Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/3908/23

Справа № 303/3908/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 19 червня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д. за участю секретаря судового засідання: Голубєвої Є.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Заболотним А.М. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району, третьої особи Мукачівського районного БТІ та експертної оцінки ТОВ «Зодчий і К», другої Мукачівської державної нотаріальної контори про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування встановив: У травні 2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Великолучківської сільської ради Мукачівського району, третьої особи Мукачівського районного БТІ та експертної оцінки ТОВ «Зодчий і К», другої Мукачівської державної нотаріальної контори про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась бабусею позивачів. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. Мукачівською районною державною нотаріальною конторою позивачам будо відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів на будинок, так як при житті ОСОБА_3 не зареєструвала право власності на будинок. З врахуванням наведеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд встановити факти, що має юридичне значення, а саме: - про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є їхньою бабусею, а також факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.03.1962; - визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлою ОСОБА_3 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлою ОСОБА_3 . Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги вказують на те, що спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Враховуючи ту обставину, що правовстановлюючий документ на майно, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до ст. 182 ЦК України не зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності документа на спадкове майно, можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом (оформити спадкові права в нотаріальному порядку) не було. Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо. Вважають, що суд помилково дійшов висновку, що докази, а саме довідка Великолучківської сільської ради від 26.10.2021 № 2581 про зареєстрованих в будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , осіб, а також технічний паспорт на житловий будинок, АДРЕСА_1 від 05.11.2021 року, жодним чином не підтверджують право власності чи будь-яке інше відношення померлої ОСОБА_3 до цього будинку. Крім того, в заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом встановлено, що спадкове майно складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в постанові № 56 від 16.02.2022 року, виданої Мукачівською РДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2008 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також встановлено, що чоловік померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.01.1994 року. Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 11.10.2002, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось та взагалі те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право заповіла внукам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. 09.12.2021 державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю., розглянувши подані документи, постановою № 309/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів на нього, а саме у зв`язку з відсутністю інформації про зареєстроване право власності на будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цих самих підстав 16.02.2022 року державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю., розглянувши подані документи, постановою № 56/02-31 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів на нього. Звертаючись з позовною заявою позивачі просять визнати за ними право власності по 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, оскільки відсутня інформація про зареєстроване право власності на спірний будинок за померлою ОСОБА_3 , а тому вони не можуть набути право власності на це майно в порядку спадкування за заповітом через нотаріальну контору. На виконання ухвали суду про витребування доказів, Другою Мукачівською державною нотаріальної контори Закарпатської області надано копії документів з спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) по 1/2 частині житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказане стверджується свідоцтвами про право на спадщину від 11.02.2025 зареєстровані в реєстрі за №І-108, №І-109 та витягів з Державного реєстру речових прав з індексний номер витягу 412767831, 413767850 від 11.02.2025. Таким чином, на час розгляду справи право власності на спадкове майно зареєстроване за позивачами. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Частиною 1 статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки на час розгляду справи відсутній предмет спору, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі закрити. На підставі викладеного, та керуючись статтями 255, 367, 368, 374, 377, 381-383 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2023 року скасувати та ухвалити в даній справі нове судове рішення, яким провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району, третьої особи Мукачівського районного БТІ та експертної оцінки ТОВ «Зодчий і К», другої Мукачівської державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 червня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді :