Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/6875/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6875/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13720/24 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 11.08.1994 року по день її звільнення 15.01.2024 року на посаді медичної сестри, в тому числі зарахувавши до страхового та спеціального стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2000 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1992; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 02.02.2024 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. 14.02.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №77185533 та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило відповідача листом №2200-0802-8/24382 від 27.03.2025 про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024, яке набрало законної сили згідно ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 11.08.1994 року по день її звільнення - 15.01.2024 року на посаді медичної сестри, в тому числі зарахувавши до страхового та спеціального стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2000 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1992 та повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 02.02.2024 та прийнято обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №160/13720/24 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства, підстав для стягнення виконавчого збору з головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає. 07.04.2025 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) склав Акт за змістом якого рішення суду боржником не виконано в спосіб та порядок визначений виконавчим документом із врахуванням висновків суду, оскільки на виконання рішення суду страховий стаж особи обчислений 31 рік 27 днів, в тому числі станом на 11.10.2017 - 25 років 10 місяців 6 днів. Спеціальний стаж особи становить 29 рік 5 місяців 6 днів, в тому числі станом на 11.10.2017 - 24 роки 1 день. 28.02.2025 Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення №045550023537 про відмову у призначені пенсії. Підставою відмови стало недостатність спеціального стажу. Абзацом 37 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13720/24 від 02.08.2024, встановлено, що: «Тож, з зазначеного вище слід дійти висновку, що спеціальний стаж Михайленко О.В. становить більше 29 років, тоді як відповідачем-2 у спірному рішенні зазначено про наявність у позивача лише 23 років 06 місяців 11 днів спеціального стажу». 07.04.2025 за невиконання рішення суду заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняв постанову про накладення штрафу ВП №77185533 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом. Згідно з частиною першою статті 63 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ) за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. За змістом частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу. Положенням статті 75 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду без поважних причин. Оцінюючи обґрунтованість спірної постанови та те, чи могло рішення суду/виконавчий документ вважатись виконаним, суд виходить з такого. Встановлено, що у рішенні від 02.08.2024 по справі №160/13720/24 суд зробив висновок про те, що спеціальний стаж ОСОБА_1 становить більше 29 років, тоді як відповідачем-2 у спірному рішенні зазначено про наявність у позивача лише 23 років 06 місяців 11 днів спеціального стажу. Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №160/13720/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 11.08.1994 року по день її звільнення 15.01.2024 року на посаді медичної сестри, в тому числі зарахувавши до страхового та спеціального стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2000 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1992. Водночас, як вбачається зі змісту пояснень, що надані пенсійним органом на адресу виконавця, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 11.08.1994 року по день її звільнення - 15.01.2024 року на посаді медичної сестри, в тому числі зараховано до страхового та спеціального стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2000, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1992. При цьому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045550023537 від 28.02.2025, за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024, відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та спеціального стажу роботи станом на 11.10.2017 року - 26 років 6 місяців. Аналізуючи зазначене суд приходить до висновку, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, фактично повторно проводить переоцінку обставин, які вже були встановлені судом і яким була надана відповідна правова оцінка, відображена у рішенні, що набрало законної сили. Суд оцінює такі дії критично, адже у боржника відсутні повноваження тлумачити на власний розсуд положення резолютивної частини рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, якщо рішення суду є незрозумілим або виникли інші об`єктивні обставини, які перешкоджають його виконанню, учасник виконавчого провадження може звернутись щодо зміни чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, або щодо його роз`яснення. Крім того, у рішенні, яке підлягало виконанню, було зазначено не лише про те, що пенсійний орган повинен повторно розглянути заяву стягувача, але й про те, що він повинен розглянути її на підставі тих документів, які заявник надала до заяви. Як зазначено вище, суд також надав правову оцінку відповідним документам, встановивши, що заявниця (стягувач) має спеціальний стаж більше 29 років. Судом встановлено, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) не звертався із заявою про роз`яснення судового рішення у відповідній частині або про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення. Таким чином, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 02.08.2024 у справі №160/13720/24, станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу. У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.