LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС761/584/23

від 23.06.2025 · Цивільна

УХВАЛА 23 червня 2025 року м. Київ справа № 761/584/23 провадження № 61-7324ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт ЮЕЙ» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт ЮЕЙ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, встановив: 12 червня 2025 року представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт ЮЕЙ» (далі - ТОВ «Спорт ЮЕЙ») - адвокат Лісничий І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в сумі 1 984, 80 грн. Проте судовий збір сплачений заявником не в повному обсязі з огляду на таке. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн. Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги судові рішення оскаржуються заявником в частині однієї вимоги немайнового характеру. Ураховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги становить 2 147, 20 грн (2 684, 00 грн * 0, 4 * 1 * 200 %). Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в сумі 162, 40 грн (2 147, 20 грн - 1 984, 80 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав). Однак у скарзі не вказано,з яких саме підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, оскаржується додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року та постанова апеляційного суду в частині залишення без змін вказаного додаткового рішення. Натомість, як вбачається з тексту касаційної скарги, зазначено лише підстави касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року в частині залишення без змін вказаного судового рішення суду першої інстанції. Також згідно з пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4 . Проте вказана особа не зазначена заявником у касаційній скарзі. Таким чином, заявнику слід визначитись з колом учасників справи. З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням всіх учасників справи, їх місцезнаходження, місця проживання чи перебування, із уточненням підстав касаційного оскарження, а саме, із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року та постанову апеляційного суду в частині залишення без змін вказаного додаткового рішення, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), а також надати суду доказ доплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт ЮЕЙ» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»