Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/17082/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/17082/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько О.Г. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27 серпня 2024 року № 918150812210 (зареєстровано 27 серпня 2024 року № 15044/03-16) про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 19 серпня 2024 року відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2024 року з урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач та відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскаржили його в апеляційному порядку. В обґрунтуванні доводів апеляційних скарг апелянти посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV. 19 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII. До цієї заяви позивач додав, з-поміж іншого, довідки Житомирської митниці від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6699 та № 7.19-1/22/10/6700. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області й прийнято рішення від 27 серпня 2024 року № 918150812210 (зареєстровано 27 серпня 2024 року № 15044/03-16) про відмову в перерахунку пенсії. Згідно з цим рішенням підставою для відмови у перерахунку пенсії слугувало надання до заяви про перерахунок пенсії довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) для призначення пенсії державного службовця від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6700 станом на липень 2024 року, а не станом на серпень 2024 року, як зазначено у Порядку. Листом від 30 серпня 2024 року № 0600-0216-8/110989 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про відмову у перерахунку пенсії. Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх часткового задоволення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Так, до 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII, втратив чинність. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18). Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі Порядок № 622), відповідно до пункту 4 якого пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Згідно з пунктом 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 року № 661), або які звільнилися до 01 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком

6. Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Як достеменно встановлено судом першої інстанції в результаті проведеного аналізу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27 серпня 2024 року № 918150812210, підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону № 889-VIII слугувало подання довідки від 15 серпня 2024 року за № 7.19-1/22/10/6700 станом на липень 2024 року, а не станом на серпень 2024 року. При цьому, у спірному рішенні відповідач посилається на положення пункту 4-2 № 622, наводячи його зміст, за яким, зокрема, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Відтак, суд першої інстанції виснував, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що фактично оскаржуваним рішенням відмовлено позивачу у перерахунку пенсії за нормами Закону № 889-VIII з підстав недотримання Порядку №622 щодо особливостей призначення пенсій державним службовцям. Разом з тим, як з`ясовано судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у подальшому, згідно з, зокрема, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27 серпня 2024 року № 918150812210 про відмову у перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 19 серпня 2024 року відповідно до Закону № 889-VIII, яке зареєстроване 24 вересня 2024 року за № 16673/03-16, зазначено вважати попереднє рішення від 27 серпня 2024 року № 918150812210, зареєстроване за № 15044/03-16, недійсним. Так, порядок розгляду та оформлення рішень щодо призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. Так, згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, зокрема, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, з-поміж іншого, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. При цьому, нормами Порядку № 22-1 не визначено підстав як і не передбачено порядку перегляду рішення щодо призначення пенсії шляхом визнання попередньо прийнятого пенсійним органом рішення за однією й тією ж заявою пенсіонера про призначення/перерахунок/переведення з одного виду на інший вид пенсії, окрім перегляду прийнятого рішення у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи). В контексті викладеного вище та встановлених обставин справи, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що відповідачем реалізоване надане повноваження щодо відмови у перерахунку пенсії позивача всупереч порядку, встановленому законом. Тому й визнання наступним рішенням (також від 27 серпня 2024 року № 918150812210, яке також зареєстроване 24 вересня 2024 року, але за № 16673/03-16,) недійсним оскаржуваного у цій справі рішення від 27 серпня 2024 року № 918150812210, зареєстрованого 24 вересня 2024 року за № 15044/03-16, не дає підстав для висновку, що це рішення втратило чинність та не породжує жодних правових наслідків для позивача. Разом з тим, згідно з доказами в матеріалах справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було ініційовано перевірку доданих позивачем до заяви від 19 серпня 2024 року довідок Житомирської митниці від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6699 та № 7.19-1/22/10/6700, що не заперечується й позивачем. Проте, результати цієї перевірки не знайшли жодного відображення у спірному рішенні, як і не містить це рішення висновків щодо іншої довідки, - також від Житомирської митниці датованої 15 серпня 2024 року за № 7.19-1/22/10/6699, доданої до заяви позивача від 19 серпня 2024 року. Вказані обставини сторонами у справі не спростовані. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність доказів належного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 19 серпня 2024 року є обгрунтованим та правомірним. Також, судова колегія погоджується з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не дотрималось пункту 4.7 Порядку № 22-1, а саме встановлення права позивача на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Окрім того, уваги потребує той факт, що згідно з листом Житомирської митниці від 02 жовтня 2024 року № 27393/8, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області разом з матеріалами пенсійної справи позивача, Житомирська митниця з метою уточнення розрахунків, просить відкликати раніше видані довідки, серед іншого, довідку від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6700 та від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6699. Цей лист датовано після прийняття оскаржуваного у цій справі рішення про відмову у перерахунку пенсії, однак, для правильного вирішення питання щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії за нормами Закону № 889-VIII потребує належної оцінки з боку пенсійного органу в сукупності з іншими документами для перерахунку цієї пенсії. Відтак, відмовляючи в задоволенні заяви позивача щодо переведення на пенсію державного службовця, пенсійний орган не навів належних обґрунтувань відсутності підстав для перерахунку позивачу пенсії саме на підставі довідок Житомирської митниці від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6699 та № 7.19-1/22/10/6700 (їх змісту), обмежившись формальним висновком щодо їх подання не за відповідний період. Зі змісту рішення від 27 серпня 2024 року № 918150812210 (зареєстрованого 27 серпня 2024 року № 15044/03-16) про відмову в перерахунку пенсії позивача вбачається, що підставою для його прийняття є виключно те, що довідка Житомирської митниці від 15 серпня 2024 року № 7.19-1/22/10/6700 видана станом на липень 2024 року, а не станом на серпень 2024 рок. Отже, оскаржуване позивачем рішення про відмову у здійсненні перерахунку його пенсії не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про перерахунок пенсії (переведення на інший вид пенсії). Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами пенсійного законодавства умов для прийняття рішення про перерахунок пенсії позивача. Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27 серпня 2024 року № 918150812210 (зареєстровано 27 серпня 2024 року № 15044/03-16) про відмову в перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 19 серпня 2024 року відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву позивача від 19 серпня 2024 року з урахуванням висновків суду у цій справі. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.