Постанова Полтавський апеляційний суд № 531/1764/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 531/1764/18 Номер провадження 22-ц/814/840/25Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Секретар: Грицак А.Я. Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: Заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 09.04.2010 року 47813,64 грн. (сорок сім тисяч вісімсот тринадцять гривень шістдесят чотири копійки), що складається із заборгованості за кредитом 2730,69 грн. ( дві тисячі сімсот тридцять гривень шістдесят дев`ять копійок) та заборгованості за процентами за користування кредитом 45082,95 грн. (сорок п`ять тисяч вісімдесят дві гривні дев`яносто п`ять копійок), а також вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про судові засідання вона не була належним чином повідомлена. Про існування вказаного заочного рішення дізналася тільки 10 вересня 2024 року від працівників Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області. Із заочним рішенням суду від 24 січня 2018 року не згодна, оскільки вважає, що судом не було враховано її позицію. Ухвалою 20 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2019 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду. В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив заявник ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права , без належного дослідження доказів по справі. Апелянт вказує, що дійсно не була належним чином повідомлена про розгляд справи, у в`язку із чим була позбавлена можливості знати про час і місце розгляду справи, та відповідно надавати свої заперечення щодо позову. Окрім того , заявник зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності , адже кредитний договір між сторонами було укладено 09.04.2010 . відповідно позивач міг звернутися із позовом до 09.04.2013 року. Проте вказана обставина судом першої інстанції залишено паза увагою. Скаржник зазначає, що за положеннями ч.3 ст.287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може : 1) залишити заяву без задоволення ;2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Проте в порушення вказаних умов , суд першої інстанції заяву не розглянув , та залишив її без розгляду, чим порушив порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Апелянт просить скасувати ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2024 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З матеріалів справи встановлено , що позовна заява надійшла до суду 31 жовтня 2018 року. 01 листопада 2018 року було здійснено запит щодо адреси реєстрації відповідача, на який 07 листопада 2018 року було отримано відповідь, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49, 50). Ухвалою судді від 08 листопада 2018 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13 грудня 2018 року (а.с. 51). Поштовий конверт з повісткою, копією ухвали про відкриття провадження та копією позову з додатками, що направлявся за адресою реєстрації відповідача, повернувся до суду з позначкою: «За відмовою адресата», дата 23 листопада 2018 року, у зв`язку з чим ухвалою суду від 13 грудня 2018 року розгляд справи було відкладено на 24 січня 2019 року (а.с. 55, 58). Поштовий конверт з повісткою, що направлявся за адресою реєстрації відповідача, повернувся з позначкою: «За відмовою адресата», дата 23 грудня 2018 року, у результаті чого ухвалою суду від 24 січня 2019 року було прийнято рішення проводити заочний розгляд справи та рішенням суду від 24 січня 2019 року було частково задоволено позовні вимоги (а.с. 59, 62-64). Згідно наявного в матеріалах справи конверту з рекомендованим повідомленням (т.1 а.с.66) ОСОБА_1 направлялася копія заочного рішення , проте згідно довідки про доставку поштового відділення , вказане відправлення було повернуто у зв`язку із іншими причинами , що не дають змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , а саме за відмовою адресата. Дослідивши матеріали справи в межах вимог апеляційної скарги , колегія суддів приходить до висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін з слідуючих підстав. Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК Українизаяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України). Водночас норми ЦПК Українине визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними. Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК Українивстановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 сформулювала висновок про те, що частину другу статті 126 ЦПК Українитреба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК Українипід формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК Українищодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу. За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК Українинаслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зауважила, що зміст положень статей 284, 286, 287 ЦПК Українине дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127цього Кодексу. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК Україниможе своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Тлумачення статей 286, 287 ЦПК Українив сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК Українидає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення. Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви. Передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК Україниповноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Відсутність у главі 11«Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК Українипрямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК Українипро наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду. Можливість застосування статті 126 ЦПК Українидо процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою. Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення. Встановивши відсутність у ОСОБА_1 об`єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України, з дня отримання тексту заочного рішення та відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду з такою заявою, передбачених у частині третій статті 284 цього Кодексу, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що глава 11розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, а тому немає підстав залишати її без розгляду на підставі положень статті 126 ЦПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до загальних положень ЦПК Українипро наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду. Посилання скаржника на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи , від прийняття кореспонденції не відмовлялась колегія суддів відхиляє , як необґрунтовані. З матеріалів справи встановлено, що поштові відправлення, судом першої інстанції направлялись на дійсну адресу відповідача, що остання підтверджує. Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З огляду на викладне , необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції залишаючи без розгляду заяву всебічно не дослідив і не оцінив обставини у справі, не спростовують правильності висновків суду, ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм процесуального права. Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов