є власником спірної земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про можливість відповідача, як власника відчужити спірне майно. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 27 червня 2025 Головуючий: Судді: