Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/30723/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 р. Справа № 520/30723/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Присяжнюк О.В. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 (головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В.) по справі № 520/30723/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00011112410 від 09.01.2024. В обґрунтування позову зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 09.06.2022, у зв`язку з чим йому нараховано пеню та штрафні санкції. Водночас, вважав, що відповідні строки ним не порушено, оскільки за домовленістю сторін через форс-мажорні обставини (у даному випадку воєнний стан) призупинено виконання зобов`язань в частині повернення валютної виручки за раніше поставлену продукцію та на час ведення бойових дій на території України призупинено виконання зобов`язань за Контрактом в цілому. З урахуванням наведеного, вважав спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просив суд його скасувати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку наявним в справі доказам, не враховано, що умовами контракту передбачено зупинення виконання зобов`язань між сторонами у випадку настання форс-мажорних обставин. Вказує, що з 24.02.2022 через введення воєнного стану на території України внаслідок збройної агресії РФ проти України виникли надзвичайні, невідворотні та об`єктивні обставини (форс-мажорні обставини), які призвели до неможливості забезпечення двостороннього виконання Контракту, зокрема продовження поставок та приймання виплат за поставлену продукцію. Посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено вказані вище форс-мажорні обставини. Наведені вище обставини визнані компанією контрагентом як форс-мажорні, яка не виконала законодавство України та в силу саме об`єктивних обставин, за домовленістю сторін не повертала валютну виручку, що відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняло нарахування пені на весь період дії таких форс-мажорних обставин. Звертає увагу, що в даному випадку жодних збитків та негативних наслідків для держави Україна (в інтересах якої діє ДПС України) не настало, що залишив поза увагою суд першої інстанції. В оскаржуваному рішенні також не зазначено конкретних збитків, негативних наслідків які настали для фінансової системи України. Крім того, зазначає про помилковість доводів податкового органу щодо пропущення ним строків оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В. У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Присяжнюк О.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що у листопаді 2023 р. ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 09.06.2022р. по 09.11.2023р. за контрактом від 09.06.2022р. № 1 (дата операції 03.08.2022р.), за результатами якої складено акт від 21.11.2023 № 35538/20-40-24-10-07/ НОМЕР_1 (а.с. 68-74). Актом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (з урахуванням змін, внесених Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану») у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 09.06.2022 № 1, укладеного з нерезидентом фірмою «Sto Plus Medical» в особі директора Багіна В.Л., юридична адреса: BG България, Варна, Пощенски код 9000, вулиця ГЕН. СТОЛЕТОВ № 82 ЕТ. 1 у сумі 40 880,00 Доларів США на 80 днів, у сумі 20 880,00 Доларів США на 2 дні. 09.01.2024 ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення № 00011112410, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в розмірі 363 363,16 грн (а.с. 77-78). Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено строк розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 09.06.2022 № 1, наявності форс-мажорних обставин судом не встановлено. У зв`язку з викладеним суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Частиною 1 ст. 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до частин 1, 2, 3, 5, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті. Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5). Це Положення, відповідно до п. 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Згідно з п. 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Пунктом 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) для операцій з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022, встановлені граничні строки розрахунків 180 календарних днів. Судом встановлено, що 09.06.2022 між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та фірмою «Sto Plus Medical» (Болгарія)(покупець) укладено контракт № 1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує побутову техніку, масажне обладнання та вироби побутового вжитку (а.с. 9-11). Умови поставки: продавець постачає товар автомобільним транспортом окремими партіями, згідно рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. Поставка товару здійснюється на умовах FCA, DDU, DAP, CIP (відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010р.). Валюта контракту: долар США. Загальна вартість контракту складає 200 000,00 доларів США. Ціна товару вказується в рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару. Оплата проводиться шляхом банківського перерахунку в USD на рахунок продавця передплата внесення готівки на р/р, оплата після отримання товару, але не пізніше на протязі 90-ти банківських днів починаючи з дня митного оформлення у країні продавця, якщо інше не обумовлене у додатках до даного Контракту. У серпні 2022 р. фірма «Sto Plus Medical» придбала у ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 40 880 дол. США (а.с. 12-13). В Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України завантажена скан-копія міжнародної товарно-транспортної накладної від 03.08.2022 № 11, яка підтверджує транспортування 33 картонних коробок (апаратура вібромасажна електрична, інші керамічні вироби) згідно рахунку № 20220801 від ФОП ОСОБА_1 до «STO PLUS MEDICAL» за маршрутом: Мукачево (Україна) Варна (Болгарія). ГУ ДПС у Харківській області отримано інформацію від Національного банку України, в якій зазначено, що датою проведення операції (дата відвантаження товару), за якою допущено прострочення строків розрахунку за контрактом є 03.08.2022. Також, податковим органом досліджено інформацію з ІКС «Податковий блок» та з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, з яких встановлено здійснення позивачем операції з експорту товару згідно вантажно-митної декларації від 03.08.2022 № UA305160/2022/037625, відповідно якої ФОП ОСОБА_1 (відправник/ експортер) направлявся через митну територію України до «Sto Plus Medical» (BG Българія) товар: апаратура вібромасажна електрична: термомасажер Master + CV 110 80 шт.; масажний пояс Mio+ 98 шт.; маска для очей «Zorko» 93 шт.; шарф Balance 100 шт.; керамічне намисто 100 шт.; керамічні браслети 200 шт.; керамічні подушки 30 шт.; керамічні килимки 60 шт. Загальна сума товару за ВМД складає 40 880,00 USD. Поле 44 ВМД «Додаткова інформація/подані документи/сертифікати і дозволи» містить посилання на контракт від 09.06.2022 № 1, інвойс від 01.08.2022 № 20220801, CMR від 03.08.2022 №

11. ВМД оформлена на митному посту «Дякове». Вказані вище обставини не заперечуються позивачем. Враховуючи, що митне оформлення позивачем товару здійснено 03.08.2022, тому грошові кошти за відвантажений товар мали бути зараховані на розрахунковий рахунок позивача протягом 180 календарних днів (згідно приписів п. 14 прим. 2 Постанови № 18), граничний термін розрахунку до 29.01.2023 (включно). Станом на 30.01.2023 (перший день після спливу 180-денного терміну) заборгованість фірми «Sto Plus Medical» перед ФОП ОСОБА_1 становила 40 880,00 доларів США. Відповідачем за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничних строків розрахунків у період з 30.01.2023 до 01.03.2023. Разом з тим, позивач посилався на те, що у вересні 2022 р. сторони контракту визнали існування форс-мажорних обставин та дійшли згоди про призупинення виконання зобов`язань, зокрема, в частині повернення валютної виручки за поставлену продукцію на час ведення бойових дій, про що уклали додаткову угоду від 30.09.2022 до Контракту. Таким чином, на думку апелянта, пеня за несвоєчасний розрахунок по Контракту не мала нараховуватись на весь період дії форс-мажорних обставин на підставі ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Судом першої інстанції надано оцінку вказаним обставинам, з висновками якого також погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Частина 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин. Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 14.05.2025 у справі № 460/28139/23 наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання. Колегія суддів зазначає, що позивач обґрунтовує наявність форс-мажору лише листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що унеможливлюють суб`єктів господарської діяльності у встановлений термін виконати, зокрема, податкові обов`язки. Проте такий лист не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини. У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23 зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями). Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин. У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, ч.6 ст. 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах сертифікату торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків. Разом з тим, доказів звернення ФОП ОСОБА_1 до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату, що засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у позивача матеріали справи не містять і судом не встановлено. Посилання скаржника на ведення воєнного стану на території України та загострення ситуації, пов`язаної із збройною агресією РФ проти України колегія суддів оцінює критично оскільки лише введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічного контракту. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанов від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22. Під час розгляду справи не підтверджено, що введення воєнного стану могло об`єктивно вплинути на можливість проведення виплати коштів контрагентом-нерезидентом за придбаний товар у встановлений граничний строк, оскільки операція залежить виключно від волевиявлення контрагента і здійснюється відповідними фінансовими установами країни розташування, а тому вплив зазначених позивачем обставин є сумнівним. Посилання апелянта на додаткову угодою від 30.09.2022 про призупинення виконання зобов`язань, зокрема, в частині повернення валютної виручки, колегія суддів відхиляє, оскільки ст. 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що зарахування грошових коштів на рахунок резидента має проводитись у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України, в даному випадку - у строк 180 календарних днів. Вказаною угодою строк зарахування грошових коштів на рахунок резидента не встановлений та перевищує строк, визначений НБУ, а тому відсутні підстави для врахування додаткової угоди в спірних правовідносинах. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що спірна додаткова угода підписана ФОП ОСОБА_1 з однієї сторони та фірмою "СТО Плюс Медикаъл" в особі Багіна В.Л. з іншої. Тобто, додаткова угода підписана однією особою від імені обох сторін. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Доказів підписання такої угоди в рамках комерційного представництва матеріали справи не містять і судом таких не встановлено. Враховуючи наведене, колегія суддів оцінює критично посилання скаржника на вищенаведену додаткову угоду, як на підставу призупинення зобов`язань за Контрактом. З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та об`єктивною неможливістю виконати зобов`язання, яке полягало у проведенні розрахунків за експортною операцією, у строки, встановлені податковим законодавством. Доводи апелянта щодо відсутності умислу на вчинення правопорушення та вини з посиланням на ст. 109 та ст. 112 ПК України, не завдання відповідними діями жодних збитків та негативних наслідків для держави Україна колегія суддів вважає не обґрунтованими. Спірні правовідносини урегульовані спеціальним Законом № 2473-VIII. Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачена відповідальність за порушення резидентами встановлених строків розрахунків зовнішньоекономічними операціями. При цьому норми Закону № 2473-VIII не пов`язують факт настання такої відповідальності з наявністю вини та умислу резидента чи нерезидента у розумінні ст. 109 та ст. 112 ПК України, а також з фактом наявності чи відсутності негативних наслідків для фінансової системи України через таке порушення. Форми податкових повідомлень-рішень затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 не містять розділів щодо збитків, негативних наслідків, які настали для фінансової системи України внаслідок вчиненого платником порушення. Отже, не зазначення податковим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні відомостей про завдані позивачем збитки внаслідок протиправного діяння не спростовують доведеності відповідачем несвоєчасних розрахунків за Контрактом від 09.06.2022. Посилання апелянта на помилковість доводів податкового органу щодо пропущення ним строків оскарження спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції не вказував про пропуск позивачем такого строку та вирішив спір по суті предмету спору. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 по справі № 520/30723/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.В. Присяжнюк В.А. Калиновський