Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 278/164/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 278/164/25 Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2025 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейський 1 взв. 4 роти 1 бат. полк-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області, Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 поліцейський 1 взв. 4 роти 1 бат. полк-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області, Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.02.2025 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідачі своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено з матеріалів справи, що представником ОСОБА_1 до Житомирського районного суду Житомирської області було подано адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. До позовної заяви додано ордер серії АА №1512701, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ №000831. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2025 року адміністративний позов повернуто позивачу, оскільки ордером на надання правничої допомоги, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не уповноважено адвоката Гончарову Г.М. на подачу позовної заяви в інтересах позивача до Богунського районного суду м. Житомира. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Статтею 59 КАС України встановлено: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта); в разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма) . Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути ордер (пункт 1). За змістом частини другої статті 26 цього Закону, ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 визначено, що ордер містить, зокрема, наступні реквізити: 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога. Як встановлено з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 до Житомирського районного суду Житомирської області було подано адміністративний позов, який підписаний адвокатом Гончаровою Ганною Миколаївною. До позовної заяви додано серії АА №1512701, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ №000831, в якому вказано, що правова допомога надається в Житомирському районному суді Житомирської області Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 15 січня 2025 року адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира. Проте суд першої інстанції повертаючи адміністративний позов фактично не дослідив вищенаведені обставин та дійшов помилкового висновку, що адміністративний позов підписаний особою, яка не має права на представництво інтересів на підставі вказаного ордеру, оскільки факт передання справи до іншого суду мав місце не з вини позивача, який фактично на вказані обставини вплинути не міг. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що за наявності сумнівів щодо повноважень адвоката на подання такої заяви, та, відповідно, наявності повноважень на представництво інтересів позивача суд першої інстанції міг надати можливість на усунення таких сумнівів - запропонувати адвокату надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України, однак суддя вирішила повернути позовну заяву без надання можливості скористатись правом на справедливий суд та доступ до правосуддя. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а саме завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 р. по справі № 9901/519/19. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право на розгляд справи означає не лише право особи звернутися за захистом до суд та право на те. що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою особою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. ЄСПЛ, ухвалюючи рішення у справі «Буланов та Купчик проти України» від 9.12.2010, яке набуло статусу остаточного 9.03.2011, вказав, що п.1 ст.6 конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає право не тільки ініціювати провадження, але й отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutit v Ctoatia»). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейський 1 взв. 4 роти 1 бат. полк-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області,Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати. Справу направити до Богунського районного суду м. Житомира для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.