LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС291/573/23

від 16.06.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поданим їх представником - ОСОБА_5 , до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванн…

УХВАЛА 16 червня 2025 року м. Київ справа № 291/573/23 провадження № 61-6581 ск 25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Рогачівське», подану його представником - Шуляком Віктором Івановичем, на додаткове рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поданим їх представником - ОСОБА_5 , до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою від 03 травня 2023 року Ружинський районний суд Житомирської області відкрив провадження у цій справі за відповідним позовом, зокрема передбачив здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи судом першої інстанції по суті спору завершився прийняттям рішення від 11 грудня 2023 року.

2. Суд першої інстанції виходив з того, що Перехідні положення Земельного кодексу України передбачають, що договори оренди землі, строк яких закінчився після введення воєнного стану в Україні, вважаються поновленими на один рік. Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2023 року у цій справі у апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалось відповідно до публічно доступних даних з Єдиного державного реєстру судових рішень.

3. У грудні 2023 року Дочірнє підприємство «Рогачівське» (далі - ДП «Рогачівське»), яке є відповідачем у цій справі, звернулося до Ружинського районного суду Житомирської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просило стягнути на його користь із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є позивачами у цій справі, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - по 6 500,00 грн із кожного, а всього 26 000,00 грн.

4. Додатковим рішенням від 11 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, Ружинський районний суд Житомирської області задовільнив зазначену заяву частково - вирішив: доповнити резолютивну частину свого судового рішення від 11 грудня 2023 року у цій справі абзацом другим, у якому передбачив стягнення із зазначених позивачів на користь відповідача відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу - по 2 000,00 грн з кожного, усього 8 000,00 грн; у решті вимог заяви - відмовити.

5. У травні 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла касаційна скарга ДП «Рогачівське», подана його представником - Шуляком В. І., на додаткове рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, у якій підприємство, крім іншого, просить: поновити строк на касаційне оскарження відповідних судових рішень; скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та скасувати оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції у частині відмови стягнення відшкодування судових витрат на правничу допомогу на користь відповідача з позивачів у загальній сумі 18 000,00 грн (по 4 500,00 грн з кожного), прийняти у цій частині власне рішення про задоволення відповідних вимог.

6. У касаційній скарзі ДП «Рогачівське» як на підставу касаційного оскарження зазначених оскаржуваних судових рішень посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, наводячи перелік постанов Верховного Суду, які містять правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, проігноровані, на думку підприємства, судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (у актуальній редакції далі - ЦПК України)).

9. Згідно із пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

10. Пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачає, що для цілей ЦПК України до категорії малозначних, зокрема віднесені справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справи, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України).

12. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

14. Відповідно до сталої практики Верховного Суду з урахуванням місця статті 19 ЦПК України у структурі цього законодавчого акта (його загальні положення), суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду, у тому числі касаційній (дивитись, наприклад, постанову Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 583/783/18, постанову від 15 квітня 2020 року у справі № 638/3055/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 761/13179/20).

15. У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Плати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58).

16. Рекомендація № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 28 лютого 1984 року пропонує державам-учасницям прийняти чи посилити, залежно від обставин, будь-які заходи, які на їх думку необхідні для удосконалення цивільного судочинства, керуючись при цьому принципами, викладеними в додатку до цієї рекомендації. Зокрема, вона відносить до справ, що підлягають розгляду за спрощеною процедурою (малозначних справ), не лише справи з майновими вимогами, але і інші категорії справ, що можуть не мати майнової оцінки.

17. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145 цс 20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

18. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

19. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

20. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

21. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

22. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

23. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

24. На переконання Верховного Суду предмет цього конкретного судового спору вказує на те, що справа є незначної складності, яка за своєю суттю є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

25. Враховуючи наведене, оскільки ДП «Рогачівське» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

26. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

27. За таких обставин не потребує окремої оцінки питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог до касаційної скарги, передбачених зокрема статтями 389-392 ЦПК України.

28. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції (частина десята статті 394 ЦПК України). Процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції (частина друга статті 415 ЦПК України). Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 та 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поданим їх представником - ОСОБА_5 , до Дочірнього підприємства «Рогачівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Рогачівське», поданою його представником - Шуляком Віктором Івановичем, на додаткове рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2025 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В. В. Пророк І. В. Литвиненко Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»