LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС134/863/24

від 26.06.2025 · Кримінальна

УХВАЛА 26 червня 2025 року м. Київ справа № 134/863/24 провадження № 51-2377ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2025 року, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 5 цієї статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення процесуального закону, допущені судами, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для скасування оскаржених судових рішень, доводів на обґрунтування того, у чому саме полягали такі порушення із урахуванням положень ст. 412 КПК, не наводить. Крім цього, касаційна скарга захисника взагалі не містить мотивів та доводів на обґрунтування незаконності чи необґрунтованості рішення апеляційного суду з огляду на положення ч. 1 ст. 438 КПК із урахуванням статей 412-414 цього Кодексу. Також у касаційній скарзі захисника не наведено обґрунтування вимоги про закриття кримінального провадження з огляду на положення статей 284, 440 КПК у їх взаємозв`язку із зазначенням передбачених для того підстав. Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник наводить положення ч. 2 ст. 297-1 КПК, і при цьому жодних доводів щодо незаконності оскаржених нею судових рішень у взаємозв`язку із наведеною нормою процесуального закону її касаційна скарга не містить. Крім того, незрозумілим є посилання захисника на поглинення на підставі ч. 1 ст. 70 КК менш суворого покарання, призначеного її підзахисній, більш суворим, оскільки, крім опису порядку призначення засудженій остаточного покарання, захисник, виходячи із цього опису, жодних доводів щодо незаконності або необґрунтованості оскаржених судових рішень не наводить. Якщо захисник бажає оскаржити судові рішення в частині призначеного засудженій покарання, то варто звернути увагу на положення п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, а також на ст. 414 цього ж Кодексу і врахувати те, що слід не лише формально посилатися на несправедливість призначеного покарання, але й не наводити доводи щодо його явної несправедливості, як це передбачено процесуальним законом. Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак захисником вказана вимога не виконана взагалі. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2025 року щодо засудженої ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»