Постанова Закарпатський апеляційний суд № 297/1252/24

Справа № 297/1252/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 червня 2025 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Джуга С.Д., Мацунич М.В., з участю секретаря: Ормош О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Петрунько Ірини Андріївни на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2024 року у справі № 297/1252/24 (Головуючий: Михайлишин В.М.), - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2024 року ОСОБА_2 в особі представника адвоката Колотуха О.М. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА», ТОВ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО», ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС», ТОВ «ВЕРД» про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення факту спільно набутого майна подружжя, визнання права власності на частину спільного сумісного майна. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка ОСОБА_2 з 1996 року проживала разом із ОСОБА_4 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. На початок спільного проживання вони не перебували в інших зареєстрованих шлюбах. Від проживання однією сім`єю ОСОБА_2 і ОСОБА_4 мають спільну доньку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яку вони спільно ростили та виховували в сім`ї. Так, з 01 січня 1996 року і до 2001 року фактичне подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 та з січня 2001 року сім`я переїхала до м. Берегова і з того часу всі троє стали проживати по АДРЕСА_2 . За час спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працювали, тобто мали доходи. За спільні кошти фактичне подружжя завершили будівництво будинку, в якому проживали разом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , здали його в експлуатацію, оформивши право власності на нього на спільну доньку ОСОБА_3 . Також, за час проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, обоє були зареєстровані за однією адресою, безперервно проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла, спільно утримували будинок, в якому проживали, разом сплачували комунальні платежі, робили ремонти, купували предмети домашнього побуту, мали спільних друзів, підтримували родинні зв`язки з родичами один одного, завжди разом їздили відпочивати. ІНФОРМАЦІЯ_2 після тяжкої хвороби ОСОБА_4 помер. При цьому, догляд за ним від першого до останнього дня захворювання здійснювався його фактичною дружиною ОСОБА_6 .. Після смерті ОСОБА_4 стало відомо, що він залишив заповідальне розпорядження на користь сина від першого шлюбу ОСОБА_1 та спільної з ОСОБА_2 доньки ОСОБА_3 , яке викладене у заповіті, що був складений та підписаний ОСОБА_4 23 червня 2023 року і зареєстрований приватним нотаріусом Берегівського РНО Гарапко Х.М. за реєстром № 1438. До оформлення спадщини за спадкоємцями за заповітом ОСОБА_5 вважає за необхідне встановити факт їх із ОСОБА_4 спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнати, що все майно, яке було придбане протягом спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 є їх спільною сумісною власністю та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину у спільному сумісному майні, тим самим виключити належну їй частку у майні із спадкової маси. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.04.2024 року клопотання представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Колотуха Олексія Михайловича про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та збільшення розміру позовних вимог задоволено. Рішенням Берегівського районного суду від 05 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані разом в АДРЕСА_2 , у період з 01 січня 2004 року до 01 жовтня 2023 року проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Встановлено, що майно, набуте у період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме: -1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в АДРЕСА_3 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 30 червня 2015 року № 11924), вартістю 970670,48 гривень; -1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 213696, виданого 29 березня 2010 року), вартістю 1379181, 30 гривень; - 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540765, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 1463322, 34 гривень; - 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540756, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 383482, 92 гривень; - 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину на підставі зареєстроване за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мацола I.В. посвідченого 13 квітня 2021 року № 532), вартістю 1207240,93 гривень; - 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, нотаріального округу ОСОБА_7 посвідченого 13 квітня 2021 року № 533), вартістю 1179193,92 гривень; - частка розміром 25 % номінальною вартістю 5 059 029,5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року; - частка розміром 25 % номінальною вартістю 386 567, 5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року; - частка розміром 25 % номінальною вартістю 3 612 830,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року; - частка розміром 25 % номінальною вартістю 1000, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року, належить ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна з ОСОБА_4 , а саме на: -1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_3 , вартістю 485 335,24 гривень; - 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 689 590,65 гривень; - 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 731 661,17 гривень; -1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 191741,46 гривень; - 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 603 620,46 гривень; - 1/8 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 589 596,96 гривень; - частку розміром 12,5 % вартістю 2 529 514,75 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року; - частку розміром 12,5 % вартістю 386 567,50 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року; - частку розміром 12,5 % вартістю 1 806 415,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року, - частку розміром 12,5 % вартістю 500, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 17362 гривні 40 копійок. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції у частині визнання судом права власності позивачки на частину розміром 25% номінальною вартістю 5 059 022,5 грн. в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року, частку розміром 25 % вартістю 386 567,50 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року, частку розміром 25 % вартістю 3 612 830,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року, частку розміром 25 % номінальною вартістю 1000 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Петрунько І.А. подано апеляційну скаргу про скасування рішення в цій частині, як таке , що постановлене в порушення норм процесуального та матеріального права, оскільки сімейне законодавство України жодним чином не врегульовує порядок поділу бізнесу між подружжям, а лише містить загальну норму про те, що дружина і чоловік мають право на поділ спільного майна, і їхні частки в майні є рівними. У постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38 цс 15 чітко вказано, яким чином варто розуміти значення терміну «частка в статутному капіталі товариства і як має діяти подружжя при поділі такої частки. Майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності подружжя було внесено до статутного капіталу товариства, то воно стає власністю товариства і повернути назад таке майно можна лише у вигляді коштів на підставі права грошової вимоги. При цьому у кожного з подружжя є право грошової вимоги рівно половини вартості внесеного до статутного капіталу майна. У іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено і відповідно до ст.. 273 ЦПК України набрало законної сили. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Колотуха О.М., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Представник ОСОБА_1 адвокат Петрунько А.І. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про доставку електронного листа і її неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України. Рішенням суду встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані разом в АДРЕСА_2 , у період з 01 січня 2004 року до 01 жовтня 2023 року проживали однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу, що сторонами не оспорюється. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.10.2023 року. За час спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було придбано майно і оспорюється рішення суду відповідачем тільки у частині визнання права власності за позивачкою на 25 % частки у статутному капіталі у кожного з товариств: „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", ТОВ „ВЕРД". Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною 1 статті 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України). Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Відповідно до положень статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Частинами 1 3 ст. 96 ЦК Українипередбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 проживаючи однією сім`єю без укладення шлюбу, вклали спільні сумісні кошти в ТзОВ„ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", та ТОВ „ВЕРД", які з моменту їх внесення до статутного капіталу цих товариств стали коштами товариств, однак взамін ОСОБА_4 і ОСОБА_2 набули права спільної сумісної власності на частки у статутних капіталах цих товариств, при цьому корпоративні права були оформлені на одного із них учасником яких став ОСОБА_4 . Велика Палата Верховного суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №760/20948/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України, які були враховані судами попередніх інстанцій, викладених у постанові від 03 липня 2013 року у справі №6-61 цс 13, від 03 червня 2015 року у справі №6-38 цс 15 від 02 жовтня 2013 року, на яку посилається відповідач, та зазначила, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість, особа яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутній капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Таким чином, один із подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства. За таких обставин, якщо інший із подружжя має право на виплату частки, то відповідно ця частка, хоча і зареєстрована за учасником товариства, перебуває у спільній сумісній власності із тим із подружжя, хто учасником не являється. Суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, що набуття у власність ос пореного майна було здійснено в період фактичного проживання ОСОБА_4 однією сім`єю із позивачкою ОСОБА_2 , а саме у період з 01 січня 2024 року до 01 жовтня 2023 року, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Петрунько Ірини Андріївни залишити без задоволення. Рішення Берегівського районного суду від 05 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 червня 2025 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ