Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/5212/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1697/25 Справа № 175/5212/25 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю секретаря судового засідання Левковської А.В., захисника Чеботарьової Ю.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. У постанові суду зазначено, що 22 січня 2025 року о 14:50 год. у м. Підгороднє, траса М-30 км, водій ОСОБА_1 керував т.з. ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Велась відеофіксація на бодікамеру №797167. Своїми діями водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді, як незаконної та необґрунтованої. Посилається на те, що постанова Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 була винесена на ОСОБА_1 , а не на ОСОБА_1 . Крім того зазначає, що він не отримував викликів до суду. В своїх доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним та небезперервним, не відображає повної картини подій, не містить моменту зупинки транспортного засобу та керування ним ОСОБА_1 , моменту виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння. Так на відеозаписі самого ОСОБА_1 під час спілкування із поліцейським на відеозаписі не видно. У протоколі про адміністративне правопорушення часом керування вказано 14.50 годин, проте відеозапис починається о 14.32 годині. Вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на перебування у стані сп`яніння ОСОБА_1 є неправомірними, оскільки відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Також, як можна побачити на відеозаписі (15.14 годин), поліцейський складав направлення на огляд водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення. На підставі наведеного захисник просить прийняти до розгляду доповнену апеляційну скаргу, постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 скасувати, справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Чеботарьової Ю.В.., яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП. Захисник Чеботарьова Ю.В. підтримала доводи поданої апеляційної скарги з доповненнями та наполягала на її задоволенні, просила апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Водночас просила, в разі доведеності вини ОСОБА_1 , застосувати положення ст.69 КК України та не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги з доповненнями, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі. Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №227513 від 22.01.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорт працівника поліції; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції. Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №227513 від 22.01.2025, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), 22.01.2025 о 14:50:00, в м. Підгороднє, траса м-30 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подію зафіксовано на нагрудну бодікамеру №797167. До протоколу додаються: направлення водія на проведення огляду на стан сп`яніння, рапорт поліцейського, акт огляду водія на стан сп`яніння, інші матеріали справи. Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керувати транспортним засобом серії НОМЕР_3 . Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у протоколі мається його власноручний підпис. Відповідно до рапорту старшого інспектора СРПП ВП № 2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, 22.01.2025 під час несення служби на Б/П Підгороднє, було зупинено транспортний засіб Lanos д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, у зв`язку з чим на ОСОБА_1 було складено матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП та за ч.1 ст. 126 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом та вилучено посвідчення водія (а.с.4). Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер водій відмовився. Подію зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції № 797167 (а.с.2). Згідно направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують вагу та швидкість реакції, 22.01.2025 о 14.50 годині водія ОСОБА_1 було направлено до закладу охорони здоров`я КЗ Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром ДОР у зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, невиразна мова). Від проходження огляду водій відмовився (а.с.3). Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Працівниками поліції долучено до матеріалів справи один DVD-R диск з відеозаписом «export-eavbd» з нагрудних камер працівників поліції. Video ID: НОМЕР_4 Початок запису: 22.01.2025, 15:07:46 Кінець: 22.01.2025, 15:15:14 Записано: 0114736 ( ОСОБА_2 ) ID реєстратора: 797167 На відеозапису зафіксовано, що працівник поліції складають адміністративні матеріали, потім ОСОБА_1 вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. На запитання працівника поліції, чи буде водій ОСОБА_1 надавати пояснення, останній відповів, що не буде. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що його відсторонено від керування транспортним засобом, буде вилучено посвідчення водія та видано тимчасова посвідчення на право керування та запропоновано викликати тверезого водія. Video ID: НОМЕР_5 Початок запису: 22.01.2025, 14:36:39 Кінець: 22.01.2025, 14:36:36 Записано: НОМЕР_6 ( ОСОБА_2 ) ID реєстратора: 797167 На відеозапису видно, що на блок-посту працівник поліції повідомив іншому поліцейському, що зупинив автомобіль Ланос, за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 у нетверезому стані, який разом з іншим чоловіком перебувають на узбіччі дороги. Працівник поліції до ОСОБА_1 : Ваше посвідчення водія. Зброя у Вас є? ОСОБА_1 : Немає. Працівник поліції:Чому Ви п`яний сіли за кермо? Ви знаєте, що за це передбачена відповідальність? ОСОБА_1 :Так. Працівник поліції:Огляд на стан сп`яніння будете проходити? ОСОБА_1 :Ні. Працівник поліції:В медичний заклад будете їхати? ОСОБА_1 :Ні. Працівник поліції: Оскільки Ви відмовились від проходження огляду у встановленому законом порядку, на Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 :Немає питань. Далі на відеозапису зафіксовано, що працівник поліції направляється до приміщення блок- посту для складання адміністративних матеріалів. Апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. Враховуючи викладене, апеляційний суд, всупереч доводам захисника, дійшов висновку, що дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а тому не мав процесуального обов`язку виконувати вимоги поліцейський щодо проходження медичного огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 не тільки не оспорював факт керування, а і підтвердив цей факт. Крім того, на запитання працівника поліції, чому ОСОБА_1 сів п`яним за кермо та чи знає він про відповідальність за це, останній вказав Так та не заперечував проти складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за фактом відмови від проходження запропонованого медичного огляду. Жодних зауважень про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про безпідставність вимог працівників поліції щодо проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначала. Апеляційний суд вважає, що хоча вказаний відеозапис і не містить факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на що звертає увагу захисник, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї сторона захисту не оспорює факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а оспорює наявність доказів керування ним транспортним засобом та ставить під сумнів належність наданого працівниками поліції відеозапису з нагрудних камер. Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення. Твердження ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова винесена щодо ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 не відповідає дійсності. Як убачається з матеріалів провадження, постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 саме ОСОБА_1 були визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.13). Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що судом не було здійснено виклику його, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання. Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції лише адресу свого приживання: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, зареєстрованого у МЮУ 11.03.2025 за № 380/43786, місто Енергодар внесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а також те, що інших контактних даних ОСОБА_1 , крім місця свого проживання, для виклику його в судове засідання не повідомив, судом першої інстанції на сайті суду було опубліковано оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 10 годину 45 хвилин 20 травня 2025 року (а.с.12). Аналізуючи апеляційні доводи захисника про належність такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227513 від 22.01.2025, о 14:50:00 годин в м. Підгороднє, траса М030 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Деу д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова), чим порушив п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (а.с.1). Будь-яких суперечностей або неточностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП. Твердження захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння - не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 ставиться у провину саме його відмова, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, про що і зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227513 від 22.01.2025. Апеляційні доводи захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час керування транспортним засобом 14:50 годин, проте відеозапис починається о 14:32 годині є слушними, однак, на переконання апеляційного суду, ця помилка у зазначенні часу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення сама по собі не може виключати наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, враховуючи інші докази його вини, що є в матеріалах справи. Факт складання працівником поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння після складання протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушенням працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, оскільки такий документ є підставою для проведення огляду в медичному закладі та складається лише у випадку направлення особи до медичного закладу з метою проходження огляд на стан сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, то у працівників поліції були відсутні правові підстави для його складання. Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає. Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення. Аналізую клопотання захисника про застосування до ОСОБА_1 аналогії закону та застосування положень ст.69 КК України щодо не призначення ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік, апеляційний суд вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах закону. Аналогія закону - це спосіб подолання прогалин у праві, коли відсутня конкретна норма для регулювання певних суспільних відносин, але є інша норма, яка регулює подібні відносини. Іншими словами, якщо конкретна ситуація не врегульована законом, але є схожа, то застосовується закон, що регулює цю схожу ситуацію. Натомість санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, оскільки санкцією не передбачено альтернативного застосування стягнення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 130, ст.ст. 33 - 35 КУпАП, обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк. Чинний КУпАП не містить норми, яка надає право суду призначити інший вид стягнення або більш м`яке стягнення ніж передбачено санкцією відповідної статті, отже доводи захисту про необхідність застосувати аналогію закону та призначити ОСОБА_1 більш м`яке стягнення, аніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО