Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/90/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1630/25 Справа № 213/90/25 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Сербіній І.В.., за участю захисника Орлової Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Орлової Ю.П. на постанову судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 22.12.2024 р. о 00:03 год. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Миколи Міхновського, 8, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Хюндай Теракан р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду в установленому законом порядку на стан сп`яніння на місці через спеціальний технічний пристрій Драгер та у спеціалізованому медичному закладі відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Орлова Ю.П. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд дійшов невірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду. Зазначає, що працівниками поліції не було доведено до ОСОБА_1 встановлений порядок огляду, не роз`яснено правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також не було доведено законної можливості пройти огляд у медичному закладі у встановленому законом порядку. Зауважує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її права та обов`язки. Вказує на відсутність у матеріалах справи доказів вручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія до медичного закладу. Звертає увагу на те, що на долученому до протоколу відеозапису неможливо встановити обставини, за яких у ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки сп`яніння, оскільки дії останньої і поведінка не виказували ознак сп`яніння, у тому числі і тих, що зазначені у протоколі. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконала, що й призвело до вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202251 від 22.12.2024 року, згідно якого 22.12.2024 р. о 00:03 год. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Миколи Міхновського, 8, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Хюндай Теракан р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду в установленому законом порядку на стан сп`яніння на місці через спеціальний технічний пристрій Драгер та у спеціалізованому медичному закладі відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Рапортом інспектора взводу 3 роти 1 батальйону 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, згідно якого під час патрулювання в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг 22.12.2024 року по вулиці Миколи Міхновського буд 8 згідно п. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Хюндай р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у спеціалізованому медичному закладі та на місці зупинки за допомогою пристрою Драгер відмовилась. Стосовно водія складено протокол серії ЕПР1 № 202251 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову ЕНА № 3706062 за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Посвідчення водія для вилучення передавать відмовилась. Від керування відсторонена. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя не проводився через відмову від проходження огляду. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер так в медичному закладі. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки вона відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені у ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами,тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні. Як убачається з долученого до протоколу відеозапису, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений під час дії комендантської години, під час перевірки документів та спілкування з водієм у останньої виявлені ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовилась. На пропозицію пройти огляд у медичному закладі ОСОБА_1 також відмовилась і сказала, що поїде зранку (clip-5 09:30). З відеозапису також вбачається, що чоловік ОСОБА_1 заявив працівникам поліції, що має юридичну освіту та виявив бажання представляти інтереси своєї дружини під час спілкування з працівниками поліції з даного питання. Наслідки відмови від проходження огляду ОСОБА_1 та її чоловік розуміли, і їх це не турбувало. Стурбованість викликала лише подальша доля транспортного засобу. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Оглянутим відеозаписом також спростовуються доводи апеляційної скарги про не роз`яснення ОСОБА_1 її прав та обов`язків. Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та відсутності на відеозапису моменту їх встановлення на увагу не заслуговують, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив її про те, що від неї чутно запах алкоголю та у неї вбачається різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було вручено направленняна огляд водія не можуть бути взяті до уваги, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який в цьому випадку повинен провести медичний огляд. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Орлової Ю.П. залишити без задоволення. Постанову судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя