LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4808346/492/25

від 24.06.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Дикуна Ігоря Васильовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Справа № 346/492/25 Провадження № 33/4808/427/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Дикуна І.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дикуна Ігоря Васильовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що 19 січня 2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Коломиї, по вул. Майданського, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та відмовився пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі адвокат просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З рішенням суду першої інстанції не погоджуються у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, оскільки не відмовлявся від проходження огляду та бажав пройти його у медичному закладі, але працівники поліції відмовились його туди везти. Наголошує, що з відеозаписів вбачається упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 та погрози застосувати кайданки за відсутності об`єктивних причин у присутності малолітньої дитини. Звертає увагу, що посилання працівників поліції у рапорті про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду не підтверджена жодним документом. Адвокат Дикун І.В. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 січня 2025 року серії ЕПР1 № 225320 (а.с. 1) 19 січня 2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Коломиї, по вул. Майданського, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot», державний номерний знак « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці, та відмовився пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції Куташівським А.Л., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та надав пояснення на окремому аркуші (а.с. 6), відповідно до яких вказав, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та неодноразово заявляв працівникам поліції, що пройде такий огляд тільки в лікарні, оскільки не довіряє приладу поліції, однак поліція відмовилась везти його у лікарню. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановціне пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкофор 507 у зв`язку з відмовою. ОСОБА_1 акт не підписав. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Коломийська ЦРЛ» (а.с. 5) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка яка не відповідає обстановціпроте не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою. В рапорті від 19 січня 2025 року (а.с. 7) поліцейський СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший сержант поліції Куташівський А.Л, доповідає начальнику про те, що перебуваючи у добовому наряді під позивним «Ідеал 16» під час патрулювання, 19 січня 2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Коломия, на вул. Майданського, них спільно з поліцейським СРПП Коломийського РВІ ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Михальчук Ю. згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ про Національну поліцію, за порушення ДДР, було зупинено транспортний засіб «Пежо 5008», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя. м. Коломия, вул. Майданського, 12 у якого у темну пору доби не працювала права фара в режимі ближнього світла фар. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 в них виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, за наявності наступних ознак: різкий запах алкоголю з порожнин рота, поведінка що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водієві ОСОБА_2 було запропоновано y встановленому законодавством порядку, на місці зупинки пройти тест на факт встановлення алкогольного сп`яніння за допомогою газоналізатора алкотест «Алкофор 507» останній відмовився. Після чого водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР на що останній погоджувався проте проїжджати не бажав, та чим відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та після чого було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУПАП. Транспортний засіб Пежо 5008 д.н.з. НОМЕР_2 було припарковано на місці, без порушень правил дорожнього руху. Враховую, що рапорти поліцейських за своїм правовим змістом є документами, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Тому твердження апелянта про те, що посилання працівників поліції у рапорті про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду не підтверджена жодним документом не є слушним. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку автомобіля марки «Peugeot», державний номерний знак « НОМЕР_1 » та подальшу перевірку документів у водія ОСОБА_1 . Під час проходження перевірки документів водій ОСОБА_1 намагався покинути місце зупинки, але був повторно зупинений працівниками поліції на службовому автомобілі. Після зупинки водій ОСОБА_1 не виконував вказівники працівників поліції, не виходив з транспортного засобу та не відповідав на питання чого покинув місце зупинки. Працівники поліції роз`яснили наслідки невиконання вимог працівників поліції, повідомили про відсторонення його від керування у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 вказав, що готовий пройти огляд. Працівники поліції повторно роз`яснили ОСОБА_1 , що у разі повторної спроби покинути місце зупинки до нього буде застосовано спец засіб кайданки. ОСОБА_1 вказав, що хоче відійти відвести дитину, працівники поліції повторно пояснили, що такі дії будуть розцінюватись як не виконання вимог і буде застосовано до нього спец засоби. Далі ОСОБА_1 повідомив, що буде проходити огляд тільки у медичному закладі. Після того, як приїхали знайомі щоб забрати сина ОСОБА_1 , який плакав, працівники поліції повторно запропонували пройти ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці, але ОСОБА_1 не давав відповіді. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що якщо він не проїде у медичний заклад і буде затягувати час то такі дії будуть розцінені, як відмова від огляду. Далі працівники поліції повторно запитали ОСОБА_1 чи буде проходити огляд, останній просив почекати і не давав чіткої відповіді. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що останній раз запитую про згоду проходити огляд, ОСОБА_1 дав відповідь, що на місці огляд не буде проходити. Після цього працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи бажає він пройти огляд у медичному закладі, останній дав ствердну відповідь. ОСОБА_1 просив почекати і не присідав у службовий автомобіль для проїзду. Далі працівники поліції повторно попросили ОСОБА_1 сідати у службовий автомобіль і повідомили, що не виконання цього буде розцінена як ухилення від огляду у медичному закладі. ОСОБА_1 дану вимогу не виконав у зв`язку з чим працівник поліції повідомив останнього що розцінює такі дії як відмова від огляду і повідомив про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Далі працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили про складання процесуальних документів відносно нього. Також зафіксовано складання процесуальних документів, оголошення змісту складених документів ОСОБА_1 , який підписав документи та надав пояснення на окремому аркуші. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що з відеозаписів вбачається упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 та погрози застосувати кайданки за відсутності об`єктивних причин у присутності малолітньої дитини не є слушним та не підтвердженим жодним доказом, оскільки з відеозапису вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, як вбачається з відеозаписів ОСОБА_1 намагався покинути місце зупинки, але був повторно зупинений працівниками поліції на службовому автомобілі, після зупинки водій ОСОБА_1 не виконував вказівники працівників поліції, намагався покинути місце зупинки, у зв`язку з чим працівники поліції неодноразово роз`яснили ОСОБА_1 , що у разі повторної спроби покинути місце зупинки до нього буде застосовано спец засіб кайданки, тому твердження апелянта в цій частині є неспроможним. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці чи в медичному закладі у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, але на неодноразову пропозицію працівників поліції сідати в службовий автомобіль для проїзду в медичний заклад ОСОБА_1 не реагував, відтягував час. Працівники поліції неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 , що такі дії будуть розцінені як ухилення та відмова від огляду. Працівники поліції ОСОБА_1 неодноразово повторно пропонували пройти огляд на стан сп`яніння але ОСОБА_1 так і не погодився сісти в службовий автомобіль для проїду в медичний заклад, такі дії були розцінені працівниками поліції як відмова від огляду та стали підставою для оформлення протоколу. А тому твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, оскільки не відмовлявся від проходження огляду та бажав пройти його у медичному закладі, але працівники поліції відмовились його туди везти не є слушним та спростованим доказами, зокрема відеозаписами, що містяться в матеріалах справи. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Дикуна Ігоря Васильовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»