Ухвала ККС ВС № 214/1109/18

УХВАЛА 25 червня 2025 року м. Київ справа № 214/1109/18 провадження № 51-3407ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, встановив: До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті. Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК визначено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, стверджуючи про незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на порушення закону (істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого), які, на її думку, допущені судами, а також зазначити, у чому саме полягають допущені судами порушення, які відповідно до положень ст. 438 КПК є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з урахуванням приписів статей 412-414 КПК. Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Захисник на виконання зазначених приписів вказала про оскарження вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, заявила вимогу про скасування цих судових рішень та додала їх копії. Водночас обґрунтування скарги стосуються тільки вироку суду першої інстанції, а обґрунтування щодо незаконності, необґрунтованості ухвали апеляційного суду в контексті приписів статей 412-414, 419, 438 КПК скарга не містить. Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги. Зважаючи на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3