Постанова Київський апеляційний суд № 369/4455/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/4455/25 Головуючий у суді першої інстанції - Лисенко В.В. Номер провадження № 33/824/2776/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Мохнюком Дмитром Михайловичем, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року щодо притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №835538 від 14 лютого 2024 року, водій ОСОБА_1 14 лютого 2025 року о 21 годині 07 хвилин в селі Крюківщина по вулиці Шкільній, 1, керувала транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова не чітка. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовилася під відеозапис з боді камери. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Мохнюк Д.М. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що за змістом ч.1 ст. 130 КУпАП обов`язковим складовим елементом вказаного правопорушення є керування транспортним засобом. Тоді як, автомобіль ОСОБА_1 був припаркований, а двигун вимкнений. Остання не здійснювала керування транспортним засобом, тому не вбачала законних підстав у працівників поліції вимагати проходження нею огляду на стан сп`яніння. Працівники поліції не надали жодного доказу, який би підтверджував факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Факт керування останньою транспортним засобом судом першої інстанції встановлено лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №835538. Сторона захисту вважає, що за відсутності інших доказів, складений працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися належним доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Разом з тим, останній не було роз`яснено її права як особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Звертає увагу суду, направлення на огляд було складено вже після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Відеозапис з бодікамери поліцейського розпочинається о 21 годині 00 хвилин. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що він складений о 21 годині 11 хвилин. Направлення на огляд на стан сп`яніння в медичний заклад, датоване 14 лютого 2025 року о 21 годині 30 хвилин. Таким чином, суд першої інстанції не взяв до уваги, що працівники поліції спочатку склали протокол про адміністративне правопорушення, а лише потім направляли водія на проведення огляду на стан сп`яніння. Сторона захисту вважає, що тимчасове затримання транспортного засобу ОСОБА_1 було незаконним, оскільки матеріалами справи не підтверджено вчинення останньою правопорушення, яке давало б право працівникам поліції здійснювати тимчасове затримання її транспортного засобу, і крім цього її транспортний засіб не перешкоджав дорожньому руху. Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_1 - Мохнюк Д.М. просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, а також вирішити питання про повернення тимчасового вилучення транспортного засобу. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та її захисник Ганжа А.О. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її захисника Ганжи А.О., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що відповідає п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2024 року серії ААД №835538, водій ОСОБА_1 14 лютого 2025 року о 21 годині 07 хвилин в селі Крюківщина по вулиці Шкільній, 1, керувала транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова не чітка. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовилася під відеозапис з боді камери. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1) У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що від дачі пояснень відмовився. Крім того, до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14 лютого 2024 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме 14 лютого 2024 року водій керувала автомобілем Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушивши п.п. 15.9 «е» (а.с. 4). В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 лютого 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова не чітка. (а.с. 5) До матеріалів справи долучено також копію Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14 лютого 2025 року, відповідно до якого зазначено, що огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 ПДР, а саме ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 6) З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 . (а.с.7) В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 14 лютого 2024 рокущодо ОСОБА_1 (а.с.8). На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції, під`їхали до припарковано автомобіля, який знаходився на зупинці громадського транспорту та повідомили, що водій зробила зупинку на зупинці громадського транспорту та стоїть з порушенням правил дорожнього руху. (21:01:13). Під час розмови з водієм, працівник патрульної поліції опитує водія чи вживала вона алкогольні напої, оскільки він вбачає у останньої ознаки перебування у стані алкогольного сп`яніння та опитує останню чи готова вона пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (21:04:26). На відео зафіксовано, як працівник поліції неодноразово опитує водія чи буде вона проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння проте остання категорично відмовляється проходити (21:07:06). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова не чітка, виявлені працівниками поліції 14 лютого 2025 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 1,2,3 п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася, що зафіксовано на відеозаписі працівників патрульної поліції. З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що відсутній факт фіксації керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також факт порушення правил дорожнього руху, апеляційний суд не може визнати обґрунтованим, оскільки із спілкування з працівниками поліції та поясненнями які були надані в суді першої інстанції, остання повідомила, що вона приїхала на автомобілі до зупинки та припарковала його, а потім повернулась до припаркованого автомобіля. Таким чином, з огляду на викладене припаркувавши автомобіль з порушенням правил, а в подальшому повернувшись до нього вказує на те, що остання керувала транспортним засобом. Доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання щодо незаконного тимчасового затримання транспортного засобу апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з Акту огляду та тимчасово затриманого транспортного засобу, останній був доставлений на спеціальний майданчик чи стоянку, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 ПДР, а саме ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст.130 КУпАП. Перевіряючи доводи апелянта в частині вирішення питання про повернення тимчасово вилученого автомобіля Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції враховує наступне. Згідно до п. 2 «Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «1102 від 17 грудня 2008 року із наступними доповненнями та змінами, - « Тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-3, частинами третьою, п`ятою - сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Відповідно до п. 12 вище вказаного «Порядку …» - « Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення. Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата». Таким чином порядок повернення вилученого автомобіля врегульовано пунктом 12 вищевказаного Порядку та може бути реалізовано власником вище вказаного транспортного засобу, або особою, яка володіє даним КТЗ на відповідній правовій підставі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Мохнюком Д.М., слід залишити без задоволення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Мохнюком Дмитром Михайловичем, залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський