Постанова 4856 № 240/11236/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11236/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 23 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду в Житомирській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 30 квітня 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 59 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач проходив службу в рядах радянської армії та із 17.07.1986 по 17.12.1986 приймав участь у роботах 30 км. зони по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до копії довідки серії 10 ААБ № 655504 позивачу із 23.10.2013 встановлено 2 групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання, отримане при виконанні обов`язків військової служби у зв`язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням. Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності; причина інвалідності: каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС; умови призначення: ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У протоколі перерахунку пенсії від 28.02.2024 міститься наступна інформація: середньомісячний заробіток 23194,04000; % втрати працездатності 80; основний розмір пенсії від середнього заробітку 18555,23 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) 944,40 грн; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост №112 п. 5 379,60 грн; цільова допомога інвалідам війни 2 групи - 50 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024; обмеження в індексації з 01.03.2023 - 1328,64 грн; розмір пенсії з надбавками 18600,59 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 30.04.2024 у якій вказано: "На даний час я отримую пенсію як інвалід 2-ої групи (ліквідатор першої категорії) внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Розмір моєї пенсії обчислюється відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Моє захворювання та інвалідність пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі ч. 3ст. 59 закону про «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» я маю право на перерахунок пенсії з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без обмеження розміру пенсії по інвалідності. Прошу здійснити перерахунок моєї пенсії з 30 квітня 2024 року на підставі ч. 3 ст. 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-ХП. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.05.2024 №12929-11993/Б-02/5-0600/24 повідомило позивача про наступне: "Вашу заяву від 30.04.2024 (вх. № 11993/Б-0600-24 від 30.04.2024) розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян". ... Розмір Вашої пенсії обчислено як добуток середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення на виконання постанов Кабінету Міністрів України, а саме: 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х, 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії: 2,90126, з урахуванням відсотку втрати працездатності, який визначено органами медико-соціальної експертизи, а саме: 80%. Загальний розмір Вашої пенсійної виплати, з змахуванням обмеження індексацї- з 01.03.2023, становить 18600,59 грн, в тому числі 18555,23 грн - основний розмір пенсії (7994,47 грн х 2,90126 х 80%). Одночасно роз`яснюємо, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023 рік визначено у розмірі 14308,46 грн. У разі проведення перерахунку Вашої пенсії із застосуванням даного показника середньої заробітної плати (доходу) за 2023 рік зменшується середньомісячний коефіцієнт Заробіїшої плати, що враховується під час обчислення пенсії, який становитиме 2,48105 (7100,00 грн - мінімальна заробітна плата на 1 січня 2024 року х 5:14308,46 грн). Ураховуючи викладене, проведення такого перерахунку пенсії є недоцільним, оскільки призведе до зменшення її розміру. ... Оскільки розмір Вашої пенсійної виплати є меншим за вищезазначений, проводиться без обмеження максимальним розміром". Вважаючи бездіяльність Головного управління пенсійного фонду в Житомирській області в перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Положенням статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 59 Закону № 796-XII військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону. Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII визначено, що при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, норми ст. 59 зазначеного Закону передбачають додаткові гарантії для вказаної категорії громадян, для застосування яких особа повинна відповідати спеціальній додатковій умові, якою є те, що особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у статусі військовослужбовця в розумінні ст. 10 цього ж Закону № 796-ХІІ, тобто або проходила в цей час військову службу, або перебувала на військових зборах як військовозобов`язана. Враховуючи те, що позивач перебував на військовій службі, брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської та має посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та виявив бажання отримувати пенсію по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії в порядку ч. 3 ст. 59 Закону №796. Таким чином, оскільки відмова відповідача у здійсненні перерахунку у відповідності до ч.3 ст. 59 Закону № 796, обгрунтовано визнана судом першої інстанції протиправною, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 30.04.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.