Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/29437/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29437/24 Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В., повний текст судового рішення складено 11.03.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд : - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2024/000008/2 від 13.09.2024 року, - визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2024/000053 від 13.09.2024 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що з метою митного оформлення товару, який надійшов за договором поставки №AUG-00D/9 від 23.08.2024 року (далі-Договір), позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA500580002277U4, в якій було визначено для митного оформлення товари №1-8 загальною вартістю 67 837,22 дол. США, визначеною відповідно до специфікації та інвойсу. При визначенні митної вартості товару, декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору. Проте, за відсутності розбіжностей у поданих декларантом документах, які б могли вплинути на митну вартість товару, відповідачем протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом резервним. Ухвалою суду від 24.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову та стверджує, що при прийнятті картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України. За доводами відповідача, під час здійснення митного контролю і митного оформлення за митною декларацією (МД) №24UA500580002277U4 від 13.09.2024 року автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартостi товарiв, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Повідомлення до зазначених форми контролю: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (2,3,4,8)». На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. В той же час, додатково надані документи не дають можливості ідентифікувати їх як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. Зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів був застосований резервний метод. У зв`язку із вказаним, митниця вважає правомірним прийняте спірне Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2024/000008/2 від 13.09.2024 року, у якому обґрунтовано у графі 33 зазначено: 1) Згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою; 2) У пакувальному листі відсутня інформація щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) та відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Також відповідачем до суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 11.03.2025 року в його задоволені відмовлено. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2024/000008/2 від 13.09.2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2024/000053 від 13.09.2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» 5632,53 грн. сплаченого судового збору. На вказане рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №420/29437/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ДАНН» до Одеської митниці у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 14.04.2025 року (вхід.№19639/25) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» Скоробогатова Антона Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29437/24 без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року без змін. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.08.2024 року між Компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (покупець) було укладено договір поставки №AUG-00D/9 (далі-Договір поставки), відповідно до п.1 якого, продавець зобов`язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим договором це сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари для дому та кухонне приладдя, холодильне обладнання та комплектуючі. Сторони можуть домовитися про постачання інших категорій товарів. Відповідно до вимог п.1.4, 3.1 та 3.2 Договору поставки, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент товару у специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід`ємною частиною цього договору. Продавець зобов`язаний поставити покупцю товар належної якості в обумовленій специфікацією кількості. Згідно з п.2.1, 2.2, 2.4 Договору поставки, сторони погоджують та визначають умови та строки поставки товару у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Якщо інше не передбачено специфікацією, на кожну відвантажену партію товару продавець повинен надати: повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, СМR тощо відповідно до умов поставки), оригінал інвойсу на відповідну партію товару, пакувальний лист. Якщо інше не зазначено в специфікації, право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент переходу ризиків втрати або пошкодження товару відповідно до погоджених умов поставки. Пунктами 4.1 та 4.2. Договору поставки визначено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених сторонами специфікаціях та орієнтовно складає 5 000 000 дол. США. Оплата за цим договором здійснюється за кожну поставку товару в порядку, визначеному специфікацією. На виконання Договору поставки сторонами було складено та підписано специфікацію №39817 від 27.08.2024 року, якою погоджено поставку товару (кріплення настінне для радіатора (гачки), з`єднання американка для труб, заглушка для труб, муфта для труб, з`єднання - ніпель для труб, перехідник для труб, трійник для труб, кут для труб, штуцер для труб, кріплення настінне для радіатора, фільтр для води, фільтри для газу, клапан зворотній, комплект для радіатора (кран Маєвського, заглушка, футорки), кран Маєвського для радіаторів, кран кульковий) на загальну суму 67 837,22 дол. США. Згідно з п.2-3 указаної специфікації №39817 від 23.08.2024, ціни розраховані на умовах DPU Zhytomyr (відповідно до Інкотермс 2020). Ціна товару обумовлена в цій специфікації є остаточна та зміні після підписання специфікації не підлягає. Умови поставки DPU Zhytomyr (відповідно до Інкотермс 2020). Товар вважається поставленим в момент завершення митного оформлення. Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений із прибувшого транспортного засобу в погодженому місці призначення та переданий у розпорядження покупця. Продавцем товару є компанія Alltag und Geratetechnik GmbH. Оплата товару здійснюється покупцем не пізніше 45 (сорока п`яти) днів після отримання товару. Валюта ціни та валюта платежу долар США або євро. Також продавцем було складено та надано покупцю Інвойс №301/08/2024 від 27.08.2024 року відповідно до якого вид, кількість товару та його вартість відповідає таким же відомостям про товар, що зазначені в специфікації №39817 від 27.08.2024 року. Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «ДАНН.» 05.09.2024 року до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500580002277U4, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДАНН.», а саме: - товар №1: Вироби з різьбою з чорних металів: гачки вкручувані. Кріплення настінне для радіатора (гачки) 24000 пар. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.; - товар №2: Фітинги для труб, з мідних сплавів. З`єднання американка для труб 6160 шт. Заглушка для труб 360 шт. Муфта для труб 100 шт. З`єднання-ніпель для труб 5110 шт. Перехідник для труб 10340 шт. Трійник для труб 5550 шт. Кут для труб -24780 шт. Торговельна марка: SD Forte. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Муфта для труб - 5330 шт. Кут для труб - 7540шт. Трійник для труб 1350 шт. Штуцер для труб 1200 шт. Заглушка для труб - 2600 шт. З`єднання-ніпель для труб 2400 шт. Перехідник для труб 200 шт. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.; - товар №3: Арматура кріплення з недорогоцінних металів для використання у будівлях. Кріплення настінне для радіатора -700шт. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.; - товар №4: Обладнання для фільтрування або очищення води. Фільтр для води 164 шт. Торговельна марка: SD Forte. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD; - товар №5: Обладнання для фільтрування або очищення газів. Фільтр для газу 500 шт. Торговельна марка: SD Forte. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Фільтр для газу 2900 шт. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.; - товар №6: Клапани зворотні. Клапан зворотній 10208 шт. Торговельна марка: SD Forte. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD; - товар №7: Вентилі для радіаторів центрального опалення. Комплект для радіатора (кран Маєвського, заглушка, футорки) - 8300 шт. Кран Маєвського для радіаторів 7000 шт. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.; - товар №8: Крани кульові. Кран кульовий -10806шт. Торговельна марка: SD Forte. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Кран кульовий 14704 шт. Торговельна марка: SD Plus. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем були подані такі документи: 0271 пакувальний лист (Packing List) №301/08/2024 від 27.08.2024 року; 0380 - рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №301/08/2024 від 27.08.2024 року; 0705 коносамент (Bill of Lading) №MEDUXD016093 від 14.06.2024 року; 0730 автотранспортна накладна (CMR) № 39817 від 06.09.2024; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №301/08/2024 від 27.08.2024 року; m4100 договір поставки №AUG 00D/9 від 23.08.2024 року; 4103 специфікація №39817 від 27.08.2024 року до договору поставки №AUG 00D/9 від 27.08.2024 року; m4207 договір про надання послуг митного брокера №ТЕ08122023 від 08.12.2023 року (m означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу). В подальшому, на вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Товариство 13.09.2024 року також надало прайс б/н від 26.08.2024 року, експертне дослідження №626/24 від 13.09.2024 року, експортна декларація №774520240716114735 від 16.07.2024 року і комерційні пропозиції продавця (підтверджується листом №39817/1 від 13.09.2024 року). Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації №24UA500580002277U4 вартість товару (що підтверджується листом №39817/2 від 13.09.2024 року). Втім, 13.09.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2024/000008/2, відповідно п.33 якого, підставою для його прийняття є встановлення у, поданих до митного оформлення, документах розбіжностей, а саме: - згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, технічних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою; - у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Також у рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що 13.09.2024 року декларант додатково надіслав: прайс продавця від 26.08.2024 року б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 року №774520240716114735; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 13.09.2024 року №626/24, у висновку якого зазначені посилання на скріпи з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. Відповідно до оскаржуваного рішення, заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митний орган запропонував визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу та ним здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.2 з 3.02дол.США/кг до 6.73дол.США/кг(МД 24UA100230509969U8 від 21.05.2024 року торговельна марка SD Forte партія товару 5548,878 кг - 6.73дол.США/кг); Тов.3 з 3.0599дол.США/кг до 4.08дол.США/кг(МД 24UA100230515065U3від 30.07.2024 року партія товару 141 кг - 4.08дол.США/кг); Тов.4 з 4.33дол.США/кг до 8.02дол.США/кг(МД 24UA205170023071U1 від 16.08.2024 року партія товару 1639 кг - 8.02дол.США/кг); Тов.8 з 2.51дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 24UA500080009645U5 від 14.08.2024 року партія товару 6358 кг - 4.02дол.США/кг), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії. Також, 13.09.2024 року відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2024/000053, якою повідомлено про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із тим, що винесено рішення про коригування митної вартості від 13.09.2024 року №UA500580/2024/000008/2. 13.09.2024 року позивач подав митну декларацію 24UA500580002299U1, по якій митні платежі були визначені відповідно до скорегованої відповідачем ціни товарів за резервним методом. Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України. Відповідно до вимог ст.49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст.50 МКУ). Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умовах повної ринкової конкуренції). Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито. Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. Відповідно до вимог ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч. 5 ст.54 МК України). Як встановлено вимогами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з вимогами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У той же час, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Відповідно до вимог ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до вимог статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України). Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з вимогами п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару. Однак, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого. Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, для митного оформлення товару, що надійшов від Компанії Alltag und Geratetechnik GmbH на виконання договору поставки №AUG-00D/9 від 23.08.2024 року позивачем надано Одеській митниці митну декларацію (МД) №24UA500580002277U4 від 05.09.2024 року та ряд документів, що підтверджують вид, кількість та ціну поставленого товару. Зокрема, такими документами є пакувальний лист (Packing List) №301/08/2024 від 27.08.2024 року; рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №301/08/2024 від 27.08.2024 року; коносамент (Bill of Lading) №MEDUXD016093 від 14.06.2024 року; автотранспортна накладна (CMR) №39817 від 06.09.2024 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №301/08/2024 від 27.08.2024 року; договір поставки №AUG 00D/9 від 23.08.2024 року; специфікація №39817 від 27.08.2024 року до договору поставки №AUG 00D/9 від 27.08.2024 року; договір про надання послуг митного брокера №ТЕ08122023 від 08.12.2023 року. Вказані документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, містять чіткі числові значення складових вартості поставленого товару, узгоджуються між собою та не містять розбіжностей. Зазначена у специфікації сума поставки товарів 67 837,22 дол. США відповідає вартості товару згідно інвойсу та відображена декларантом у митній декларації. Окрім того, види і кількість товару зазначені у митній декларації відповідають виду та кількості товару, що зазначений у специфікації та інвойсі, що дозволяє ідентифікувати товар з метою його митного оформлення. Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Судом встановлено, що шляхом укладення додатків до Договору поставки специфікацій сторони погодили вид товару, що є предметом поставки, та його ціну, що в наступному і було відображено у митній декларації. Виходячи із вищенаведених положень МК України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 року у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. На підставі наведеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України. Отже, як вірно вважає суд першої інстанції, подані разом із митною декларацією документи були достатніми для ідентифікації товару та давали можливість визначити його митну вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів. Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відсутність в інвойсі та специфікації інформації щодо торгівельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів не дозволяє ідентифікувати ці документи із заявленою поставкою. Як уже зазначав суд, основні документи, які були надані декларантом (договір поставки, специфікація, інвойс) містять чіткі, узгоджені між собою відомості про кількість, вид та вартість товару, не містили розбіжностей та не суперечили один одному. Також дані документи містили відомості про постачальника та отримувача товару, реквізити договору по якому здійснюється поставка, що в сукупності давало можливість митному органу встановити відповідність між товаром, про поставку якого домовилися сторони, та товаром що був наданий позивачем для митного оформлення. Відомості про виробників, торговельні марки, артикули тощо не є відомостями про числові значення складових митної вартості товарів. Відтак, їх відсутність сама по собі (за відсутності розбіжностей у документах та підтвердження ними числових значень усіх складових митної вартості товарів) не була достатньою підставою для зобов`язання декларанта надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 МК України. Окрім того, колегія суддів також зауважує, що на вимогу Одеської митниці позивач листом від 13.09.2024 року надав додаткові документи для митного оформлення товарів, зокрема прайс б/н від 26.08.2024 року, експертне дослідження №626/24 від 13.09.2024 року, експортну декларацію №774520240716114735 від 16.07.2024 року та комерційні пропозиції, які додатково у сукупності також підтверджують митну вартість товару. Проте, у додатково наданих документах Одеська митниця, як вбачається з доводів відповідача та наданих відповідачем документів, виявила ряд недоліків, які, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, стали безпосередньою підставою для його прийняття. Так, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості було зазначено, що прайс продавця б/н від 26.08.2024 року не містить інформації щодо торговельної марки та виробника товару, а також умовами поставки - EXW не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларацій країни відправлення №774520240716114735 від 16.07.2024 року; комерційна пропозиція б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 13.09.2024 року №626/24 у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товари іншої якості без зазначення торговельних марок іншого виробника. Оцінюючи такі висновки митного органу, колегія суддів, враховуючи доводи позивача наголошує, що законодавством не визначено вимог до прайс листів та комерційних пропозицій, які викладаються виробниками чи постачальниками у довільній формі та, по своїй суті, є довідниками цін на товари та послуги, які адресовані невизначеному колу покупців. У зв`язку із цим, умови поставки у них визначені безвідносно до позивача, на відміну від специфікацій та інвойсів, які містять погоджені між продавцем та покупцем умови поставки згідно Інкотермс. Також, зазначення товарної марки (або її відсутність) жодним чином не впливає на числові значення митної вартості та не призводить до зміни ставки ввізного мита. Колегія суддів вважає необґрунтованими твердженням відповідача щодо розбіжностей в умовах поставки, зазначених у прайсах та митних декларацій країни відправлення, адже це у спірному випадку не є достатнім аргументом для відмови у визначені митної вартості за основним методом, оскільки іншими документами, передбаченими ч.2 ст.53 МК України, така митна вартість підтверджується. Колегія суддів зауважує, що відповідно до експертного дослідження №626/24, яке 13.09.2024 року було проведено експертом Большаковим Сергієм Івановичем, предметом дослідження було сантехнічні вироби, умови поставки DPU Zhytomyr, Виробник NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO.,LYD., країна походження Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту №AUG - 00D/9 від 23.08.2024 року, інвойсу №301/08/2024 від 27.08.2024 року, пакувального листа №301/08/2024 від 27.08.2024 року, CMR №39817 від 06.09.2024 року, згідно наданих документів, та перед експертом було поставлено питання з приводу його вартості, згідно наданих документів. Дослідження було проведено із використанням ряду методів, в тому числі і порівняльного, який полягає у порівнянні товарних та цінових характеристик товару. За результатами експертного дослідження експерт дійшов висновку, що вартість товару - сантехнічні вироби, умови поставки DPU Zhytomyr, Виробник NINGBO JUNANMAOFEI INTERNATIONAL TRADE CO.,LYD., країна походження Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту №AUG - 00D/9 від 23.08.2024 року, інвойсу №301/08/2024 від 27.08.2024 року, пакувального листа №301/08/2024 від 27.08.2024 року, CMR №39817 від 06.09.2024 року, згідно наданих документів, може складати ту вартість, що визначено у специфікаціях та інвойсах. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи, що були надані декларантом на вимогу митного органу (прайс-лист, комерційна пропозиція, експертне дослідження тощо) не є основними документами, які визначають митну вартість товару. Вони надаються декларантом додатково з метою уточнення та доповнення певних відомостей, що необхідні для здійснення митного оформлення, і можуть бути оцінені митним органом на предмет перевірки (контролю) заявлених декларантом числових значень митної вартості лише у випадку, якщо подані документи, що зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, містять розбіжності. Тому недоліки у таких документах не мають визначального значення за умови, що основні документи (договір, специфікації, інвойси) давали можливість ідентифікувати товар та містили достатньо відомостей для визначення його митної вартості за основним методом. Окрім того, у ч.3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У спірному ж випадку, митний орган не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей, а ті, на які вказав відповідач, поза розумним сумнівом, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Також колегія суддів зауважує, що відповідач ні у оскаржуваному рішенні ні у відзиві не посилається на невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, що свідчить про те, що для митного оформлення фактично були надані товари, які за описом відповідали тим товарам, що зазначені у супровідних документах. У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу резервного для визначення митної вартості товару. Відповідно до вимог ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Згідно з вимогами п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. В той же час, у графі 33 оскаржуваного рішення міститься лише посилання на номери, дати митних декларацій, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на загальну вагу партій товару та вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст.55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17). Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Колегія суддів наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Отже, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2024/000008/2 від 13.09.2024 року та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2024/000053 від 13.09.2024 року не відповідають критеріям обґрунтованості. Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч.2 ст.53 МК України. А відтак, така митна вартість є об`єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в апеляційній скарзі апелянтом не спростовані доводи позивача. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька