Постанова 4854 № 420/16998/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/16998/24 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О. Я. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року про повернення без розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов`язання витребувати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, провести на загальних підставах перерахунок та індексацію пенсії за вислугу років, з усіма надбавками та підвищеннями, стягнення моральної шкоди у розмірі 99999 грн., В С Т А Н О В И Л А : Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.07.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнив частково, а саме вирішив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по місту Києву та Київській обл. від 29.03.2024 р. № 346; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по місту Києву та Київській обл. від 29.03.2024 р. № 346, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, з урахуванням раніше виплачених сум; - в задоволенні решти позовних вимог відмовити; - у зверненні рішення суду до негайного виконання відмовити; - у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовити. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.10.2024 залишив вказане рішення без змін. 25.04.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить: - визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №420/16998/24; - вжити невідкладних заходів, які забезпечують виконання відповідачем належним чином та повний обсяг рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024р. у справі №420/16998/24. Встановити відповідачу термін трохи більше 10 днів надання відповіді виконання судового рішення. Рішення звернутися до негайного виконання. Ухвалою суду від 12.05.2025 заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов`язання витребувати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, провести на загальних підставах перерахунок та індексацію пенсії за вислугу років, з усіма надбавками та підвищеннями, стягнення моральної шкоди у розмірі 99999 грн. повернуто заявнику без розгляду. 13.05.2025 від позивача знову надійшла заява, в якій він просить: - визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №420/16998/24; - вжити невідкладних заходів, які забезпечують виконання відповідачем належним чином та повний обсяг рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №420/16998/24. Встановити відповідачу термін трохи більше 10 днів надання відповіді виконання судового рішення. Рішення звернутися до негайного виконання. В обґрунтування поданої заяви представник зазначив аналогічні підстави та обставини, які були викладені ним у поданій заяві в порядку ст. 383 КАС України від 25.04.2025. При цьому, щодо строку звернення до суду із даною заявою позивач зазначив, що його право на отримання пенсії у встановленому законом розмірі порушується щомісяця. Тобто, оспорювані позивачем дії відповідача у справі носять систематичний щомісячний, а не одноразовий, характер. Таким чином, оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то термін, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, настає після закінчення кожного календарного місяця отримання пенсійних виплат. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов`язання витребувати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, провести на загальних підставах перерахунок та індексацію пенсії за вислугу років, з усіма надбавками та підвищеннями, стягнення моральної шкоди у розмірі 99999 грн. повернуто заявнику без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, визнати протиправними дії відповідача за неналежним виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 420/16998/24. Вжити ефективних заходів, що забезпечують виконання відповідачем належним чином та повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 420/16998/24. Встановити відповідачу строк не більше 10 днів для надання відповіді про виконання судового рішення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що як випливає з матеріалів справи та аргументів позивача, його право на отримання пенсії у встановленому законом розмірі порушується щомісяця. Тобто, оспорювані позивачем дії відповідача у справі носять систематичний щомісячний, а не одноразовий, характер. Оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то термін, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, настає після закінчення кожного календарного місяця отримання пенсійних виплат. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходи в з того, що звернувшись до суду 13.05.2025 із заявою в порядку ст.383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду із відповідною заявою. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Частиною 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови дотримання десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Колегія суддів зазначає, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили. Норма частини 4 статті 383 КАС України вказує на обов`язкове дотримання двох строків: - перший - це десять днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, - другий - це строк пред`явлення до виконання виконавчого листа. Зазначене твердження дозволяє прийти до висновку, що окрім дотримання вимог самої заяви, заявник зобов`язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті. Як зазначалось вище, підставою для повернення відповідної заяви став висновок суду першої інстанції про пропуск заявником десятиденного строку звернення з відповідною заявою. Задля правильного вирішення цього спору слід встановити момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивачем до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою 13.05.2025 року, в порядку та відповідно до вимог статті 383 КАС України. Апелянт, як в заяві поданій до суду першої інстанції так і в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то термін, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, настає після закінчення кожного календарного місяця отримання пенсійних виплат. Щодо такого доводу, то колегія суддів зазначає, що позивач помилково ототожнює строк звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України із строком звернення до суду в загальному порядку із окремим позовом. В свою чергу, згідно норм ст.383 КАС України, початком відліку строку для звернення до суду із заявою передбаченою цією статтею є встановлення факту неналежного виконання відповідачем рішення суду, яке призвело до порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що вірно зазначено судом першої інстанції. Дослідивши матеріали справи для встановлення дати коли позивачу стало відомо про бездіяльність пенсійного органу за результатами виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до суду в порядку ст. 382 КАС України. Так, ухвалою від 21.11.2024 суд заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду від 31.04.2024 у справі № 420/16998/24 задовольнив частково; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 31.07.2024 у справі № 420/16998/24 у місячний строк з моменту отримання відповідної ухвали; у задоволенні решти заяви відмовив. 17.12.2024 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, в якому представник просив його прийняти. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про прийняття звіту по справі № 420/16998/24 відмовлено. Заяву ОСОБА_1 щодо звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати протягом 2 (двох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 420/16998/24. У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено. При цьому, поданий на виконання вищезазначеної ухвали суду звіт був обґрунтований наступним: - у жовтні 2024 року Головним управлінням виконано рішення суду в межах покладених зобов`язань. Розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.12.2019 складає 7625,93 грн., виплату пенсії розпочато з листопада 2024 року. Сума доплати на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.10.2024 становить 334294,87 грн та обліковується в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з датою набрання законної сили 01.10.2024. Зазначена сума обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 No20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.10.2018 за № 1189/32641; - Планом доходів і видатків Головного управління на 2024 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду затверджено кошти в сумі 4 861 400 грн. Фактично за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2024 році виплачено коштів на суму 4861485,38 грн., яка складається з: 4861383,27 грн. - основна сума погашеної заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2024 році, відповідно до реєстру, складеному Головним управлінням в рамках виділених Пенсійним фондом коштів на цю мету, з урахуванням черговості набрання рішень суду по 19.11.2020 року; 102,11 грн. - сума сплаченого поштового збору підприємству поштового зв`язку за надані послуги. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у 2024 році використано всі наявні кошти на цю мету та здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за судовими рішеннями які набрали законної сили до 19.11.2020. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 по справі № 420/16998/24 може бути здійснена виключно в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та з урахуванням дати набрання рішення законної сили відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку. На вищезазначену ухвалу суду від 30 грудня 2024 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зокрема зазначив, що як випливає зі звіту, відповідачем не проведено перерахунок пенсії позивача, згідно із Законом №2262-ХІІ. Пенсія нарахована та виплачується у постійному розмірі 7625,93 грн, що склався на 01.12.2019р., без урахування масових перерахунків, індексації та доплат до пенсії, згідно з Постановами Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій, у період 2010 року. по 2024р. Крім того, судом першої інстанції також правомірно звернуто увагу на те, що у поданих запереченнях від 18.12.2024 щодо звіту відповідача, представник позивача звертав увагу, що відповідач, порушуючи норми Закону України № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України №№ 713, 118, 168, 185 не виплачує позивачу щомісячну доплату у сумі 2000 грн., не провів встановленим порядком перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, нараховує та виплачує пенсію у постійному розмірі 7625,93 грн., що склалося на 01.12.2019. Також представник позивача наголосив, що бездіяльність відповідача щодо проведення поточних масових перерахунків пенсії позивача, починаючи з 01.12.2021, протиправна виплата пенсії у фіксованому розмірі, невиплата заборгованості за пенсією, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії є свідченням злісного ухилення від виконання судового рішення у справі. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу, після ознайомлення із поданим звітом від 17.12.2024, стало відомо яким чином відповідач виконав рішення суду у вказаній справі, а звернувшись до суду 13.05.2025 із заявою в порядку ст.383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду із відповідною заявою. При цьому, досліджуючи питання можливості застосування положень ст.121 КАС України в частині поновлення пропущеного позивачем строку, враховуючи, наведені обґрунтування наявності поважних причин, які вплинули на строк звернення до суду із відповідною заявою, дійшов висновку про пропуск строку без поважних причин Крім іншого, колегія суддів зазначає, що учасники справи та суд не можуть ігнорувати своєрідність, особливість запровадженого процесуальним законом способу забезпечення виконання акта суду адміністративної юрисдикції власне суб`єктом владних повноважень, який своєю бездіяльністю, дією чи рішенням протиправно не виконує судового рішення, ухваленого по суті спору. Для реалізації права на оскарження дій суб`єкта владних повноважень на цій стадії судового провадження і особа, на користь якої постановлено судове рішення, і суд повинні відповідно дотримуватися і застосовувати веління процесуального закону стосовно форми, порядку та умов звернення за захистом права на виконання судового рішення. У цьому сегменті спірних правовідносин їхні суб`єкти мають розуміти винятковість способу забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, тому повинні неухильно дотримуватися строків подання заяви в порядку статті 383 КАС України, особливо граничного (крайнього, кінцевого) терміну звернення, передбаченого цією статтею. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2023 у справі № 9901/988/18. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 24 червня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова