Ухвала КАС ВС № 120/1734/22-а

УХВАЛА 25 червня 2025 року м. Київ справа №120/1734/22-а адміністративне провадження №К/990/27131/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025 у справі № 120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: щодо надання доказів сплати судового збору; щодо надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску такого строку; щодо надання доказів адміністративної процесуальної правоздатності позивача або його представника. На виконання вимог ухвали про залишення без руху від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2022 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, на підставі частини 4 статті 169 КАС України. Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору, або вказати інші підстави для звільнення від сплати судового збору, надати докази адміністративної процесуальної правоздатності позивача або його представника. На виконання вимог ухвали про залишення без руху від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі частини 2 статті 298 КАС України. 02.01.2025 позивач вдруге подав апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про виконання вимог цієї ухвали. Вказану ухвалу апелянтом отримано 27.01.2025. 06.02.2025 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт зазначає, що з ухвали суду від 06.01.2025 дізнався про те, що 07.04.2022 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, крім того просить звільнити його від сплати судового збору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу повернуто внаслідок неусунення недоліків визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. 10.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах була подана касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 07.04.2022. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 07.04.2022 у справі №120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. 17.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025. Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 26.02.2025 у справі №120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. 20.06.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи №120/1734/22-а (провадження № К/990/27131/25) визначено склад колегії суддів: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Єзеров А.А., Кравчук В.М. У поданій касаційній скарзі також серед іншого, заявлено відвід суддям Стародубу О.П., Єзерову А.А., Кравчуку В.М. на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України. В обґрунтування заявленого відводу позивач покликається на те, що зазначені судді своїми ухвалами позбавляють громадян права на звернення до суду та права на оскарження судового рішення. Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого відводу, Суд виходить з наступного. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Із змісту заяви вбачається, що позивач, як на підставу для відводу, покликається на пункт 4 частини 1 статті 36 КАС України. Водночас, позивач у заяві не наводить обставин, які викликають у нього сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. Натомість, доводи позивача свідчать про незгоду з процесуальними рішеннями суддів, що в силу приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу. Інших обставин, які відповідно до статті 36 КАС України є підставою для самовідводу чи відводу судді позивачем не зазначено. За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Частиною четвертою статті 40 встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Стародубу О.П., Єзерову А.А., Кравчуку В.М. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., Кравчука В.М. Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 120/1734/22-а в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук