Ухвала КАС ВС № 620/1282/25

УХВАЛА 23 червня 2025 року м. Київ справа №620/1282/25 адміністративне провадження № К/990/23453/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 620/1282/25 повернуто заявникові. 02 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Так, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 21 квітня 2025 року о 17:04 год, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 01 травня 2025 року. Таким чином, оскільки, станом на 28 травня 2025 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги. Враховуючи наведене, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної скарги не дослідив доводи скаржника зазначені в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, яке скаржник подав разом з апеляційною скаргою. В той же час, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що ним оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції від 28 травня 2025 року, якою повернуто апеляційну скаргу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали в частині сплати судового збору. Скаржником не наведено жодних доводів, стосовно неможливості, в строк наданий судом, усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Також, касаційна скарга не містить доводів стосовно того, що скаржник звертався до суду апеляційної інстанції, після залишення без руху апеляційної скарги, з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків чи з будь-яким іншим клопотанням, а з тексту оскаржуваної ухвали також зазначеного не вбачається. Отже, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що є підставою для повернення апеляційної скарги. Крім того, право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом. Умовою прийнятності скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, в тому числі і в частині сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. На переконання суду, важливим для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, в частині сплати судового збору, є доведенням стороною фінансової неспроможності, а також підтвердження, що скаржником вчинялися дії для сплати судового збору, сама у цій справі. Також необґрунтованими є доводи скаржника, що судом апеляційної інстанції безпідставно ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотанні про відстрочення сплати судового збору. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов