LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС522/8008/18

від 23.06.2025 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Рубльов Андрій Валентинович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у спр…

УХВАЛА 23 червня 2025 року м. Київ справа № 522/8008/18 провадження № 61-7148ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно, ВСТАНОВИВ: В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила встановити факт її сумісного проживання однією сім`єю з ОСОБА_9 , 1951 року народження, без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по квітень 2016 року; визнати за нею право власності на 1/2 частку від спільно нажитого майна: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110137500:52:013:0091); нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_3 ; нежитлового приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_4 ; приміщення магазину № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_5 ; нежитлового приміщення № 101, розташованого по АДРЕСА_5 ; 1/2 нежитлових приміщень, що розташовані у АДРЕСА_6 , яке знаходиться у спільно частковій власності зі ОСОБА_7 ; квартири АДРЕСА_7 ; квартири АДРЕСА_8 ; автомобіля марки Lexus RX 350, номерний знак НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , 2007 року випуску, бежевого кольору; автомобіля марки Nissan Armada, номерний знак НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 , 2008 року випуску, сірого кольору; автомобіля марки Nissan Patrol, номерний знак НОМЕР_6 , 2011 року випуску, фіолетового кольору; автомобіля марки Porsche Cayenne, номерний знак НОМЕР_7 , 2009 року випуску, білого кольору; автомобіля марки Газ 21, номерний знак НОМЕР_8 , 1960 року випуску, зеленого кольору. У жовтні 2020 року ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом у якому просила встановити факт її сумісного проживання однією сім`єю з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 12 серпня 2016 року та визнати за нею право власності на 1/2 частину нежитлових приміщень магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 125,6 кв. м. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, первісний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 04 червня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Рубльов А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 522/8008/18. Втім, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, при цьому підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не зазначає постанову/и Верховного Суду, в якій/яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Таким чином, наразі, заявником належним чином не виконані вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених у цій ухвалі. У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі, до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого кабінету в системі Електронний Суд. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що касаційна скарга підписана адвокатом Рубльовим А. В., який на підтвердження своїх повноважень на представництво ОСОБА_1 надав ордер серії ВН № 1524736 на надання правничої допомоги у Верховному Суді України, в той час як Верховний Суд України з 15 грудня 2017 року припинив свою діяльність на підставі пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання оформлених належним чином відповідних документів, що підтверджують повноваження адвоката Рубльова А. В. підписувати касаційну скаргу, яка подана 04 червня 2025 року, та на представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Первісний позов ОСОБА_1 поданий у травні 2018 року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762, 00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_7 поданий у жовтні 2020 року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102, 00 грн. Заявник просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволені зустрічного позову. У разі оскарження у касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Отже, при поданні касаційної скарги на рішення, які ухвалені за наслідками розгляду первісного позову та зустрічного позову, які заявник оскаржує в цілому, судовий збір має бути сплачений з урахуванням судового збору, що підлягав сплаті за подання первісного та зустрічного позовів. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (встановлення юридичного факту) та за вимогу майнового характеру (визнання права власності на майно). Безпосередньо у касаційній скарзі заявник зазначив, що ціна позову у справі № 522/8008/18 становить 1 000 000, 00 грн. З урахуванням зазначеного вище, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 33 384, 96 грн ((за вимоги первісного позову (17 620, 00 + 1 409, 60) + (за вимоги зустрічного позову (21 020, 00 х 1 618, 60)) х 200 % х 0,8. На підтвердження сплати судового збору заявником надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 17 620, 00 грн. Розмір недоплати становить 15 764, 96 грн. Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання квитанції про доплату судового збору у розмірі 15 764, 96 грн, Крім того, відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення касаційної скарги всім іншим учасникам справи заявником не надано, як не надано і відомостей про доставку їм документів до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд чи вручення особисто під підпис. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення всім іншим учасникам справи касаційної скарги з додатками або доказів доставки їм касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Рубльов Андрій Валентинович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 522/8008/18 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику та/або його представнику копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»