Постанова 4855 № 320/17799/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/17799/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Кузьмишина О.М. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. пр-к позивача Мітченко Т.В. пр-к відповідача Засімчук А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання висновків акту перевірки недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення,- У С Т А Н О В И В: ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати висновки акту перевірки № 40013/26-15-07-02-01-03/30725226 від 29.05.2023 недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00641820702 від 12.10.2023 в повному обсязі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00641820702 від 12.10.2023 в частині нарахування пені в розмірі 26 007 606,09 грн. - в іншій частині задоволення позовних вимог-відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними операціями шляхом зарахування зустрічних вимог у різних іноземних валютах є порушенням валютного законодавства. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли лише 01 травня 2025 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року справу продовжено строки розгляду справи на розумний та призначено справу та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 червня 2025 року. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року оголошено перерву у розгляді даної справи до 11 червня 2025 року для надання додаткових пояснень по справі №320/17799/24. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представники позивача у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як убачається з матеріалів справи, податковим органом з 12.05.2023 по 22.05.2023 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 з компанією «Agrimatco LTD», від 19.11.2019 з компанією AGRO TRACTORS S.p.А.(Італія), від 30.08.2021 №б/н з компанією Агрікола Італія S.n.S. (Італія), від 30.08.2021 № 30/08/21 з компанією Агрікола Італія S.n.S. (Італія), від 05.01.2021 з компанією «Agrimatco LTD» (Кіпр). За результатами перевірки був складений акт № 40013/26-15-07-02-01- 03/30725226 від 29.05.2023, згідно висновків якого позивачем допущено порушення: -частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операцій, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в частині несвоєчасного надходження виручки за операціями у розмірі 889000,00 дол. США за експортним контрактом від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 з компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр); -частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в частині несвоєчасного надходження товару на суму 247616,84 Євро за імпортним контрактом від 19.11.2019 № 01/19 укладеним з компанією Argo Tractors S.p.A. (Італія) та несвоєчасного надходження товару на суму 27322,6 Євро за імпортним контрактом від 30.08.2021 № 30/08/21 укладеним з компанією Agricola Italians s.n.c. (Італія). Не погоджуючись з висновками акту, 23.06.2023 ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» оскаржило висновки акту перевірки №40013/26-15-07-02-01-03/30725226 від 29.05.2023 в адміністративному порядку. Рішенням ГУ ДПС у м. Києві заперечення платника податку на акт залишено без задоволення, а висновки акта залишено без змін. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №00389330702 від 17.07.2023. 07.08.2023 ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2023 року № 00489330702 оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПС України скаргу - частково задоволено: скасовано повідомлення-рішення від 17 липня 2023 року № 00489330702 у частині нарахованої пені в розмірі 791 916,79 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без змін. На підставі акту перевірки від 29.05.2023 № 40013/26-15-07-02-01-03/30725226 та рішення про результат розгляду скарги від 09.10.2023 №29991/6/99-00-06-01-02-06, прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2023 №00641820702, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 26 430 358,15 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473). Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону №2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Частиною 2 статті 13 Закону №2473 визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Згідно з частиною 4 статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Відповідно до абз. 1 частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Згідно з абз. 2 частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Також, згідно з абз. 1,2 частини 7 Статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі - Положення №5) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції №7 за операціями з експорту товарів банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню). Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції №7 встановлено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 2 розділу IV цієї Інструкції. Відповідно до п.п.5 п.10 розділу ІІІ Інструкції НБУ N 7 банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» (Продавець) укладено з Компанією «Agrimatco LTD» (Кіпр) (Покупець) експортний контракт від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21. Відповідачем під час перевірки встановлено, що за період з 24.02.2021 по 22.05.2023 компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр) не здійснювала оплату по контракту від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 на користь ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА». Товар експортувався ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» на користь компанії «Agrimatco LTD» (Кіпр) по договору від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 на загальну суму 889 000 дол. США І (еквів. 24 815 906,7 грн). За даними перевірки, станом на 22.05.2023 по контракту від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 з компанією «Agrimatco LTD» (Кіпр) наявна дебіторська заборгованість на суму 889 000 дол. США (еквів. 24 815 906,7 грн). Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу від 08.07.2021 про зарахування зустрічних вимог, оформлено припинення вимог (зобов`язань) сторін, які виражені в різних іноземних валютах, а саме: - грошових вимог Компанії «Agrimatco LTD» (Кіпр) до ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» на загальну суму 642 480,31 фунтів стерлінгів (за імпортними контрактами); - грошових вимог ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» до Компанії «Agrimatco LTD» (Кіпр) на суму 889 000,00 дол. США (за експортним контрактом). Перевіркою контролюючого органу встановлено, що компанія «Agrimatco LTD «(Кіпр) не здійснювало оплату по контракту від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 на користь ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА». Товар експортувався ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» на користь компанії Agrimatco LTD (Кіпр) по договору від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 на загальну суму 889 000 дол.США (еквів. 24815906,7 грн.). За даними перевірки, станом на 22.05.2023 по контракту від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 з компанією «Agrimatco LTD» (Кіпр) наявна дебіторська заборгованість на суму 889000 дол.США (еквів. 24815906,7 грн.). Наразі, відповідно даних картки бухгалтерського рахунка 362 по покупцю Компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр) та контракту від 24.02.2021 № АМС-ЕК-21 встановлено відображення 07.07.2021 коригування боргу (дебіторської заборгованості) на загальну суму 889000 дол.США (еквів. 24815906,7 грн.). Вказане коригування в бухгалтерському обліку проведене на підставі Протоколу від 08.07.2021 про зарахування зустрічних вимог, де сторона 1 - Компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр), а сторона 2 - ПРАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА». Згідно вказаного протоколу сторони визнають взаємні зобов`язання на 08.07.2021, а саме: - за договором № АМС-2018 від 12.01.2018 сторона - 1 (Компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр)) є кредитором сторони - 2 (ПРАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА») на суму 1909570,42 фунтів стерлінгів; - за договором № АМС-2021 від 05.01.2021 сторона - 1 (Компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр)) є кредитором сторони - 2 (ПРАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА») на суму 650460,45 фунтів стерлінгів; - за договором № АМС-ЕК-21 від 24.02.2021 сторона - 2 (ПРАТ «АГРІМАТКО Україна») є кредитором сторони - 1 (Компанія «Agrimatco LTD» (Кіпр)) на суму 889000 доларів США. Розмір взаємних вимог, які зараховуються за вищезазначеними зобов`язаннями становить суму 642 480,31 фунтів стерлінгів, що дорівнює 889000,00 дол. США по крос-курсу зазначених валют. Сторони погодили, що даний протокол є підставою для припинення зобов`язань сторін в частині оплати: - по договору № АМС-2018 від 12.01.2018 на суму 359 888,42 фунтів стерлінгів; - по договору № АМС-2021 від 05.01.2021 на суму 282 591,89 фунтів стерлінгів; - по договору № АМС-ЕК-21 від 24.02.2021 на суму 889 000,00 дол. США. Також, перевіркою встановлено, що відповідно до Протоколу від 08.07.2021 про зарахування зустрічних вимог, оформлено припинення вимог (зобов`язань) сторін , які виражені в різних іноземних валютах, а саме: - грошових вимог Компанії «Agrimatco LTD» (Кіпр) до ПрАТ «АГРІМАТКО Україна» на загальну суму 642 480,31 фунтів стерлінгів (за імпортними контрактами); - грошових вимог ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» до Компанії «Agrimatco LTD» (Кіпр) на суму 889 000,00 дол. США (за експортним контрактом). Оскільки взаємні грошові вимоги між сторонами існували в різних валютах, відповідач дійшов висновку, що вони не є однорідними. Отже, спірним у цій справі є питання щодо однорідності зобов`язань між сторонами за зовнішньо-економічними операціями. Згідно з абз. 5 п. 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою №7 Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7, банк має право завершити валютний нагляд за наявності документів про припинення зобов`язань: 1) повідомлення інших банків / уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на здійснення тимчасової адміністрації / ліквідаторів банків / юридичних осіб, які утворилися внаслідок ліквідації банків за рішенням власників, про зарахування грошових коштів на поточний рахунок резидента, що відкритий у цьому банку / банку, що ліквідовується / банку, що ліквідований за рішенням власників, що надійшли від нерезидента за товар або як повернення коштів від нерезидента (у повідомленні зазначаються вся наявна в реквізитах платежу інформація, номер і дата договору, сума платежу - у тій частині, у якій відомості передаються банку); 2) повідомлення інших банків / ліквідаторів банків / уповноважених осіб ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації / юридичних осіб, які утворилися внаслідок ліквідації банків за рішенням власників, про надходження реєстру МД за цією операцією резидента (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються банку); 3) повідомлення митного органу, засвідченого підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідченої в установленому відповідно до законодавства України порядку копії ввізної МД, що отримані на письмовий запит резидента (для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товару в разі зміни умов бартерного договору, що передбачає заміну зобов`язань резидента з постачання товару на зобов`язання щодо оплати товару нерезидентові повністю або частково в грошовій формі); 4) документів, що підтверджують поставку продукції на користь резидента - реципієнта (одержувача) міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України; 5) документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом. Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено ст. 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом. Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 по справі № 914/3217/16 викладено висновок стосовно неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог, коли зобов`язання сторін за договором підлягають виконанню у різних валютах (євро та доларах США відповідно), оскільки «такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними». Дана позиція також підтримана та врахована в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2019 року у справі № 910/12968/17. В постанові від 19.12.2019 у справі № 914/108/16 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду дійшов до аналогічного висновку про те, що зарахування зустрічних вимог в різних валютах є незаконним, оскільки не відповідає критерію однорідності. Суд не погодився з доводами скаржника стосовно ознак родових речей з посиланням на ст. 184 ЦКУ, наголосив на тому, що хоча між сторонами і існують зустрічні вимоги за якими настав час виконання, однак однорідними їх визнати неможливо, оскільки валюти є різними. У разі, коли зобов`язання сторін за договорами підлягають виконанню у різних валютах (фунтів стерлінгів та доларах США відповідно), такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що фунти стерлінги та долар США є різними валютами, які не є рівнозначними. Аналогічну правову позицію висловили: Верховний Суд у складі колегії суддів КГС Постанова від 06.03.2019 справа № 914/260/18; Верховний Суд у складі колегії суддів КГС Постанова від 22.01.2020 справа № 914/109/16; Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16; Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 27.10.2020 №820/420/16; Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29.07.2021 №817/1200/15. Таким чином, враховуючи, що зобов`язання за договорами: № АМС-2018 від 12.01.2018 та № АМС-2021 від 05.01.2021 складають загальну суму 642480,31 фунтів стерлінгів, а за договором №АМС-ЕК-21 від 24.02.2021 складають - 889000,00 дол. США, то вони не є рівнозначними, та не є однорідні, отже не можуть бути відображеним в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «АГРІМАТКО- УКРАЇНА» як взаємозалік. Таким чином, доводив апеляційної скарги, щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства в частині пропуску граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ «АГРІМАТКО-УКРАЇНА» відмовити. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «АГРІМАТКО-УКРАЇНА» відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович О.М. Кузьмишина (повний текст постанови складено 23.06.2025р.)