Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/21695/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/21695/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько О.Г. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови виплатити недоодержану пенсію померлого ОСОБА_2 , яка нарахована після виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 240/37349/21 та від 13 жовтня 2023 року у справі № 240/17539/23; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату недоодержаної суми пенсії померлого ОСОБА_2 , яка нарахована після виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 240/37349/21 та від 13 жовтня 2023 року у справі № 240/17539/23 у розмірі 303 350,06 грн (175 551,27 грн + 127 798,79 грн). Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Позивач є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 , виданого 09 серпня 1980 року Райвідділом РАГСу Житомирської області, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 240/37349/21 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 серпня 2021 року (вих. № 4981 від 18 серпня 2021 року) за особовою справою № ХЗ60917, з урахуванням всіх зазначених у ній основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже здійснених виплат. На виконання рішення суду у справі № 240/37349/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за результатом якого нараховано доплату у розмірі 175 551,27 грн. Також, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 240/17539/23 відповідача зобов`язано провести з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, а також з 18 грудня 2022 року нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". На виконання цього судового рішення відповідач перерахував пенсію ОСОБА_2 й донарахував доплату у розмірі 127 798,79 грн. На звернення позивачки від 16 вересня 2024 року щодо виплати їй недоотриманої пенсії за померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідач листом від 21 жовтня 2024 року за вих. № 25703-23761/Щ-02/8-0600/24 роз`яснив, що відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України будь-які зобов`язання припиняються зі смертю фізичної особи. Питання виплати доплати пенсії, нарахованої на виконання рішень суду у справах № 240/37349/21 та № 240/17539/23, може бути вирішено у судовому порядку. Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо невиплати недоодержаної пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV). У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Так, матеріалами справи підтверджується, що покійний чоловік позивача - ОСОБА_3 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII). Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Судова колегія звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, де сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зробив висновок щодо випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Відтак, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII. Таким чином, слід резюмувати, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Зокрема, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі №420/288/21. Як було встановлено судом першої інстанції, чоловік позивача ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач на момент смерті чоловіка проживала разом з ним та в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя, на що отримала безпідставну відмову. Наразі, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач, будучи дружиною померлого ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону №2262-XII має право гарантоване на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії. При цьому, посилання відповідача на необхідність звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони у виконавчих провадження судова колегія відхиляє, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачці у виплаті на підставі статті 61 Закону №2262-XII сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв`язку із смертю її чоловіка. Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержану суму пенсії померлого ОСОБА_2 , яка нарахована після виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 240/37349/21 та від 13 жовтня 2023 року у справі № 240/17539/23 у загальному розмірі 303 350,06 грн (175 551,27 грн + 127 798,79 грн). В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.