Постанова Одеський апеляційний суд № 521/21656/19

Номер провадження: 22-ц/813/2745/25 Справа № 521/21656/19 Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 05.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Назарова М.В., учасники справи: позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2», розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року, ухвалене судом у складі судді Мурзенко М.В., за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування шкоди, в обґрунтування зазначивши, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_4 . ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище, квартири позивача. Житловий будинок АДРЕСА_3 обслуговує Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2». Починаючи з 2018 року відповідачка ОСОБА_2 систематично заливала належну ОСОБА_4 квартиру, про що свідчать акти про залиття, чим завдала матеріальної шкоди позивачу за первісним позовом. Останній раз залиття квартири позивача за первісним позовом сталося 25 жовтня 2019 року, в результаті залиті стеля, частина стіни у санвузлі та на кухні, що підтверджується актом про залиття квартири, який складено комісією Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2», ОСОБА_4 зазначив, що орієнтована вартість ремонтних робіт та будівельних матеріалів становить 50 000 грн. Крім того ОСОБА_4 зазначив, що через неодноразове залиття квартири з вини ОСОБА_2 , зазнав душевних страждань, обумовлених пошкодженням його майна, відмовою ОСОБА_2 у добровільному порядку відшкодувати понесені збитки, необхідністю неодноразового проведення відновлювального ремонту. Моральну шкоду, яка нанесена ОСОБА_4 оцінив в розмірі 20 000 грн. ОСОБА_4 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 50000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. та понесені судові витрати. У серпні 2020 року до суду звернувся Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, в обґрунтування зазначивши, що Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» відповідно до Статуту, виступає як власник місць загального користування в будинку АДРЕСА_3 . Після залиття відповідачкою ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 у вказаному будинку, одразу почалися залиття квартир інших мешканців цього будинку та місць загального користування, про що були складені акти. Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь кооперативу матеріальні збитки в розмірі, визначені судовою будівельно-технічною експертизою та сплачений судовий збір. У вересні 2020 року до суду звернулася ОСОБА_2 з зустрічною позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів, в обґрунтування зазначивши, що є власницею квартири АДРЕСА_2 . Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» зобов`язаний забезпечувати належне утримання зазначеного вище будинку, проте вказаного обов`язку не виконує, оскільки каналізаційна труба, що проходить між її квартирою та квартою, що належала ОСОБА_4 , знаходиться в незадовільному стані, носить застарілий характер, у зв`язку з чим порушено цілісність вказаної труби та наявні сліди протікання. Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» на повідомлення ОСОБА_2 про несправність труби, не реагує. ОСОБА_2 просила суд зобов`язати ЖБК «Приморський сбірний-2» здійснити усунення несправностей каналізаційної труби внутрішньо будинкової системи водовідведення, яке знаходиться між поверховим перекриттям квартир и № 89 та квартири АДРЕСА_2 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.09.2022 року залучено по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_2 , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів правонаступника ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 16 вересня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, закрив в частині вимог про відшкодування моральної шкоди на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 16 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 30991 грн. 00 коп. Вирішено питання про судові витрати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів, відмовив. В задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_2 , відмовив. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 суми завданої матеріальної шкоди в розмірі визначеному висновком експерта, а саме - 30991,00 грн. Доводи ОСОБА_2 щодо відсутності факту заливу квартири ОСОБА_1 , відхилено з підстав відсутності доказів на підтвердження зазначених обставин. Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 до ЖБК «Приморський сбірний-2» суд зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги щодо несправності каналізаційної труби внутрішньо будинкової системи водовідведення, яка знаходиться між поверховим перекриттям квартири АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_4 та необхідності її ремонту. Суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ЖБК «Приморський збірний-2» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача за даним позовом не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження причини виявлених пошкоджень. Суд не прийняв надану стороною позивача за даним позовом копію акту № 2 від 18 червня 2020 року про залиття так як акт складено за зовнішнім оглядом, носять гіпотетичний характер, з метою виявлення причини пошкоджень стіни не вкривались, іншим чином причини виникнення пошкоджень не досліджувались. Короткий зміст вимог апеляційних скарг В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, збільшивши розмір з 30991,00 грн до 50000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язанні з проведенням експертизи, моральну шкоду, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року скасувати в частині задоволення частково вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та недоведеність розміру завданої шкоди, що мають значення для справи. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1)Доводи осіб, які подали апеляційні скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції встановивши, що залиття квартири позивача відбулося з вини відповідача ОСОБА_2 , проте визначивши розмір заподіяної майнової шкоди в сумі 30991 грн не врахував, що такий розмір є неспівмірним з фактичними цінами на усунення наслідків залиття, оскільки з 2019 року по теперішній час всі будівельні матеріали та послуги майстрів значно збільшилися у вартості. Зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не було надано жодної оцінки факту стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 20 000 грн. Посилається, що суд першої інстанції не вирішив питання про стягнення судових витрат за проведення експертизи. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилається на те, що акти про залиття не відповідають вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207. Зазначає, що суд першої інстанції встановив розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню зі ОСОБА_2 на підставі неналежного, недопустимого та недостовірного доказу висновку експерта № 17/20 від 16.03.2020 року. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.11.2024 року позивачу ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Житлово-будівельному кооперативу «Приморський сбірний-2» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.11.2024 року відповідачці ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Житлово-будівельному кооперативу «Приморський сбірний-2» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду пояснень на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 07.11.2024 року та копію апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 отримав 08.11.2024 року, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Копію ухвал про відкриття апеляційного провадження від 07.11.2024 року представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримала 08.11.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 27.11.2024 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 отримав 29.11.2024 року, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Копію ухвал про відкриття апеляційного провадження від 27.11.2024 року та копію апеляційної скарги представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримала 29.11.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Копії ухвал про відкриття провадження від 07.11.2024 року, 27.11.2024 року та копії апеляційних скарг представник Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» отримав у відповідності до п.4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Позивач за первісним позовом надіслав до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , в обґрунтування зазначивши, що відповідачка за первісним позовом неодноразово під час складання актів обстеження не допускала комісію до належної їй квартири, про що були складені акти про залиття. Вина ОСОБА_2 доведена. Відповідачка за первісним позовом надіслала до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в обґрунтування зазначила, що залиття квартири позивача за первісним позовом сталося не з вини відповідачки за первісним позовом, а отже підстави для стягнення майнової шкоди відсутні. Витрати понесенні у зв`язку з проведенням експертизи також задоволенню не підлягають, оскільки ухвалою Малиновського районного суду від 16.09.2024 року ОСОБА_1 повернуті сплачені останнім кошти за проведення експертизи. З приводу вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди зазначила, що судом першої інстанції ухвалою від 16.09.2024 року провадження в частині відшкодування моральної шкоди закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вказана ухвала суду сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50 000 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90 840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів, та відмови в задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_2 ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року. Предметом апеляційного розгляду є рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 суми завданої матеріальної шкоди в розмірі визначеному висновком експерта, а саме - 30991,00 грн. Доводи ОСОБА_2 щодо відсутності факту заливу квартири ОСОБА_1 , відхилено з підстав відсутності доказів на підтвердження зазначених обставин. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 13.12.2021 року, посвідченого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована над квартиро АДРЕСА_5 , є ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває в управлінні житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний -2», що підтверджується листом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради № 0702/01-20 від 12.03.2020 року. Відповідно до Статуту житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний -2», ЖБК «Приморський збірний -2», зокрема створений для обслуговування, ремонту житлового будинку. За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Згідно до роз`яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у листі від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної, не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин. Отже на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири саме з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення. Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Звертаючись до суду із позовом позивач за первісним позовом просив стягнути зі ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди заподіяної залиттям квартири 50000 грн, надавши Акт про наслідки залиття від 10 січня 2019 року та Акт про наслідки залиття від 10 грудня 2019 року. Відповідно до акту від 10.01.2018 року, складеного ЖБК «Приморський сбірний-2» у складі голови Житлово-будівельного кооперативу «Приморський збірний 2» ОСОБА_6 , 10.01.2018 року нею була обстежена квартира АДРЕСА_1 , на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 , квартира розташована на 6 поверсі 9-поверхового будинку, 1969 року побудови, складається з трьох кімнат. На день обстеження комісія встановила: під час залиття в квартирі АДРЕСА_5 постраждали стеля й стіни сан вузла і кухні. Пошкоджена: краска, штукатурка і декоративна плитка даних приміщень. В санвузлу пошкоджені також світильник, дзеркало, керамічна плитка і душова кабінка. При спробі обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_4 допуск до квартири не був наданий мешканцями вищевказаної квартири. Акт був складний за зовнішнім оглядом 10.01.2018 року (а.с.5 т.1). В акті № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 10.12.2019 року, складеного комісією у складі голови Житлово-будівельного кооперативу «Приморський збірний 2» Станкової Наталії Петрівни зазначено, що 17.12.2019 року нею обстежена квартира АДРЕСА_1 , на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 , квартира розташована на 6 поверсі 9-поверхового будинку, 1969 року побудови, складається з трьох кімнат. На день обстеження комісія встановила: під час залиття в квартирі АДРЕСА_5 постраждали стеля й стіни сан вузла і кухні. Пошкоджена: краска, штукатурка і декоративна плитка даних приміщень. В санвузлу пошкоджені також світильник, дзеркало, керамічна плитка і душова кабінка. При спробі обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_4 допуск до квартири не був наданий мешканцями вищевказаної квартири. Акт був складний за зовнішнім оглядом 17.12.2019 року. (а.с.6 т.2) У постанові від 21.02.2018 в справі №2-1974/11 Верховний Суд визнав правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що акт від 12 грудня 2007 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, тому що у ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші потрібні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що акт від 10.01.2018 року та акт від 10.12.2019 року складені ЖБК «Приморський збірний 2» не відповідають вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року. Так, надані позивачем акт від 10.01.2018 року та від 10.12.2019 року складені з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зокрема, акти складені одноособово головою Житлово-будівельного кооперативу «Приморський збірний 2» ОСОБА_6 , тобто не комісією, не містять даних про присутність при складенні актів потерпілої сторони та винної сторони; не зазначено характер залиття та його причини; також відсутні дані про те, що вина власника квартири АДРЕСА_2 у залитті встановлена, оскільки посилання в акті на виявлені в ході обстеження кв. АДРЕСА_5 обсяги пошкоджень в результаті залиття квартири з вище розташованої квартири, не можна вважати обґрунтованим, враховуючи те, що зі змісту актів слідує, що комісією огляд квартири АДРЕСА_4 не проводився. Як з акта від 10.01.2018 року, так і з акта від 10.12.2019 року також не можливо встановити дати залиття (період у який таке залиття відбулося), обсяг пошкоджень завданих залиттям квартири. В актах зазначено про не допуск до квартири АДРЕСА_4 , проте такі посилання не підтвердженні будь-якими доказами. Крім того, вказані акти не підписані потерплою стороною. Також в актах не зазначено про неможливість забезпечення під час їх складення участі власника квартири АДРЕСА_2 . Акт від 10.01.2018 року містить виправлення в даті складання, які належним чином не засвідчені. Колегія суддів зауважує, що Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 15 березня 2021 року призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 16.01.2024 року судовий експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалі і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи. В клопотанні зазначено про необхідність конкретизувати акти про залиття квартири АДРЕСА_5 , які необхідно враховувати при проведенні дослідження, а саме відсутність в актах повної інформації та необхідності надання вищезазначені Акти складені відповідно до додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, з обов`язковим зазначенням причин або можливих причин залиття кв. АДРЕСА_7 та конкретизувати дату та рік, площу залиття кв. АДРЕСА_5 . Також експерт звертає увагу, що в акті про залиття від 10.12.2019 року вказано про залиття квартири АДРЕСА_5 , яке відбулося 17.12.2019 року. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що акт від 10.01.2018 року та акт від 10.12.2019 року не можуть бути прийняті судом до уваги, як допустимий, достовірний та достатній доказ, оскільки оформлені в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, не містять даних, які б надали можливість встановити дійсні обставини, та у своїй сукупності не надають змоги дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Взявши до уваги висновок експерта № 17/20 судової будівельно-технічної експертизи, що виконаний за заявою ОСОБА_4 16.03.2020 року, а саме що технічний стан, наявність та характер пошкоджень оздоблювальних покритті квартири АДРЕСА_1 вказує на їх залиття із вище розташованої квартири витоками з системи водопостачання, суд першої інстанції не врахував, що на вирішення експертизи було постановлено питання: який розмір матеріального збитку, що виник внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 ? Отже на вирішення експертизи не ставилося питання про причини залиття квартири. Крім того, у висновку не зазначено які саме сантехнічні прилади або комунікації системи водопостачання зазнають протікань. Отже позивачем на підтвердження позовних вимог про відшкодування майнової шкоди позивач не надано належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири саме з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення. Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди залиттям квартири задоволенню не підлягають, оскільки надані позивачем за первісним позовом акти та висновок експерта № 17/20 не є належними доказами заподіяння майнової шкоди позивачу залиттям його квартири саме з вини відповідача. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд першої інстанції, визначаючи розмір шкоди не врахував, що такий розмір є неспівмірним з фактичними цінами на усунення наслідків залиття, оскільки з 2019 року по теперішній час всі будівельні матеріали та послуги майстрів значно збільшилися у вартості, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем за первісним на підтвердження позовних вимог про відшкодування майнової шкоди не надано належні та допустимі докази заподіяння майнової шкоди залиттям його квартири саме з вини відповідача. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо не надання судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні жодної оцінки факту стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не заслуговують на увагу з підстав передбачених ч. 6 ст. 367 ЦПК України, оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не були предметом розгляду в суді першої інстанції під час постановлення оскаржуваного рішення Малиновського суду м. Одеси від 16.09.2024 року. Так, з матеріалів цивільної справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач за первісним позовом ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.09.2022 року до участі у справі в якості правонаступника позивача за первісним позовом залучено ОСОБА_1 . Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.09.2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вказані правовідносини не допускають правонаступництва. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Щодо судових витрат За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 922,08 грн. У зв`язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 922,08 грн за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року в оскаржуваній частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 922,08 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий В.А.Коновалова Судді О.Ю. Карташов М.В. Назарова