Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4739/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4739/25 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В. В. Місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив суд: Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 9/1/11530 від 12.09.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 9/1/11530 від 12.09.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення суду відповідачем надано довідку, в якій щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія відповідачем протиправно зменшено у грошовому вираженні, що стало підставою звернення до суду. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року відмолено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування підстав та обставин звернення до суду з позовом, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв`язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється рішенням суду від 24.04.2024 року по справі №400/2289/24, та оскільки між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані. Зазначає, що судовим рішенням у справі № 400/2289/24 не зобов`язано Відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тільки посадового окладу та окладу за військовим званням, тому є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем наразі виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду справи № 400/2289/24 Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням від 24.04.2024 у справі № 400/2289/24 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. Повивач не погоджуючись з зазначеним у довідці грошовим вираженням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що вимоги позивача не підлягають до розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах справи № 400/2289/24. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги приходить до наступного. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України). За правилами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів зазначає, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/431/18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Так, колегія суддів зазначає, що предметом цього позову є дії, які виразились у зменшені у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних у довідці від 12.09.2024 № 9/1/11530 про розмір грошового забезпечення позивача. При цьому вищезазначена довідка видана на виконання рішення суду у справі № 400/2289/24. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. В решті позову відмовлено. Тобто в зазначеній справі судом вирішувалось питання щодо наявності в позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». При цьому, судом зазначено, що таку довідку має бути надано з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Водночас, в мотивувальні частині вищезазначеного рішення вказано, що «щодо зазначення у довідці розмірів складових грошового забезпечення, суд зазначає, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки листом від 29.01.2024 відповідач відмовив у виготовленні довідки з мотивів відсутності підстав для її видачі. Відтак, спору щодо розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідці для перерахунку пенсії, на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не видавав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при видачі довідки будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних….» Тобто, у справі №400/2289/24 суд лише зобов`язав відповідача видати довідку із зазначенням в ній відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, але без конкретизації їх видів та без визначення їх розміру чи щодо порядку (алгоритму) розрахунку. Звернення позивача з окремими позовом у даній справі обумовлено його незгодою із розмірами зазначених вище додаткових видів грошового забезпечення та премії, проте ці розміри не були предметом дослідження у справі №400/2289/24. є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 400/2289/24. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спір у цій справі та у справі № 400/2289/24 є тотожним, а позов спрямований на оскарження дій відповідача щодо належного виконання вказаного рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року по справі № 160/16360/24. За таких обставин є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а повинні вирішуватися на підставі статей 382-383 КАС України в порядку судового контролю за виконанням рішення справи №400/2289/24. За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інший підхід розцінюється як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року підлягає скасуванню, а справа на підставі ст.320 КАС України підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. В частині вимог апелянта про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Разом з тим, скасування ухвали про відмову у відкритті провадження у справі не є задоволенням позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та не є рішенням справи по суті. Відтак підстави для розподілу судових витрат на даному етапі судового провадження - відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано 24 червня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова