Постанова 4856 № 240/30232/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/30232/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового рішення-повідомлення, В С Т А Н О В И В : Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 №000177450702. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. За правилами п.3 ч.1ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Так, посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 № 9178883844 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки встановлено завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року в сумі 12833 грн. через порушення позивачем вимог п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», п.2.1, 2.2, 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №

88. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 №000177450702 про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2023 року на 12833 грн. та застосування штрафу в сумі 3208,25 грн. Позивач, вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 №000177450702 протиправним, звернувся до суду з даним позовом. За результатом розгляду матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову та наявність підстав для їх задоволення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (ПК України). Так, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу. Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Відтак, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Як вбачається з матеріалів даної справи, висновки податкового органу щодо порушення позивачем положень податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торгівельна Компанія "Хім Торг". Так, господарські відносини між позивачем та ТОВ "Торгівельна Компанія "Хім Торг" були зумовлені укладеним договором поставки №17/21 від 18.01.2021 щодо закупівлі сировини (поліетилену низького тиску HDPE) для виробництва готової продукції. На виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи. Зокрема, як достеменно встановлено судом першої інстанції, Товариством «Торгівельна Компанія «Хім Торг» подана «Декларація постачальника про наявність матеріально-технічних та трудових ресурсів, дозвільних документів» за підписом директора Дорошенко Я.О. в якості додатку до договору №17/21 від 18 січня 2021 року. Декларацією постачальник підтвердив наявність у нього трудових ресурсів (7 працівників) та виробничих потужностей, зокрема, складу в м. Київ, за адресою: вул. Миколи Хвильового, 15, що використовується на підставі укладеного із ТОВ «УКРЛОГІСТИКЦЕНТР» договору відповідального зберігання №5/08/19 від 01.08.2019. Вказана обставина вірна врахована судом першої інстанції, як доказ вжиття позивачем всіх належних та достатніх заходів щодо підтвердження податкової «надійності» товариства «Торгівельна Компанія «Хім Торг», що дає підстави вважати правомірним формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом. При цьому, пунктом 3.1 договору поставки №17/21 від 18 січня 2021 року визначено, що постачальник поставляє покупцю товар відповідно до замовлення та специфікації і зобов`язаний надати покупцю належним чином оформлені товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну. Пунктом 3.3 визначено, що поставка здійснюється на умовах ЕХW постачальника м.Київ, вул. Миколи Хвильового,

15. У відповідності до умов договору позивач надіслав постачальнику замовлення №0000 002011 від 23.06.2023 про відвантаження йому датою 26.06.2023 товару за назвою «поліетилен низького тиску HDPE» у кількості 1,375 тон за ціною 46666,67 грн., вартістю 64166,67 грн., крім того ПДВ в сумі 128333,33 грн. та загальною вартістю 77000,00 грн. На підставі замовлення покупця додатком №1 від 23.06.2023 до договору №17/21 від 18 січня 2021 року сторони визначили предмет договору поставки - «поліетилен арт.1339» у кількості 1,375 тон за ціною 46666,67 грн., вартістю 64166,67 грн., крім того ПДВ в сумі 128333,33 грн. та загальною вартістю 77000,00 грн. Пунктом 1.1 вказаного додатку сторони визначили, що розуміється «поліетилен Hostalen GC 7260 (низького тиску)». На виконання взятих зобов`язань, Товариство «Торгівельна Компанія «Хім Торг», згідно видаткової накладної №782 від 26.06.2023, відпустило позивачу товар за назвою «поліетилен арт.1339» у кількості 1,375 тон за ціною 46666,67 грн., вартістю 64166,67 грн., крім того ПДВ в сумі 128333,33 грн. та загальною вартістю 77000,00 грн.. Товарно-транспортною накладною №782 від 26.06.2023 підтверджується перевезення «поліетилену арт.1339» у кількості 1,375 тон за ціною без ПДВ 46666,67 грн., вартістю 77000,00 грн. по маршруту: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15 - м. Житомир, вул. Промислова 1/154, вантажовідправник - ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг», вантажоодержувач - ІП «Євроголд Індестріз ЛТД. Факт оприбуткування отриманого «поліетилену низького тиску HDPE» у кількості 1,375 тон. підтверджується прибутковим ордером на товари №54882 від 26 червня 2023 року. Розрахунок із постачальником позивач здійснив згідно платіжної інструкції №24214 від 06.07.2023 в сумі 77000,00 грн. із призначенням платежу «оплата за поліетилен згідно рахунку №738 від 23.06.2023». В ході перевірки на запит податкового органу від 25.08.2023 позивач надав відповідь від 29.08.2023 №1381 щодо взаємовідносин із ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг», до якої долучив копії всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку разом із підтверджувальним листом від ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» від 29.08.2023 №038 та копіями доданих до нього документів. В свою чергу, ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» на запит позивача пояснило листом від 29.08.2023 №038, що за видатковою накладною №782 від 26.06.2023 ним відпущено покупцю товар, а саме «поліетилен арт.1339 (поліетилен Hostalen GC 7260)» у кількості 1,375 тон, який був ним імпортований згідно митної декларації 23UA100360506706U0 від 21.06.2023, доставлений експедитором ПП «РЕВЕРС- КОМ», що підтверджено CMR №697500 від 19.06.2023 та актом здачі-прийняття робіт від 22.06.2023 №ОУ-0000192 на транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Плоцьк (Польща) - м. Київ (Україна). Копією митної декларації 23UA100360506706U0 від 21.06.2023 підтверджується, що Товариством «Торгівельна Компанія «Хім Торг» ввезено на митну територію України товар за назвою: поліетилен в первинній формі (в гранулах) низького тиску, HDPE, з питомою густиною 0,958 г/см3, показник текучості розплаву (ПТР) 22,76 грам/10 хвилин при навантаженні 5 кгс марки : Hostalen GC 7260 Торговельна марка Hostalen. Поясненнями постачальника також підтверджено, що доставка товару покупцю здійснювалась зі складу ТОВ «УКРЛОГІСТИКЦЕНТР» в м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15, з яким у товариства укладено договір відповідального зберігання, на склад покупця за адресою - м. Житомир, вул. Промислова 1/154. Надаючи оцінку вищенаведеним первинним документам разом із поданими поясненнями позивача, відповідач не визнав податковий кредит згідно податкової накладної від 26.06.2023 №154 в сумі 12833 грн. за господарською операцією із отримання сировини від ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» (постачальника), у зв`язку з тим, що в ході перевірки не підтверджено саме факт отримання ТМЦ, які зазначено в прибуткових накладних, завищено податковий кредит внаслідок невідповідності по номенклатурі отриманої сировини (поліетилен 1339) номенклатурі, по якій таку сировину оприбутковано на підприємстві та яка ввозилась на митну територію України її імпортерами. Проте, як доцільно відзначено судом першої інстанції, таке твердження спростовується самим же відповідачем, адже в абзаці 10 сторінки 9 акту перевірки відповідач вказує, що "в облікових даних підприємства операція з придбання/оприбуткування даних ТМЦ (Поліетилен, арт.1339) відображена бух. проведеннями Д-т рах.201 «Сировина і матеріали» К-т рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Окрім того, судова колегія зважає на наступне. Згідно замовлення №0000-002011 від 23.06.2023 позивач замовив у ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» «поліетилен низького тиску HDPE» у кількості 1,375 тон загальною вартістю 77000,00 грн. За видатковою накладною №782 від 26.06.2023 ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» відпустило позивачу «поліетилен арт.1339» у кількості 1,375 тон загальною вартістю 77000,00 грн.. Товарно-транспортною накладною №782 від 26.06.2023 підтверджується перевезення «поліетилену арт.1339» у кількості 1,375 тон вартістю 77000,00 грн.. зі складу м.Київ, вул. Миколи Хвильового,

15. Прибутковим ордером на товари №54882 від 26 червня 2023 року підтверджується оприбуткування отриманого «поліетилену низького тиску HDPE» у кількості 1,375 тон. Отже, позивачем (покупцем) замовлявся у постачальника поліетилен, відпускався постачальником для позивача (покупця) та перевозився також поліетилен, оприбутковано позивачем (покупцем) той же поліетилен у повній кількості та вартості. В даному випадку, суд першої інстанції доцільно звернув увагу, що відповідачем не враховано зміст пункту 1.1 Додатку №1 від 23.06.2023 до договору №17/21 від 18 січня 2021 року, за яким сторони домовились, що під артикулем 1339 розуміється «поліетилен Hostalen GC 7260 (низького тиску)». Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Таким чином, видатковою накладною №782 від 26.06.2023 та товарно-транспортною накладною №782 від 26.06.2023, із врахуванням змісту додатку №1 від 23.06.2023 до договору №17/21 від 18 січня 2021 року та вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується факт отримання «поліетилену низького тиску HDPE» та спростовується висновок відповідача про не підтвердження перевіркою саме факту отримання ТМЦ, які зазначено в прибуткових накладних. Як засвідчується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, у бухгалтерському обліку позивача поліетилен низького тиску, який отримується від різних постачальників із різними доповнюючими словами після слова «поліетилен», обліковується як «поліетилен низького тиску HDPE», що підтверджується даними регістру «Відомості даних по товарах на складах». Абревіатура HDPE (від англійського: high-density polyethylene) є міжнародно-прийнятим позначенням поліетилену високої щільності, або по іншому, поліетилен низького тиску. З метою уніфікації номенклатури, недопущення розширення асортименту при оприбуткуванні від різних постачальників тотожних за фізичними властивостями запасів, їх коректного списання на собівартість виробництва, - в бухгалтерському обліку позивача найменування запасів не враховує назву торгової марки виробника. Тому оприбуткування отриманого товару відображено як «поліетилен низького тиску HDPE», без врахування торгової марки - Hostalen GC 7260. Дії позивача по уніфікації номенклатури запасів при їх бухгалтерському обліку грунтуються на нормах законодавства. Частиною 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно пункту 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246, встановлено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що дії підприємства по уніфікації найменувань запасів сприяють належному виконанню вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, здійснюються в межах повноважень згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повністю відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Стосовно доводів податкового органу щодо не зазначення у видатковій накладній №782 від 26.06.2023 виду, марки, номер партії товару: Поліетилен, арт.1339, судова колегія відзначає наступне. Як зазначалось вище, згідно пункту 7 П(С)БО- 9 "Запаси" одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Отже, ні вимогами П(С)БО- 9 "Запаси", ні іншими нормативними актами з питань організації бухгалтерського обліку, не передбачено, що одиницею обліку запасів є їх найменування у повній тотожності згідно документів постачальника. Навпаки, підприємство наділено правом обліковувати запаси за однорідними групами (видами), альтернативними найменуванню. Стосовно доводів апелянта про те, що згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» АТС «Податковий блок» «Вантажно-митні декларації (імпорт)» встановлено придбання ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» товарів: Поліетилен, арт.1339 у ТОВ «Українська компанія «ХІМ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44291310), яке в свою чергу не здійснило декларування придбаного товару Поліетилен, арт.1339», то судова колегія відзначає наступне. Як встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» не придбавало на митній території України та не імпортувало ні Поліетилен, арт.1339, ні Hostalen GC 7260 (низького тиску), даний товар відсутній по ланцюгу постачання, походження його невідоме. В даному випадку, відповідачем не враховано зміст листа ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» від 29.08.2023 №038, в якому постачальник підтвердив, що за видатковою накладною №782 від 26.06.2023 ним відпущено покупцю товар, а саме «поліетилен арт.1339 (поліетилен Hostalen GC 7260)» у кількості 1,375 тон, який був ним імпортований згідно митної декларації 23UA100360506706U0 від 21.06.2023, доставлений експедитором ПП «РЕВЕРС-КОМ», що підтверджено CMR №697500 від 19.06.2023 та актом здачі-прийняття робіт від 22.06.2023 №ОУ-0000192 на транспортно - експедиційні послуги по маршруту м. Плоцьк (Польща) - м.Київ (Україна). Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Натомість, як засвідчується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, податковим органом зустрічної звірки із ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» проведено не було, що свідчить про те, що останній не з`ясував реальності здійсненої операції та дійшов висновків не на підставі належних доказів, а на підставі припущень про нереальність операції із позивачем. Отримана позивачем від ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» інформація та копії первинних документів щодо руху поліпропілену, яка була передана відповідачу, залишена без врахування відповідачем. Також, суд першої інстанції обгрунтовано визнав помилковим твердження відповідача про те, що за адресою: м. Київ, вул. М. Хвильового, 15 (місце завантаження поліетилену) ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» не має власних приміщень та не орендує їх у інших контрагентів (відсутні зареєстровані податкові накладні на зберігання товару), оскільки листом ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» від 29.08.2023 №038 підтверджується, що доставка товару покупцю здійснювалась зі складу ТОВ «УКРЛОГІСТИКЦЕНТР» в м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 15, з яким у товариства укладено договір відповідального зберігання. Вказаний факт також підтверджується «Декларацією постачальника про наявність матеріально-технічних та трудових ресурсів, дозвільних документів», поданою в якості додатку до договору №17/21 від 18 січня 2021 року. В контексті спірних правовідносин, судова колегія зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від від 14 березня 2023 року у справі №640/12206/19. В контексті викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність руху активів, який підтверджений первинними документами, відображеними в бухгалтерському обліку, що є безперечним доказом реальності проведеної господарської операції із ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг», а відтак позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2023, і тому висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарської операції із ТОВ «Торгівельна Компанія «Хім Торг» є необґрунтованим та недоведеним. Інші доводи апеляційної скарги не потребують їх детального аналізу, оскільки в більшості дублюють доводи відзиву на позовну заяву, яким була надана об`єктивна та повна оцінка судом першої інстанції. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.