Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/1220/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 року Справа № 918/1220/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І. секретар судового засідання Кравчук О.В. за участю представників сторін: скаржника - Захарець І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рiвненської областi, постановлену 22.04.2025, повну ухвалу складено 23.04.2025, у справі № 918/1220/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 Ухвалою Господарського суду Рiвненської областi від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23 клопотання Акціонерного товариства "Ідея Банк" про закриття провадження у справі № 918/1220/23 - задоволено. Закрито провадження у справі № 918/1220/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 року у справі № 918/1220/23. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича. ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23, в якій скаржник зазначає: - за відсутності рішення зборів кредиторів про затвердження звіту про розподіл коштів господарський суд мав зобов`язати керуючого реструктуризацією скликати збори кредиторів та надати суду протокольне рішення цих зборів, але суд цього не зробив; - судом не вжито всіх заходів з метою з`ясування обставин дотримання відповідної процедури, а також не направлено вимогу про вчинення відповідних дій чи надання інформації, то арбітражний керуючий відповідно не надав такої інформації; - у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не вчиненням процесуально визначених дій з метою отримання протокольного рішення зборів кредиторів про затвердження звіту про розподіл коштів, суд при винесенні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права; - абзацом 5 ч. 2 ст. 30 КУзПБ право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень; - судом першої інстанції належно не встановлено, що виплата винагороди та її розмір були передбачені пунктом 4 розділу III Плану реструктуризації боргів. Більше того, оскільки строк виплати винагороди визначений станом на кінець кожного календарного місяця, то така вимога погашається першочергово; - у клопотанні кредитора, на підставі якого судом було прийнято оскаржувану ухвалу, не наведено будь-яких обставин недобросовісної поведінки Боржника чи будь-яких порушень, що вчинені боржником при виконанні плану реструктуризації, однак суд сам наводить такі обставини в порушення норм процесуального права (зокрема ч. 5 ст. 13 ГПК України щодо неупередженості суду та ч. 1 ст. 14 ГПК України щодо розгляду судом справи не інакше як за зверненням особи і в межах заявлених нею вимог); - як слідує зі змісту ч. 3 ст. 128 КУзПБ, подання кредиторами клопотання та їх розгляд судом в такому випадку відбувається до завершення виконання плану реструктуризації, тобто в процесі виконання плану, а не після подання звіту керуючим реструктуризацією та призначення його до розгляду в судовому засіданні; - оскільки господарський суд помилково застосував дискрецію (вибравши при прийнятті оскаржуваної ухвали одне з двох рішень щодо подальшого ходу справи, зокрема: розгляд клопотання поданого відповідно до ч. 3 ст. 128 КУзПБ після подання звіту керуючого реструктуризацією), що не передбачено нормами КУзПБ, то цим порушив норми процесуального права та невірно застосував норми матеріального права; - оскільки план реструктуризації виконував виключно арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією), то висновки суду щодо допущення будь-яких порушень саме Боржником суперечать обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права; - суд вважаючи, що арбітражний керуючий неналежно виконує свої обов`язки, зобов`язаний був ухвалою його відсторонити, а не закривати провадження у справі через неправомірні (на думку суду та кредиторів) дії арбітражного керуючого; - станом на дату винесення ухвали про закриття провадження у справі, суду було відомо, що арбітражний керуючий позбавлений права на здійснення діяльності арбітражного керуючого згідно наказу Міністерства юстиції України (копію наказу долучаємо до апеляційної скарги), оскільки про це повідомив один з кредиторів; - в порушення норм ч. 3 ст. 129 Кодексу України з процедур банкрутства, оскаржувана ухвала суду не містить рішення господарського суду щодо результатів розгляду судом звіту арбітражного керуючого про виконання плану реструктуризації боргів боржника, що є порушенням судом норм процесуального права; - суд, закривши провадження у справі, фактично прийняв рішення, наслідки якого мають пряме відношення до майнового інтересу поручителя і не залучив цю особу до участі у справі як третю особу. Враховуючи наведене вище скаржник просить: - апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити; - ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23 скасувати та направити справу в суд першої інстенції для продовження розгляду. 01.05.2025 апеляційну скаргу зареєстровано судом апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 01.05.2025, для розгляду справи № 918/1220/23 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Миханюк М.В., Юрчук М.І. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 витребувано у Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/1220/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність. 09.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли витребувані матеріали справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2025 об 11:00. 19.05.2025 (вх.№ 4050/25) на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства "Ідея Банк", в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захарець І.А., залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23 - без змін. Заслухавши пояснення представника скаржника - Захарець І.А. в судовому засіданні 09.06.2025, суд своєю ухвалою відклав розгляд справи на 23.06.2025 об 11:00. В судове засідання 23.06.2025 з`явилась представник скаржника - Захарець І.А. Інші учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не забезпечили участі своїх уповноважених представників. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що ухвалою суду від 09.05.2025 та від 09.06.2025 явка представників сторін у судові засідання 09.06.2025 та 23.06.2025 відповідно обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників інших учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи. В судовому засіданні 23.06.2025 представник скаржника Захарець І.А. підтримала вимоги апеляційної скарги. Заслухавши пояснення представника скаржника Захарець І.А., дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.02.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича; оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024, зокрема, визнано грошові вимоги кредиторів: - Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" у розмірі 37 884 грн 48 коп. та в розмірі 6 056 грн 00 коп. - сплаченого судового збору; - Акціонерного товариства "Сенс Банк" в розмірі 74 038 грн 77 коп. основного боргу, а також 6 056 грн 00 коп. судових витрат; - Акціонерного товариства "ІДЕЯ БАНК" в сумі 269 877 грн 81 коп. та 6 056 грн 00 коп. судового збору. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.07.2024, серед іншого, затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 918/1220/23. Визначено строк процедури реструктуризації боргів - шість місяців. Так план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 передбачав: участь керуючого реструктуризацією; продаж (відчуження) земельних ділянок на праві власності боржника та на праві спільної часткової власності (очікувана сума продажу нерухомого майна становить 1 543 959 грн 60 коп.); виконання зобов`язань боржника майновим поручителем (договір поруки, додаток № 1 до плану реструктуризації боргів у справі № 918/1220/23). Предметом затвердженого плану реструктуризації боргів є реструктуризація боргів боржника на загальну суму 399 979 грн 06 коп. (сума визнаних судом першої інстанції кредиторських вимог). План реструктуризації боргів ОСОБА_1 не передбачав прощення (списання) вимог кредиторів /т. 3, а.с. 195-198/. 20.01.2025 до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича надійшов звіт про виконання плану реструктуризації боргів, в якому просив закрити провадження у справі про неплатоспроможність № 918/1220/23 та застосувати наслідки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, щодо звільнення боржника від боргів. Згідно з вказаним вище звітом, у період з липня по грудень 2024 року керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 вжито всіх можливих заходів щодо виконання плану реструктуризації боргів боржника, за результатами яких все майно боржника та майнового поручителя, зазначене в плані реструктуризації боргів, реалізовано на аукціонах в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства. Загальна сума коштів, отриманих від переможців аукціонів склала 181 791 грн 00 коп. та розподілена арбітражним керуючим Біленком Р.І. у порядку, встановленому статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Відшкодування судових витрат та погашення вимог кредиторів відбулось шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку арбітражного керуючого на рахунки кредиторів. Виплата винагороди арбітражному керуючому відбулась шляхом утримання належних йому сум на своєму рахунку. Передача реалізованого на аукціонах майна відбулась шляхом підписання між арбітражним керуючим та переможцями відповідних Актів про придбання майна на аукціонах /т. 4, а.с. 1, 15/. До вказаного звіту долучено докази проведення аукціонів та їх результатів, копії актів про придбання майна на аукціонах, а також копії платіжних інструкцій /т. 4, а.с. 3, 5-6, 7-8, 9-10, 11, 13, 16-19, 21, 23-29/. 16.04.2024 до Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства "Ідея Банк" надійшли заперечення на звіт про виконання плану реструктуризації боргів у справі № 918/1220/23, в яких останній просив суд закрити провадження у справі на підставі ч. 3 ст. 128 КУзПБ. 22.04.2025 Господарським судом Рівненської області постановлено оскаржувану ухвалу, якою, клопотання Акціонерного товариства "Ідея Банк" про закриття провадження у справі № 918/1220/23 - задоволено. Закрито провадження у справі № 918/1220/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 у справі № 918/1220/23. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича. Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне. Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства (ст. 113 КУзПБ). Згідно з ст. 124 КУзПБ, з метою відновлення платоспроможності боржника розробляється план реструктуризації боргів боржника, який затверджується згідно з ст. 126 вказаного Кодексу. Відповідально до ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Процедура неплатоспроможності щодо боржника переслідує, зокрема, приватний інтерес. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника. Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином. Ініціюючи справу про неплатоспроможність відносно себе, боржник повинен запропонувати справедливу реструктуризацію своїх зобов`язань, а кредитори, які входять у процедуру реструктуризації, в рамках справи про неплатоспроможність фізичної особи розраховують одержати грошові кошти за рахунок реструктуризації зобов`язань. Частинами 1, 2 статті 127 КУзПБ визначено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КУзПБ, не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов`язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів. До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.01.2025 на виконання плану реструктуризації боргів боржника від арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшов звіт від 18.01.2025 про виконання зазначеного плану. Дослідивши вказаний звіт, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з поданим звітом про виконання плану реструктуризації боргів боржника та вважає дії арбітражного керуючого Біленка Р.І. у процесі його виконання такими, що не відповідають вимогам КУзПБ, з огляду на наведене нижче. З дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану (ч. 1 ст. 128 КУзПБ). Частиною 5 статті 127 КУзПБ визначено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припиняються повноваження керуючого реструктуризацією, крім випадків, якщо: 1) планом реструктуризації боргів передбачено подальшу участь керуючого реструктуризацією у виконанні такого плану, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди; 2) планом реструктуризації боргів передбачено продаж майна боржника. У такому разі керуючий реструктуризацією продовжує виконувати свої повноваження до завершення продажу майна боржника, розподілу отриманих від реалізації майна коштів, затвердження звіту про такий розподіл зборами кредиторів та подання такого звіту до суду. Таким чином, як правильно зазначив місцевий господарський суд, Кодексом України з процедур банкрутства визначений, серед іншого, обов`язок керуючого реструктуризацією затверджувати на зборах кредиторів звіт про розподіл отриманих від реалізації майна коштів до подання такого звіту до суду. Однак матеріалами справи підтверджується, що керуючим реструктуризацією збори кредиторів для затвердження такого звіту про розподіл отриманих від реалізації майна коштів не скликалися, звіт про такий розподіл зборами кредиторів не затверджувався. Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до умов плану реструктуризації боргів у справі № 918/1220/23, предметом затвердженого плану є реструктуризація боргів боржника на загальну суму 399 979,06 грн. З метою погашення вимог кредиторів боржник був зобов`язаний розпочати реалізацію належного йому нерухомого майна, очікувана сума надходжень від продажу якого становила 1 543 959 грн 60 коп. У поданому арбітражним керуючим Біленком Р.І. звіті про виконання плану реструктуризації боргів останнім зазначено, що у період з липня по грудень 2024 року арбітражним керуючим вжито всіх можливих заходів для виконання вказаного плану, за результатами чого все майно боржника та майнового поручителя, передбачене планом, було реалізовано на аукціонах у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, а загальна сума коштів, отриманих від переможців аукціонів, склала 181 791 грн 00 коп. Водночас відповідно до ч. 7 ст. 126 КУзПБ господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу). Однак вже у вересні 2024 року, після реалізації першої земельної ділянки, керуючий реструктуризацією усвідомлював, що очікувана сума надходжень від продажу майна фактично не була отримана у запланованому обсязі, проте не вжив жодних активних заходів для ініціювання внесення змін до плану реструктуризації з метою забезпечення його належного виконання. Крім того керуючим реструктуризацією самостійно здійснено виплату винагороди арбітражного керуючого шляхом утримання належних йому сум на своєму рахунку, що також суперечить вимогам КУзПБ. Так відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Отже колегія суддів вважає, що дії керуючого реструктуризацією щодо самостійного утримання та виплати собі грошової винагороди без погодження з комітетом кредиторів та без затвердження відповідного звіту судом першої інстанції є такими, що суперечать вимогам частини 6 статті 30 КУзПБ, порушують встановлений порядок погодження витрат та винагороди арбітражного керуючого, а відтак - є неправомірними. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, статус діяльності арбітражного керуючого Біленка Р.І. припинено з 16.01.2025 на підставі наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення № 132/5 від 16.01.2025. Водночас звіт про виконання плану реструктуризації боргів № 02-01/6 складено та підписано арбітражним керуючим Біленком Р.І. 18.01.2025, тобто вже після того, як його повноваження були припинені (16.01.2025). Відповідно до ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 26 КУзПБ підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУзПБ, арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи). За змістом п. 8 ч. 3 ст. 28 КУзПБ, керуючим реструктуризацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Біленко Р.І. не повідомляв суд першої інстанції про вказані вище обставини щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення № 132/5 від 16.01.2025, зокрема, у звіті про виконання плану реструктуризації боргів № 02-01/6 від 18.01.2025 та у повторному клопотанні (вх. № 1478/25 від 19.03.2025, документ сформовано в системі «Електронний Суд» 18.03.2025) про затвердження вказаного звіту. Вказане свідчить про недобросовісність дій арбітражного керуючого Біленка Р.І. та про порушення ним вимог КУзПБ, оскільки подання процесуальних документів після припинення його повноважень є неправомірним та суперечить положенням законодавства, яке чітко регламентує межі здійснення повноважень арбітражного керуючого. Крім того 01.04.2025 кредитор АТ "Сенс Банк" у запереченні проти Звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника повідомив суд першої інстанції про те, що наказом Міністерства юстиції України від 16.01.2025 арбітражного керуючого Біленко Р.І. на 3 роки позбавлено права на здійснення діяльності арбітражного керуючого /т. 4 а.с. 97-100/. Всупереч наведених вище положень п. 5 ч. 1 ст. 26, ч. 1, п. 8 ч. 3 ст. 28 КУзПБ у матеріалах справи відсутні докази вчинення судом першої інстанції дій по відстороненню арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією та призначення іншого. Разом з тим, не погоджуючись із вказаним звітом арбітражного керуючого про виконання плану реструктуризації боргів та діями арбітражного керуючого у ході його виконання, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання Акціонерного товариства "Ідея Банк" щодо закриття провадження у справі на підставі ч. 3 ст. 128 КУзПБ. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок місцевого господарського суду та таким, що суперечить положенням КУзПБ з огляду на наступне. Частиною 3 статті 128 КУзПБ передбачено, що у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника. Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення статті 128 КУзПБ не охоплюють правових наслідків після завершення виконання плану реструктуризації, а регулюють правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів боржника, починаючи з моменту його затвердження судом першої інстанції та до моменту завершення виконання зобов`язань за таким планом. Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2025 по завершенню строку виконання затвердженого плану реструктуризації боргів боржника, арбітражний керуючий Біленко Р.І. звернувся до місцевого господарського суду із звітом про виконання плану реструктуризації боргів. Відповідно до ч. 2 ст. 129 КУзПБ господарський суд у п`ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів. Частиною 3 статті 129 КУзПБ визначено, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. Колегія суддів зауважує, що за своїм змістом норма ч. 3 ст. 129 КУзПБ має імперативний характер та встановлює вичерпний перелік можливих процесуальних рішень, які господарський суд має право ухвалити за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника та скарг кредиторів. Отже суд першої інстанції, отримавши звіт арбітражного керуючого про виконання плану реструктуризації боргів, зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень, визначених статтею 129 КУзПБ. Однак всупереч наведеному вище, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження у цій справі на підставі ч. 3 ст. 128 КУзПБ. Твердження Акціонерного товариства "Ідея Банк", наведені у відзиві на апеляційну скаргу, також не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частино 3 статті 271 ГПК України визначено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2025 у справі № 918/1220/23 постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, визначених в п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. У зв`язку зі скасуванням ухвали господарського суду та передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2025 року у справі № 918/1220/23 - скасувати. Справу № 918/1220/23 направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повну постанову складено "25" червня 2025 р. Головуючий суддя Крейбух О.Г. Суддя Миханюк М.В. Суддя Юрчук М.І.