Постанова 4818 № 611/661/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 26 червня 2025 року м. Харків справа № 611/661/23 провадження № 22-ц/818/3066/25 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Петренко Олени Миколаївни на ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Коптєва Ю.А., - в с т а н о в и в : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя. У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 рокуклопотання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, - до припинення перебування відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Петренко Олена Миколаївна просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Доказів перебування відповідача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконанні бойових завдань в місцях активних бойових дій не надано. Вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, не звернув уваги на те що жоден документ не містить інформації що військова частина, в якій перебуває ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан або залучена до виконання завдань у зоні бойових дій та перебуває безпосередньо на лінії бойового зіткнення, виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а сам військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації у зоні бойових дій, тому суд ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України та приймає безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, тому вважає, що існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної справи. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Верховний Суд чітко сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань. Вказана правова позиція знайшла своє відображення зокрема в судових рішеннях Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.08.2022 року в справі № 461/5209/19, від 21.12.2022 року у справі № 456/2541/19 , тощо. Подаючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом долучив довідку про проходження служби за призовом під час мобілізації №1571/12841 від 13.12.2024 року, зі змісту якої вбачається, що капітан ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та довідку від 12.02.2025 року №1571/1565 про безпосередню участь капітана ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України. Разом з тим, станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи не містять та ОСОБА_2 не надано достовірних офіційних доказів (довідок, розпоряджень, наказів тощо ) на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20. Оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утвореннях, відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Той факт, що відповідач наразі є військовослужбовцем, не є підставою для зупинення провадження у справі за відсутності доказів проходження служби у підрозділі, що бере участь у виконанні бойових завдань. Надані до суду довідка № 1571/12841 від 13 грудня 2024 року, довідка №1571/1565 від 12.02.2025 року не є належними доказами підтвердження перебування ОСОБА_2 у складі військових формувань, що залучені до проведення бойових дій, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, про безпідставність зупинення провадження у цій справі судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки факт перебування сторони у складі ЗСУ не доводить факту перебування ОСОБА_2 у структурному підрозділі ЗСУ, що переведений на воєнний стан та безпосередньо бере участь у бойових діях. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження у цій справі. Натомість необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, ст.379, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Петренко Олени Миколаївни - задовольнити. Ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова