Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/188/25

23.06.25 33/812/254/25 Справа № 489/188/25 Провадження № 33/812/254/25 ПОСТАНОВА Іменем України 18 червня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тищук Н.О., із секретарем Біляєвою В.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сидорчук Катерини Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Сидорчук Катерини Анатоліївни на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, П О С Т А Н О В И В: Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 02 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Сидорчук К.А. подала апеляційну скаргу на постанову суду з клопотанням про поновлення строку. Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, безпідставністю висновків суду про доведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відеозапис не є безперервним, крім того, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. В медичному закладі він здав біологічний матеріал, проте відмовився пройти огляд із застосуванням спеціальних технічних засобів. Вважає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, висновок про результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння №1728 не може вважатись допустимим доказом, а відповідно висновки суду є неправильними. Крім того вказала на порушення при проведенні огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Посилаючись на викладене, адвокат Сидорчук К.А. просила постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. У випадку проведення огляду лікарем закладу охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Огляд проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів на вміст наркотичного засобу, лікар складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Тому суддя, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №205256 від 24.12.2024р. Згідно протоколу о 23 год 33 хв ОСОБА_1 , рухаючись в м. Миколєві по вул. Космонавтів 128д, керував транспортним засобом марки "Peugeot 307" номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер відмовився. Після чого йому було запропоновано пройти в установленому законом порядку огляд в медичному закладі, на що водій погодився. Згідно висновку №1728 від огляду ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився. Зазначене узгоджуються з даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських, що вівся під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 . З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, проте погодився пройти огляд у медичному закладі. У подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння і у медичному закладі, де дав чітку відповідь, що відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Працівник поліції роз`яснював ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки ним вчинено порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, але не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, спростовується даними, що містяться в матеріалах справи. Так, згідно висновку про результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння №1728 від 26.12.2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медогляду. Посилання апелянта на неправильно вказаний на ньому час, вирішального значення не має, оскільки не впливає на сам результат висновку. Крім того, зазначений висновок узгоджується з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейських, що вівся під час перебування ОСОБА_1 у медичному закладі, з якого чітко вбачається його негативна відповідь на неодноразові запитання лікаря щодо проходження медогляду. Право вибору, яким саме методом повинний проводитись огляд, особою, якій проводиться огляд, законодавством не передбачено. Довід апеляційної скарги про недоведеність керування транспортним засобом ОСОБА_1 , апеляційний суд оцінює критично, оскільки з доданого до протоколу відеозапису достеменно вбачається його відповідь з водійського сидіння на запитання поліцейського, що саме він водій транспортного засобу. Крім цього, оскільки відеозапис вівся кількома відеореєстраторами, суд не вбачає розбіжностей між ними, а відтак не бере до уваги переривання у відеозйомці. Довід про те, що працівниками поліції було порушено правила огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки останній є військовослужбовцем та щодо нього встановлені спеціальні норми проведення такого огляду суд відхиляє як такий, що ґрунтується на помилковому розумінні норм права. Так, відповідно до частин 1-3 статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що останній на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції керував не військовим автомобілем та не виконував у цей час службового завдання, його огляд на стан сп`яніння правомірно проведений за правилами ст. 266 КУпАП. Оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. При цьому, апеляційний суд враховує, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У справі, яка переглядається, не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови. Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого частини 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Сидорчук Катерини Анатоліївни, залишити без задоволення. Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Тищук