Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/22482/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22482/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 р. (суддя Голобутовський Р.З) в адміністративній справі №160/22482/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження розміру його пенсії із урахуванням індексацій та щомісячної доплати 2000,00 грн. десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність при здійсненні перерахунку та виплати пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести йому з 01 липня 2024 р. виплату пенсії за вислугу років із урахуванням індексацій згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118, від 24 лютого 2023 р. №168, від 23 лютого 2024 р. №185, без обмеження максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести йому з 01 липня 2024 р. виплату щомісячної доплати до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 у розмірі 2000,00 грн., без обмеження максимальним розміром. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок його пенсії, однак обмежено її максимальним розміром. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 суд неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду першої інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 01 липня 2024 р. її загальний розмір складає - 32 843,72 грн., із урахуванням максимального розміру - 25 924,32 грн. До складу пенсії входять, зокрема, індексація та щомісячна доплата 2000,00 грн. У прийнятому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про протиправне обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.". Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Також не підлягають застосуванню положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185 щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки вони суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р. Таким чином, до 12 квітня 2023 р. мала місце колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016, та статтею 2 Закону №3668-VI, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 01 липня 2024 р. її загальний розмір складає - 32 843,72 грн., із урахуванням максимального розміру - 25 924,32 грн. До складу пенсії входять, зокрема, індексація за 2022 -2024 р. та щомісячна доплата 2000,00 грн. (а.с. 13). Дані обставини свідчать про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії в повному розмірі, без обмеження її максимальним розміром. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/22482/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 20 червня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник