Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/1321/25

Справа № 734/1321/25 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О.А. Провадження № 33/4823/532/25 Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Загоруйка С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 травня 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 15 березня 2024 року о 19 год 10 хв, на автодорозі «Київ - Вишгород - Десна - Чернігів», 74 км, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Sangyong rexton, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, на заокругленні дороги виїхав на узбіччя та здійснив наїзд на дерево. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Посилається на те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказали, що на момент настання ДТП за кермом автомобіля перебував ОСОБА_3 , та надав перевагу письмовим поясненням військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не були свідками безпосередньо моменту настання події ДТП і не бачили особу, яка перебувала за кермом автомобіля, а лише чули звуки зіткнення транспортного засобу з деревом. Апелянт вказує, що місцевим судом не надано належної правової оцінки змісту медичної характеристики від 20 березня 2025 року, наданої ТВО начальника медичної служби в/ч НОМЕР_2 , згідно з якою на момент проходження огляду ОСОБА_1 стан його здоров`я не взаємопогоджується з обставиною настання ДТП за його керуванням транспортним засобом. Зазначає, що головуюча суддя, не встановивши у належний процесуальній спосіб склад присутніх учасників справи, а саме ОСОБА_1 та його захисника, повідомила останніх про необхідність одержання ними копії постанови суду в другій половині дня 22.05.2025 у помічника судді, без фактично оголошення змісту резолютивної частини оскаржуваної постанови, що призвело до грубого порушення судом першої інстанції вимог ст. 285 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом. Згідно зі ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272519 від 15.03.2025, ОСОБА_1 , 15 березня 2024 року о 19 год 10 хв, на автодорозі Київ-Вишгород-Десна-Чернігів, 74 км, Чернігівського району та області, керував транспортним засобом Sangyong rexton, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, на заокругленні дороги здійснив з`їзд на узбіччя та наїзд на дерево. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП (а.с.4). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Також, вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується схемою наслідків ДТП без потерпілих, в якій відображені ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортний засіб, причетний до ДТП, координати його розміщення відносно елементів проїзної частини та об`єктів (а.с.5); Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 при його перебуванні на чергуванні на 6-му КП до нього постукав невідомий військовий і повідомив, що сталася ДТП. Вони підбігли до автомобіля, обличчя водія було в крові, водій був сам в автомобілі. Після того як зателефонували черговому, водій авто почав тікати, він побіг до 4-го КП до хлопців, щоб зупинити водія автомобіля, після чого викликали поліцію (а.с.7) Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_5 він є військовослужбовцем та 15 березня 2025 року ніс службу на 4-му КП. Близько 19.00 год почув звук удару, зателефонував ОСОБА_7 , який повідомив, що сталася ДТП, і він пішов на місце ДТП. На той час на місці події перебував черговий, перехожий та чоловік у військовій формі з розбитим обличчям. Як тільки останній зрозумів, що на місце події буде викликатися поліція, він хотів швидко піти та почав рух в сторону КПП № 4, на прохання залишитися на місці ДТП, не реагував. В автомобілі та поряд нікого іншого не було. Особу було притримано до приїзду поліції (а.с.8). На переконання апеляційного суду, показання свідків є послідовними, чіткими, узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому вони є допустимими доказами. Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, а тому мав обов`язок дотримуватися Правил дорожнього руху. Місцевий суд вірно критично оцінив пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які в судовому засіданні зазначили, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_3 , оскільки вони проходять службу в одній військовій частині з ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 ще й перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_3 повідомив суду, що не має досвіду керування транспортним засобом, тому допустив зіткнення з деревом (з його слів). Разом з тим, свідок пояснив у місцевому суді, що він перебуває на посаді водія-слюсаря, що свідчить про схильність ОСОБА_3 до надання суду недостовірних даних. Відтак, такі їх показання спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 . Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є наслідки, зокрема пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За змістом п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Проте, на переконання апеляційного суду, вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався. В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Перевіркою матеріалів адміністративної справи не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та схеми до нього. З огляду на особливості цієї справи до доводів апелянта про вибірковий допит свідків у цій справі суд апеляційної скарги ставиться критично, оскільки місцевим було роз`яснено стороні захисту право клопотати про виклик в судове засідання для надання пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були також присутні на місці ДТП на письмові пояснення яких приєднані до протоколу про адміністративні правопорушення, проте реалізовувати таке право сторона захисту відмовилася. Як убачається з матеріалів справи, 22.05.2025 ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні у місцевому суді, та надав пояснення в обсязі, які вважав за необхідне. Будь-яких відомостей про те, що текст постанови в судовому засіданні не був оголошений, чи не була оголошена її резолютивна частина, матеріали провадження не містять, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими. Медична характеристика від 20 березня 2025 року, яка надана ТВО начальника медичної служби в/ч НОМЕР_2 , де зазначено про відсутність у ОСОБА_1 видимих тілесних ушкоджень і саден, не спростовує того, що останній керував транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, на заокругленні дороги виїхав на узбіччя та здійснив наїзд на дерево. Інші твердження ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він, керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п.12.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, передбаченому санкцією ст.124 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 травня 2025 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний