Ухвала КАС ВС № 160/33280/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 25 червня 2025 року м. Київ справа №160/33280/24 адміністративне провадження № К/990/24512/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 160/33280/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та відмову у проведенні індексації пенсії державного службовця, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), викладену у листі від 17.10.2024 №56633- 40991/1-01/8-0400/24; зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до норм, визначених абзацами 14-15 підпункту 9 пункту 5 розділу І Закону України від 15.02.2022 № 2040-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" (далі - Закон №2040-ІХ), здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця згідно вимог пунктів 1 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова № 168) з 01.07.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, а також згідно вимог пункту 1 та підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова № 185) з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 (з урахуванням індексації проведеної у 2023 році), а також забезпечити проведення індексації пенсії позивача у подальшому; у відповідності до частини першої статті 382 КАС України у випадку ухвалення рішення суду не на користь суб`єкта владних повноважень встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати суб`єкта владних повноважень надати до суду письмовий звіт про виконання такого рішення у встановлений судом термін; стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь витрати пов`язані зі сплатою судового збору та суму, витрачену на юридичну допомогу. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії державного службовця, призначеної відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести індексацію призначеної відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсії, на підставі Постанови №168 з 01.07.2023 та Постанови № 185 з 01.03.2024. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23.05.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задовольнив частково. Скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 в адміністративній справі №160/33280/24 в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести індексацію призначеної відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсії, на підставі Постанови №168 з 01.07.2023 та Постанови №185 з 01.03.2024 та в цій частині прийняв нове рішення. Зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням Постанови №168 та Постанови №185 з 17.06.2024. Позовні вимоги за період з 01.07.2023 по 16.06.2024 - залишив без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у індексації пенсії державного службовця відповідно до вимог Закону № 2040- ІХ та Постанови №168 з 01.07.2023 у розмірі 1,197 та Постанови №185 з 01.03.2024 у розмірі 1,0796. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У контексті наведеного Суд зауважує, що вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Позивач у касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи, а також не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ цієї категорії спорів. Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятим судовим рішенням у цій справі. Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, стосовно того, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. В межах цієї справи, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 - 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому немає підстав для не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії. Також судами враховано висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, щодо застосування положення статті 123 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі не зазначив ґрунтовних підстав для відступу від наведених висновків і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 160/33280/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Бевзенко Суддя О.П. Стародуб