Ухвала КЦС ВС № 290/494/24

УХВАЛА 16 червня 2025 року м. Київ справа № 290/494/24 провадження № 61-6598 ск 25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Ярмоловичем Олексієм Євгеновичем, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах, ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 у якому просив: 1.1. припинити з 25 листопада 2022 року стягувати із нього аліменти на користь ОСОБА_2 на малолітню дитину ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 3 000,00 грн щомісячно, які стягуються відповідно до рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 28 лютого 2020 року у справі № 296/5331/19; 1.2. звільнити його від сплати заборгованості по зазначених аліментах перед ОСОБА_2 , нарахованої в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке здійснюється на підставі виконавчих листів від 31 жовтня 2019 року та від 09 квітня 2020 року, виданих Корольовським районним судом міста Житомира у справі № 296/5331/19, за період з 25 листопада 2022 року по дату набрання законної сили рішенням суду про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 у справі № 290/494/24.

2. Позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 червня 2017 року, який розірваний рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2020 року у справі № 290/1077/19. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_3 .

3. Заочним рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 19 липня 2019 року у справі № 296/5331/19 задоволений позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх малолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн щомісячно - з урахуванням індексації, починаючи з 30 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. 4. 04 листопада 2019 року Корольовським відділом державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 296/5331/19, виданим 31 жовтня 2019 року Корольовським районним судом міста Житомира на виконання зазначеного заочного рішення (далі - виконавчий лист від 31 жовтня 2019 року). Однак ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 21 лютого 2020 року це заочне рішення скасоване.

5. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 28 лютого 2020 року у справі № 296/5331/19, яке набрало законної сили 31 березня 2020 року, задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, зокрема вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх малолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 30 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконання цього судового рішення 09 квітня 2020 року виданий виконавчий лист № 296/5331/19 (далі - виконавчий лист від 09 квітня 2020 року).

6. Виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 30 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, на момент звернення з відповідним позовом перебувало на виконанні виконавчої служби. 7. 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 забрав ОСОБА_3 з Житомирського закладу дошкільної освіти № 44 до себе, після чого дитина проживає з ним, а тому він припинив сплачувати відповідні аліменти на користь відповідачки.

8. Судовим наказом Романівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року у справі № 290/406/24, який набрав законної сили, передбачене стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 11 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

9. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2025 року позов був задоволений: вирішено припинити з 25 листопада 2022 року стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 зазначених аліментів на ОСОБА_3 та звільнити його від сплати відповідної заборгованості по цим аліментам, що утворилась в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчих листів від 31 жовтня 2019 року та від 09 квітня 2020 року - з 25 листопада 2022 року по дату набрання цим рішенням суду законної сили.

10. Ухвалою від 06 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на зазначене рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2025 року.

11. Ухвалою від 23 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд зупинив провадження у справі № 290/494/24 на підставі пункту 6 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до вирішення судом спору у справі № 296/2460/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання ОСОБА_3 за місцем проживання матері та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання ОСОБА_3 за місцем проживання батька.

12. Житомирський апеляційний суд виходив з того, що питання визначення місця проживання дитини є предметом розгляду цивільної справи №296/2460/23, а результати його вирішення мають безпосередній вплив на обґрунтованість висновку суду про задоволення позовних вимог про припинення стягнення аліментів у справі, що розглядається.

13. У травні 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Ярмоловичем О. Є., на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року. Він вважає, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

14. ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд має можливість розглядати цю справу безвідносно результатів розгляду судової справи № 296/2460/23, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

15. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на безпідставність тверджень відповідачки про вплив можливого встановлення у справі № 296/2460/23 його протиправної поведінки стосовно одноосібної зміни місця проживання дитини, яка може вплинути на вирішення справи № 290/494/24, оскільки вона не скористалась правом позову, передбаченим частиною першою статті 162 Сімейного кодексу України (у актуальній редакції далі - СК України), а місце проживання дитини судом не встановлювалось станом на 25 листопада 2022 року. Оскільки предметом спору у справі № 296/2460/23 є визначення місця проживання дитини, а не відібрання її і повернення за попереднім місцем проживання, то ця справа не може впливати на вирішення питання хто з батьків має право на отримання аліментів з 25 листопада 2022 року у зв'язку із проживанням разом з дитиною. ОСОБА_1 вважає, що рішення у справі № 296/2460/23 стосуватиметься того, з ким з батьків дитина буде проживати у майбутньому.

16. ОСОБА_1 посилається на зазначений судовий наказ Романівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року у справі № 290/406/24 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 , факт його виконання нею, який, на його думку, підтверджує визнання нею втрати права на отримання аліментів на утримання дитини. Також він посилається на те, що рішенням Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 21 травня 2024 року № 01-11/540/1 визначене місце проживання ОСОБА_3 за місцем проживання позивача.

17. Додатково ОСОБА_1 посилається на наявність відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з нього відповідних аліментів, заборгованість у якому може вплинути на обмеження його прав.

18. Отже за своєю суттю спір у цій справі стосується стягнення аліментів на підставі рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 28 лютого 2020 року у справі № 296/5331/19 та припинення цього стягнення з ОСОБА_1 .

19. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

20. Пункт 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у актуальній редакції далі - ЦПК України) передбачає, що для цілей ЦПК України справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) віднесені до категорії малозначних. Отже ця справа є малозначною відповідно до визначення ЦПК України.

21. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України).

22. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини перша та четверта статті 367 ЦПК України).

23. Пункт 3 частини першої та абзац шостий частини другої статті 389 ЦПК України передбачають, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження з підстав неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

25. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (частини перша та друга статті 179 СК України).

26. Теоретична можливість певних обмежень прав особи не є доконаним фактом здійснення цих обмежень. Позивач, посилаючись на теоретичну можливість негативних наслідків для нього через несплату аліментів, яких стосується виконавче провадження № НОМЕР_1 не навів жодних доказів, що за період з 25 листопада 2022 року до моменту подачі відповідної касаційної скарги до нього такі обмеження були фактично застосовані, також не навів доказів того, що саме це виконавче провадження було відкрите саме через невиконання ним відповідних обов'язків з 25 листопада 2022 року.

27. Отже, у касаційній скарзі не доведені обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, на які позивач взагалі навіть не посилається у ній.

28. Верховний Суд звертає увагу на те, що це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Отже, це не позбавляє позивача можливості захисту свого права або доступу до правосуддя.

29. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145 цс 20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

30. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

31. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

32. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

33. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

34. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

35. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

36. Враховуючи наведене, оскільки представник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

37. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

38. За таких обставин не потребує окремої оцінки питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

39. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції (частина десята статті 394 ЦПК України). Процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції (частина друга статті 415 ЦПК України). Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 та 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Ярмоловичем Олексієм Євгеновичем, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В. В. Пророк І. В. Литвиненко Є. В. Петров