Постанова Вінницький апеляційний суд № 132/1136/25

Справа № 132/1136/25 Провадження № 33/801/647/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сопруна Володимира Володимировича на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що 04 квітня 2025 року 13 год 30 хв у м. Калинівка, вулиця Чкалова, 2, А/Д М-21 251 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, водій у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога у Калинівській ЦРЛ, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проводилася безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476875, № 476147. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, захисник Недоступенка О. О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що працівники поліції не проводили огляд ОСОБА_1 на місці зупинки, як видно із відеозапису, ознак наркотичного сп`яніння він не мав. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, проте здати на аналіз сечу не міг із фізіологічних причин. Всупереч вимогам законодавства лікарем не було відібрано у нього зразки іншого біологічного матеріалу. До того ж пізніше він пройшов огляд на стан сп`яніння самостійно, відповідно до результатів якого було встановлено, що він був тверезий. Окрім того ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому працівники поліції не були уповноважені складати відносно нього адміністративні матеріали. В судовому засіданні захисник Недоступенка О. О. апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння. Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). При цьому згідно із вимогами пункту 11 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу від 04 квітня 2025 року серії ЕПР № 290634, 04 квітня 2025 року о 13 год 30 хв у м. Калинівка, вулиця Чкалова, 2, А/Д М-21 251 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, водій у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога у Калинівській ЦРЛ, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проводилася безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476875, № 476147. (а. с. 2). У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 був направлений на огляд до медичного закладу о 13 год 55 хв (а. с. 3). Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння, Драгер Алкотест 0,00 проміле (а. с. 4). До матеріалів справи також долучені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано як о 13 год 37 хв працівники поліції підходять до зупиненого ними транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , представляються, запитують чи не має він заборонених предметів та засобів. О 13 год 38 хв поліцейський запитує коли ОСОБА_1 востаннє вживав наркотичні речовини, той відповідає, що не вживав. Поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відповідає, що він військовослужбовець, просить викликати ВСП та згодом погоджується пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Поліцейські проводить поверхневу перевірку. О 13 год 42 хв поліцейський ознайомлює ОСОБА_1 зі складеною відносно нього постановою за ч. 1 ст. 122 КУпАП. О 14 год 06 хв працівники поліції доставляють ОСОБА_1 у лікарню, де він проходить медичний огляд на стан сп`яніння, при цьому ним не було здано сечу на аналіз. О 16 год 02 хв лікар видає висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. О 16 год 08 хв поліцейські телефонують працівникам ВСП. Далі складають адміністративні матеріали, о 16 год 27 хв ознайомлюють із ними ОСОБА_1 . Таким чином доводи апеляційної скарги повністю спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами. З огляду на встановлені обставини справи апеляційний суд виснує, що ОСОБА_1 зобов`язаний був пройти огляд на стан сп`яніння. Працівники поліції доставили його до закладу охорони здоров`я, неодноразово пропонували пройти відповідний огляд, забезпечивши йому реальну, об`єктивну можливість протягом понад двох годин реалізувати свій обов`язок, однак огляд у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не пройшов. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що працівники поліції на місці зупинки не проводили огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться спеціальними суб`єктами лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Також необґрунтованими є доводи апеляційної справи про те, що сечу на аналіз ОСОБА_1 не міг здати із фізіологічних причин, і всупереч вимогам законодавства лікарем не було відібрано у нього зразки іншого біологічного матеріалу. Так, порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначається лікарем (іншим медичним працівником) закладу охорони здоров`я, який проводить огляд. Стороною захисту не надано доказів наявності у ОСОБА_1 захворювань або розладів здоров`я, які б перешкоджали йому здати відповідний біологічний матеріал. У апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 пізніше пройшов огляд на стан сп`яніння самостійно, відповідно до результатів якого було встановлено, що він був тверезий. Однак такі доводи є безпідставними, адже ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд також вважає надуманими доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то працівники поліції не були уповноважені складати відносно нього адміністративні матеріали, адже він був зупинений поза межами військової частини та відсутні докази виконання ним обов`язків військової служби у той час. Разом із тим на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції викликали працівників ВСП. Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними, спрямовані виключно на уникнення встановленої законом відповідальності та факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на законну вимогу поліцейського не спростовують. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сопруна Володимира Володимировича залишити без задоволення. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук