Ухвала ККС ВС № 522/9450/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 року м. Київ справа № 522/9450/25 провадження № 51-2260впс25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши подання Одеського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 522/9450/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, встановив: До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло вказане вище подання апеляційного суду, обґрунтоване тим, що до Приморського районного суду м. Одеси надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України. Водночас, на переконання Одеського апеляційного суду, діяння, інкриміноване обвинуваченому, вчинене у районі населеного пункту Олевськ Житомирського області, що належить до територіальної юрисдикції Олевського районного суду Житомирської області, який і має здійснювати розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 . Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання. Перевіривши наведені обґрунтування, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК, передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі продовжено до 07 серпня 2025 року. Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано, в тому числі ст. 615 КПК за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до наявних у Суду матеріалів обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 7202516000000032 за обвинуваченням ОСОБА_4 надійшов до Приморського районного суду м. Одеса. Судовий розгляд у зазначеному провадженні не розпочато. За загальним правилом визначення територіальної підсудності кримінальне провадження здійснюється в тому суді, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. До того ж «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 9 ст. 615 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якої побудована судова система в цілому. Зі змісту формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення на території митного посту «Олевськ» Житомирської митниці. Водночас із викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не вбачається конкретного місця (адміністративно-територіальної одиниці - району), де саме розташовується митний пост «Олевськ» Житомирської митниці, на території якого було виявлено, зафіксовано та припинено протиправні діяння щодо переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів заборонених до вивозу за межі території України. Отже, за таких обставин, на підставі обвинувального акта неможливо визначити конкретний суд, який за правилом територіальної підсудності щодо місця вчинення кримінального правопорушення мав би здійснювати розгляд цього провадження. З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду не встановила підстав для направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 до Олевського районного суду Житомирської області, а отже подання апеляційного суду необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст.34, ч. 9 ст. 615 КПК, Верховний Суд постановив: Подання Одеського апеляційного суду про направлення кримінального провадження(справа № 522/9450/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3