Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10127/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 р.Справа № 440/10127/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Щурової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025, (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, повний текст складено 11.04.25 року) по справі № 440/10127/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродмитрівське" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродмитрівське" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.08.2024: - № 12176/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 1 974 346,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 618 938,00 грн; - № 12177/ж10/25-01-07-00 в частині застосування штрафу в сумі 3 400,00 грн. В обґрунтування позову зазначило, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Агродмитрівське» та його контрагентом «Trans Trade Rk Sa» підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, в свою чергу помилка в частині зазначення у первинних документах періоду врожаю реалізованої кукурудзи не є суттєвою, не впливає на вартість реалізації та на зміну фінансового результату діяльності платника за 2023 рік, та відповідно не впливає на зміну податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Як наслідок, вважає висновки акту перевірки про заниження податкового зобов`язання з ПДВ від проведених операцій по списанню з балансу в бухгалтерському обліку вартості кукурудзи врожаю 2021 року на загальну суму 1 974 346 грн помилковими, а спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків протиправним. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.08.2024 № 12176/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 1 974 346,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 493 587,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.08.2024 № 12177/ж10/25-01-07-00 в частині застосування штрафу в сумі 3 400,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про використання позивачем кукурудзи врожаю 2021 р. не у господарській діяльності, що не дає права платнику на формування витрат при проведенні її списання. Вказує, що на балансі ТОВ «Агродмитрівське» станом на 01.01.2023 обліковувалась кукурудза врожаю 2021 року у кількості 4 007,871 тон, яка в подальшому списана, проте належних документів на підтвердження використання товару у господарській діяльності податковому органу не надано. На обліку підприємства відображено реалізацію покупцю Trans Trade Rk Sa лише кукурудзи урожаю 2022 р. Бухгалтерська довідка, в якій ТОВ «Агродмитрівське» зазначено про помилку у періоді врожаю кукурудзи у первинних документах, складених за наслідками поставки товару Trans Trade Rk Sa вважає неналежним доказом на підтвердження правомірності не включення отриманого доходу з реалізації кукурудзи до податкового зобов`язання з ПДВ, оскільки за умовами контракту передбачено поставку товару кукурудзи врожаю 2022 р. Враховуючи наведене, вказує, що позивач в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України занизив суму податкового зобов`язання з ПДВ від проведених операцій з використання кукурудзи врожаю 2021 р. не у господарській діяльності. Крім того, зауважує, що позивач в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на використання кукурудзи поза межами господарської діяльності за перевіряємий період, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким до ТОВ «Агродмитрівське» застосовано штрафні санкції. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Фіксування судового засідання, що відбулось 17.06.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Чернігівській області в період з 20.05.2024 до 21.06.2024 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агродмитрівське» щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.07.2020 до 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 28.06.2024 № 9183/ж5/25-01-07-01-01 (т. 1 а.с. 51-78). За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема: - п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 475 752 грн., в тому числі за вересень 2020 року на 35 587 грн., за жовтень 2020 року на 291 792 грн., за жовтень 2021 року на 174 027 грн., за листопад 2023 року на 1 974 346 грн.; - п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: підприємством не зареєстровано податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних. 17.07.2024 ТОВ «Агродмитрівське» подало заперечення на акт перевірки, в яких зазначило про необґрунтованість висновків, зазначених у акті та їх невідповідність нормам чинного законодавства (т. 1 а.с. 12-14). За наслідками розгляду заперечень, ГУ ДПС у Чернігівській області залишено висновки акту перевірки від 28.06.2024 без змін. 05.08.2024 ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 12176/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 094 690,00 грн (в тому числі, за податковим зобов`язанням в сумі 2 475 752,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 618 938,00 грн). № 12177/ж10/25-01-07-00, яким до ТОВ «Агродмитрівське» застосовано штрафні санкції в розмірі 13 600,00 грн (т. 1 зв.б. а.с. 28 а.с. 29, 30). Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями в частині, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій щодо реалізації кукурудзи врожаю 2021 р. між ним та «Trans Trade Rk Sa» у періоді, що перевірявся, та свідчать про правомірність формування Товариством витрат зі списання з балансу в бухгалтерському обліку вартості такої кукурудзи. Також суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність у позивача обов`язку щодо складання та подання на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних за наслідками використання кукурудзи у господарській діяльності. Натомість, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі- ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України). Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. За змістом наведених норм у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком з ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг). Отже, всі витрати господарюючого суб`єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16. Відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. При цьому використання придбаних товарів/послуг поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2024 року у справі № 360/4169/21, від 10 жовтня 2024 року у справі № 814/476/18, від 12 грудня 2024 року у справі 520/2327/22. У постанові від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків. Судом встановлено, що ТОВ «Агродмитрівське» зареєстроване в якості юридичної особи, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, протягом 2021-2022 року ТОВ "Агродмитрівське" зібрано кукурудзи в кількості 21 727,72 тон (11 243,68 тон у 2021 році та 10 484,04 тон у 2022 році), що не заперечується сторонами. Станом на 01.01.2023 на балансі ТОВ "Агродмитрівське" обліковувалась кукурудза врожаю 2021 року в кількості 4007,871 тон, що зібрана з полів, які обробляло підприємство, яка перебувала на зберіганні у філії "Бахмацький елеватор" ТОВ "Агродмитрівське" в кількості 3 475,09 тон та ТОВ "Альфа-Капітал Божківський елеватор" в кількості 532,78 тон. У 2023 році позивачем списано втрати при сушінні та очистці зерна кукурудзи врожаю 2021 року в кількості 436,841 тон вартістю 1 747 364 грн, про що свідчать дані бухгалтерського обліку та акт списання товарів від 01.04.2023 №1. Крім того, згідно актів списання товарів № 419 від 27.10.2023 та № 420 від 27.10.2023 підприємством списано кукурудзу 3 класу в кількості 23,76 тон вартістю 83 160 грн (списання в межах убутку при транспортуванні залізничним транспортом) та в кількості 28,139 тон вартістю 98 486,50 грн (перевищення природного убутку понад норму при транспортуванні залізничним транспортом) відповідно. Таким чином, станом на 28.10.2023 залишок кукурудзи врожаю 2021 року згідно даних бухгалтерського обліку становив 3 519,131 тон. В подальшому, позивачем проведено списання кукурудзи врожаю 2021 року в кількості 3519,131 тон вартістю 14 102 473,50 грн з балансу підприємства на підставі митної декларації від 01.11.2023 №23UA500090003910U7, згідно даних бухгалтерського обліку. Як вказує позивач, списання кукурудзи врожаю 2021 року відбулось внаслідок її реалізації покупцю «Trans Trade Rk Sa». Натомість, за твердженням податкового органу, ТОВ «Агродмитрівське» не надано жодних первинних документів на підтвердження використання кукурудзи врожаю 2021 р. у господарській діяльності, тоді як Trans Trade Rk Sa реалізовано кукурудзу врожаю 2022 р. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. 14.06.2023 між ТОВ «Агродмитрівське» (продавець) та компанією "Trans Trade Rk Sa" (Швейцарія) (покупець) укладено контракт№1406-23-С-3 на постачання кукурудзи врожаю 2022 року у загальній кількості 4 750,0 тис.т + - 10%. На підтвердження виконання умов контракту, позивач як податковому органу так і суду надав суду копії залізничних накладних, митної декларації від 01.11.2023 №23UA500090003910U7, які підтверджують постачання позивачем його контрагенту кукурудзи в кількості 4700,101 т на загальну суму 775 516,67 дол. США. Згідно графи 31 митної декларації від 01.11.2023 ТОВ "Агродмитрівське" поставлена компанії "Trans Trade Rk Sa" кукурудза врожаю 2022 року. Водночас, позивачем проведено списання з Дт 901"Собівартість реалізованої продукції"; Кт 278 "Власна продукція" як кукурудзи врожаю 2021 року в кількості 3 519 131 кг так і врожаю 2022 року в кількості 1 180 970 кг. Колегія суддів враховує, що дійсно умовами контракту передбачалась поставка кукурудзи урожаю 2022 р., тоді як позивачем продано також кукурудзу урожаю 2021 р. Разом з тим, як пояснив позивач, ним допущено помилку у зазначенні періоду урожаю кукурудзи, що буде поставлятись, про яку ТОВ «Агродмитрівське» повідомляло контрагента, шляхом направлення листів із проханням внести зміни до контракту та митної декларації, а саме: зазначити у контракті про поставку кукурудзи урожаю 2021-2022 рр., а у митній декларації кукурудза врожаю 2022 р. 1 180,97 т., кукурудза врожаю 2021 р. 3 519,131 т. Крім того, позивач надав ГУ ДПС у Чернігівській області бухгалтерську довідку, в якій зазначено про помилку у оформленні первинних документів на реалізацію кукурудзи контрагенту "Trans Trade Rk Sa" в частині періоду урожаю. В свою чергу, суд враховує, що основою умовою прийняття кукурудзи компанією "Trans Trade Rk Sa" була відповідність товару показникам якості, згідно ДСТУ 4525:2006: вологість не більше 14,5%, сміттєва домішка не більше 2,0%, бите зерно не більше 5%, пошкоджене зерно не більше 5 %, амброзія не більше 5 шт/кг; до валу приймається кукурудза врожаю 2020 року, 2021 року, 2022 року, про що зазначено у листі "Trans Trade Rk Sa". Згідно митної декларації від 01.11.2023 ТОВ "Агродмитрівське" поставлена кукурудза передбачена не для сівби, відповідно, при поставці продукції мали значення вищезазначені показники продукції, а до валу покупцем приймалась кукурудза врожаю 2021 року. Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, даними складського обліку філія "Бахмацький елеватор" ТОВ "Агродмитрівське", ТОВ Альфа-Капітал "Божківський елеватор" та бухгалтерського обліку позивача підтверджується, що він мав достатню кількість кукурудзи саме врожаю 2021 року, яка була ним реалізована його контрагенту по контракту №1406-23-С-3 від 14.06.2023. Колегія суддів зазначає, що первинні документи не містять дефектів форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили. Натомість, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином помилка у зазначенні року врожаю кукурудзи при оформленні первинних документів беззаперечно не свідчить про безтоварність господарської операції щодо поставки кукурудзи урожаю 2021 р. З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем використання кукурудзи 2021 р. у господарській діяльності шляхом її поставки на адресу контрагента "Trans Trade Rk Sa" по контракту №1406-23-С-3 від 14.06.2023. В свою чергу, відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного у постанові від 09.03.2021 року по справі №826/7270/18 визначено: "якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову (п.46 постанови) Проте, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними вище документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б достовірно вказували на безтоварність операцій щодо поставки кукурудзи 2021 р. та її списання без використання у власній господарській діяльності. За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення від 05.08.2024 № 12176/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 1 974 346,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 493 587,00 грн. є протиправним та правомірно скасоване судом. Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.08.2024 № 12177/ж10/25-01-07-00 в частині застосування штрафу в сумі 3 400,00 грн. Так, за висновками податкового органу ТОВ "Агродмитрівське" не виконано обов`язок з реєстрації податкових накладних на загальну суму 1 974 346,00 грн за наслідками при використання кукурудзи врожаю 2021 року в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Разом з тим, за наслідками судового розгляду судом встановлено помилковість висновків акту перевірки в частині списання ТОВ "Агродмитрівське" кукурудзи врожаю 2021 р. без документального підтвердження напрямку використання та відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2024 № 12176/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 1 974 346,00 грн. Натомість, вказане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій 3 400,00 грн є похідним від податкового повідомлення-рішення від 05.08.2024 № 12176/ж10/25-01-07-00, як наслідок, останнє також підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в частині задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 по справі № 440/10127/24 в частині задоволення позову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 23.06.2025 року