Ухвала КЦС ВС № 495/8765/24

УХВАЛА 03 червня 2025 року м. Київ справа № 495/8765/24 провадження № 61-6939ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року (повний текст судового рішення складено 16 травня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» про поновлення на роботі та стягнення зарплати, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, КП «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» (далі - КП «ЖКГ смт Сергіївка») про поновлення на роботі та стягнення зарплати. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Сергіївського селищного голови № 101-к від 20 серпня 2024 року «Про дострокове розірвання Контракту та звільнення керівника комунального підприємства «ЖКГ смт Сергіївка», за підписом секретаря Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Шевченка А. О. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «ЖКГ смт Сергіївка» з 21 серпня 2024 року. Стягнуто з КП «ЖКГ смт Сергіївка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 серпня 2024 року по 16 грудня 2024 року (84 робочих днів) суму у розмірі 121 116,24 грн, без урахування обов`язкових виплат до бюджету, які утримуються із заробітної плати. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2024 року скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 28 травня 2025 року засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2024 року справу № 495/8765/24 визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для учасника, яким подається касаційна скарга, оскільки більше двох років пропрацював на посаді директора Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївна», жодних зауважень до його роботи не було. Однак, за два дні все перевернулося, 19 серпня 2024 року надійшло подання Головного управління ДПС в Одеській області, а вже 20 серпня 2024 року без жодної належним чином проведеної процедури та без будь-яких доказів ОСОБА_1 звільняють. Фактично ОСОБА_1 свавільно звільнили із займаної посади. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 протиправно позбавили конституційного гарантованого права на працю. Вказане звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням конституційного принципу верховенства права та не відповідає демократичним засадам держави та суспільства. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка» про поновлення на роботі та стягнення зарплати. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат