Постанова Одеський апеляційний суд № 523/6863/25

Номер провадження: 33/813/1387/25 Номер справи місцевого суду: 523/6863/25 Головуючий у першій інстанції Боков О. М. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. за участю секретаря Скрипченко Г.В., за участі: захисника Малюка Є.В., потерпілого ОСОБА_1 захисника потерпілого Хлєбнікової Н.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року, якою визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн в дохід держави; стягнено з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 грн, В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №301913 від 16.04.2025 вбачається, що 16 квітня 2025 року о 08:30 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» з д.н. « НОМЕР_1 » в м.Одеса по вул.Миколаївська дорога, 142, по крайній лівій смузі, здійснив поворот ліворуч на вул.Лиманна, при цьому не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Jetta» д/н « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , який їхав прямо в крайній правій смузі, передбаченої для маршрутних транспортних засобів, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, стало порушення вимог п.п.10.1 «Правил дорожнього руху» водієм ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність по ст.124 КУпАП. Постановою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн. в дохід держави; стягнено з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 грн. На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що: 1) ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом не відволікався, постійно стежив за дорожнім рухом та лише після того, як переконався у безпечності руху здійснив зміну руху, а тому в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП; 2) у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме порушення ОСОБА_1 ПДР призвело до зіткнення транспортних засобів. Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 2.3б ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Порушення вимог 10.1 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП. Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №301913 від 16 квітня 2025 року (а.с.1); - схемою місця ДТП від 16 квітня 2025 року (а.с.2); - відеозаписами (а.с.66). Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП. Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля. Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України». Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом не відволікався, постійно стежив за дорожнім рухом та лише після того, як переконався у безпечності руху здійснив зміну руху, а тому в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, то апеляційний суд звертає увагу на таке. Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну. Із долученої до матеріалів відеозаписах зафіксовано як автомобіль Volkswagen Passat» з д.н. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись в крайній лівій смузі по вул.Миколаївська дорога, 142 на зелений сигнал світлофора, вирішивши здійснити поворот ліворуч, почав рух ліворуч в бік вул. Лиманна, однак перетинаючи крайні ліві смуги руху зворотного напрямку вул. Миколаївська дорога, не переконався, що продовження маневру повороту буде безпечним, продовжив рух, в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Jetta» д/н « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , що зафіксовано на 00:10:30-00:10:50 хв (диск 1, назва відеофайлу «Николаевская дор. - Лиманная 1_20250416082148_to_20250416084323»). Вказані обставини свідчать, що під час руху ОСОБА_2 дійсно не врахував дорожню обстановку, не переконався, що продовження маневру повороту буде безпечним та створив ситуацію, яка в подальшому призвела до зіткнення з вищевказаним транспортним засобом. Таким чином, сукупність вказаних фактів дають можливість дійти висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки останній порушив Правила дорожнього руху. Щодо доводів скаржника про те, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме порушення ОСОБА_1 ПДР призвело до зіткнення транспортних засобів, апеляційний суд звертає увагу на таке. В апеляційній скарзі зазначено, що відносно ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне правопорушення серії СНА №4512024 від 16 квітня 2025 року за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення п. 17.1 ПДР України. Відповідно до частин першої третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи. При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Таким чином, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 уповноважений на надання оцінка лише діям ОСОБА_2 , оскільки розгляд питання щодо винуватості ОСОБА_1 в ДТП, яка мала місце 16 квітня 2025 року, виходить за межі розгляду обставин за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №301913 від 16 квітня 2025 року. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік