Постанова Дніпровський апеляційний суд № 176/602/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1423/25 Справа № 176/602/25 Суддя у 1-й інстанції - Волчек Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_1 , адвоката Ліненка О.А., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , апеляційну скаргу адвоката Ліненка О.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого інструктором у автошколі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,50 грн., - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року встановлено, що 02 лютого 2025 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в м. Жовті Води по вул. Михайла Грушевського, керував автомобілем Деу Сенз д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановлено законом порядку відмовився, чим порушив п. 2,5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі адвокат Ліненко О.А. просить постанову суду 1-ї інстанції відносно ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не було досліджено жодного належного та допустимого доказу про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що працівники поліції його не зупиняли. Він їм повідомляв, що він не керував транспортним засобом вже більше години, оскільки автомобіль зламався. Через негаразди в сім`ї, через поломку автомобіля, перебував в стані нервового зриву, тому мав неадекватну поведінку. Наполягає, що він не був водієм, а тому і не був зобов`язаний проходити огляд на встановлення стану сп`яніння на вимогу працівника поліції. Зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Позиції сторін в суді : Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , та його захисник Ліненко О.А. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу адвоката задовольнити з підстав, наведених в ній. Висновки суду: Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явниким ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, відеозаписом з боді- камери поліцейського, які доводять факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу від 02 лютого 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями свідків, які є аналогічними тим що були надані у судовому засіданні. З дослідженого судом 1-ї інстанції в судовому засіданні відеозапису було встановлено, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Також, візуально вбачається, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння (нестійка хода, млява мова). Матеріалами справи також підтверджується, що підставою для приїзду поліції на місце складання протоколу про адміністративне правопорушення було те, що 02 лютого 2025 року о 15:49 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про виклик поліції за адресою м. Жовті Води, вул. М. Грушевського. Крім того, судом 1-ї інстанції були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які бачили, що саме водій транспортного засобу Део Сенс д.н.з. НОМЕР_2 перегородив виїзд транспортному засобу дівчини свідка ОСОБА_4 у цій справі, після чого нецензурно висловлювався в її адресу. Всі три свідка також пояснили, що водій транспортного засобу Део Сенс д.н.з. НОМЕР_2 був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки від нього добре відчувався запах алкоголю з порожнини рота. Після приїзду поліції за викликом, водій транспортного засобу ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння та від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, що був складений працівниками поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього. При перевірці доводів апеляційної скарги під час апеляційного розгляду, було встановлено, що диск з відеозаписом подій, що мали місцем 02.02.2025 року за участю ОСОБА_2 (а.с. 14), прошит, тобто пошкоджений, та не підлягає відтворенню (а.с. 49). На запит Дніпровського апеляційного суду від Відділення поліції №5 Кам?янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області за вих. №87790-2025 від 16.06.2025 (249910) надійшла відповідь про неможливість надання відеозапису вказаних подій, оскільки строк її зберігання становить 30 діб. Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції, акту та відеозапису подій, показанням свідків, що мали місце 02 лютого 2025 року за участю ОСОБА_2 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Апеляційний суд вважає недоведеними доводи сторони захисту про те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 , оскільки такі спростовуються показаннями свідків. Вказані свідки були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також допитані безпосередньо в залі судових засідань під присягою. Матеріали даної справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують апеляційні доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, не керував транспортним засобом. Апеляційний суд погоджується з доводами сторони захисту, що матеріали справи не містять підтвердження факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Проте такий факт не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, з рапорту помічника чергового ВП №5 Кам?янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області від 02.02.2025 р. вбачається, що 02.02.2025 року о 15-49 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.02.2025 року о 15-48 за адресою: Кам?янський район м. Жовті Води, вул. Михайла Грушевського, Заявник просить поліцію, не повідомивши, що сталось, оскільки дзвінок обірвався. Прибувши на місце події було встановлено, що водій автомобіля Деу сенс д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп?яніння керував транспортним засобом, припаркував транспортний засіб за автомобілем Мітсубісі Паджеро д.н.з. НОМЕР_3 , після чого вийшов з автомобіля та почав сварку з водієм вище вказаного авто та погрожував, оскільки водій даного автомобілю є переселенцем з Донецької області. Як вище зазначено, показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується факт керування ОСОБА_7 транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння. Доказів, які б спростовували чи доводили непричетність ОСОБА_2 до скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 02 лютого 2025 року як під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, так і під час апеляційного розгляду надано не було. Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_2 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ліненка О.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року залишити без задоволення. Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин