Постанова 4851 № 520/32928/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2025 р. Справа № 520/32928/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 21.03.25 по справі № 520/32928/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 16.07.2024 №3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, виданої Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року з урахуванням: довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 16.07.2024 №3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, виданої Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 в частині не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням: довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 16.07.2024 № 3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, виданої Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.08.2024 з урахуванням висновків суду. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду заяви позивачки від 20.08.2024, Головним управлінням прийнято рішення про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Обрахунок пенсії здійснено без врахування даних, вказаних у наданих позивачкою довідках про заробітну плату, оскільки вони потребують перевірки відповідності первинним документам. Вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Звертає увагу, що територіальним органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивачки є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області, тому саме цей орган Пенсійного фонду України має здійснити перевірку відповідності даних, зазначених у довідках, даним первинних документів. Позивачка по справі не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.08.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо переходу на інший вид пенсії. До заяви надано документи, а саме: довідку про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 30.07.2024 № НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 30.07.2024 № НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 16.07.2024 № 3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, видану Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету. За принципом екстериторіальності заяву позивачки розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та прийнято рішення №963420107009 від 27.08.2024, яким проведено перехід з пенсії по вислузі років на пенсію по віку. Позивачка звернулась до пенсійного органу із заявами щодо обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з вересня 1985 року по червень 2000 року згідно з довідками про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 та від 16.07.2024 №3. Листом від 24.09.2024 №2000-0310-8/169154 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивачку, що довідки, надані до заяви від 20.08.2024 підлягають перевірці відповідності первинним документам. Листом від 28.11.2024 №2000-0202-8/207629 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило адвоката Турутю З.О., діючого в інтересах ОСОБА_1 , що питання обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з вересня 1985 року по червень 2000 року буде розглянуто за результатами зустрічної перевірки відповідності змісту довідок про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, №НАС-06-М/12-21, №НАС-06-М/13- 21 та від 16.07.2024 №3 з первинним документами. Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не проведено перерахунок пенсії позивачки з урахуванням довідок про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21, від 16.07.2024 №3, позивачка ініціювала даний спір. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 в частині не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21, від 16.07.2024 №3. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.08.2024 з урахуванням висновків суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21, від 16.07.2024 №3, суд першої інстанції виходив з того, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 проведено перехід з пенсії по вислузі років на пенсію по віку та не враховано вказані довідки про заробітну плату. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області частині, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV). Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. За приписами ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно з ч.ч. 1-3 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок №22-1). Згідно з пп.3 п.2.1 розділу ІІ Порядку №22-1для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки. Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами; Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 розділу ІІ довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Пунктом 2.23 Порядку №22-1 розділу ІІ визначено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 29.07.2020 у справі №341/1132/17, від 14.07.2021 у справі №398/932/16-а, від 20.01.2022 у справі №560/3499/18. Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку. Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17. За обставинами справи, позивачкою разом із заявою щодо переходу на інший вид пенсії, надано довідки про заробітну плату, а саме: про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, видану адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідку про заробітну плату від 16.07.2024 №3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, видану Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету. Зі змісту вказаних довідок вбачається, що довідки містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідках, підписані посадовими особами підприємств, містять печатки, а тому відповідають вимогам Порядку №22-1. Однак, під час розгляду заяви позивачки від 20.08.2024 про перехід на інший вид пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не враховано інформацію про заробітну плату позивачки за періоди роботи з вересня 1985 року по червень 2000 року згідно з довідками про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21, від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 та від 16.07.2024 №3 та не вказано на жодні факти сумнівності відомостей, зазначених у відповідних довідках про заробітну плату. Посилання пенсійного органу на те, що після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідці про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуте питання проведення перерахунку пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в оскаржуваному рішенні Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 відсутнє посилання на невідповідність довідок про заробітну плату вимогам чинного законодавства та судом встановлено, що ці довідки містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідках, підписані посадовими особами підприємств, містять печатки, а тому відповідають вимогам Порядку №22-1. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 в частині не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням: довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 №НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 16.07.2024 № 3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, виданої Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Головним управлінням Пенсійного фонду в Херсонській області жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій (рішення), які є предметом оскарження, надано не було. Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивачки, колегія суддів враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145). Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»). Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява. Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, з метою повного та належного захисту прав позивачки, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України, правомірно вийшов за межі позовних вимог, та обрав спосіб захисту порушеного права позивачки, що в повній мірі сприяє досягненню ефективного захисту інтересів позивачки та встановлює спосіб відновлення її права від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивачки буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 в частині не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням: довідки про заробітну плату від 30.07.2024 № НАС-06-М/11-21 за період з вересня 1985 року по червень 1990 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 № НАС-06-М/12-21 за період з липня 1990 року по червень 1995 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 30.07.2024 № НАС-06-М/13-21 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, виданої адміністративно господарською службою Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; довідки про заробітну плату від 16.07.2024 № 3 за період з січня 1987 року по березень 1993 року, виданої Медичним фаховим коледжем Харківського національного медичного університету, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.08.2024 з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційної скарги про те, що територіальним органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивачки є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області, тому саме цей орган Пенсійного фонду України має здійснити перевірку відповідності даних, зазначених у довідках, даним первинних документів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №963420107009 від 27.08.2024 проведено перехід з пенсії по вислузі років на пенсію по віку та не враховано вказані довідки про заробітну плату, тому наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.08.2024 з урахуванням висновків суду. Таким чином, розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній апелянтом частині. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі № 520/32928/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко