Ухвала КЦС ВС № 369/3565/21

УХВАЛА 06 червня 2024 року м. Київ справа № 369/3565/21 провадження № 61-6201св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення інфляційного збільшення, нарахованого на суму заборгованості, вісім відсотків річних та пені за договором позики, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , в якому просила суд стягнути на її користь пеню в розмірі 1 123 313,05 грн, 8 % річних у розмірі 362 492,68 грн, інфляційне збільшення в розмірі 256 707,77 грн за період з 08 листопада 2018 року по 10 березня 2021 року. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 479 655,25 грн, у тому числі: інфляційні втрати в розмірі 256 707,77 грн, 8% річних у розмірі 362 492,68 грн та пеню за період з 08 листопада 2018 року по 12 березня 2020 року в розмірі 860 454,80 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 9 677,00 грн. 09 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 13 травня 2025 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду 14 08 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про зупинення виконання зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року відмовлено, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. 29 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. 05 червня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року до закінчення касаційного перегляду справи. Клопотання обґрунтовано тим, що 28 травня 2025 року від ОСОБА_3 заявник отримала конверт із трекінг номером 0812901439227 із вкладеним описом до цінного листа, в якому містилася письмова вимога від 15 квітня 2025 року про усунення порушення, які виникли на підставі рішення судів що оскаржуються по справі № 369/3565/21 у розмірі 1 479 655,25 грн та у справі № 369/9135/17 в загальному розмірі 3 499 507,98 грн. За умовами вимоги про усунення порушення від 15 квітня 2025 року позивачем (іпотекодержателем) надано Іпотекодавцю тридцятиденний строк на усунення порушення щодо сплати боргу за позичальника за оскаржуваними судовими рішенням, а у разі несплати у визначений строк, позивач застосовує відповідно до умов іпотечного договору від 17 лютого 2016 року іпотечне застереження передбачене розділом 7 у відповідності до статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку» за умовами якої набуває право власності на земельні ділянки предмета іпотеки у власність. При цьому, ОСОБА_3 погасив за ОСОБА_1 у повному обсязі основне зобов`язання по договору позики від 17 лютого 2016 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4325791508.1 від 22 квітня 2025 року, код документа 9376-3682-0271-1641, про погашення основного зобов`язання в сумі 1 957 246,00 грн. Зазначає, що необхідність у зупиненні виконання судового рішення полягає в тому, що основне зобов`язання погашене майновим поручителем, але позивач у письмовій вимозі про звернення стягнення на предмет іпотеки від 15 квітня 2025 року приводить свій розрахунок із врахуванням суми стягнення по рішенню у справі № 369/3565/21 як кінцеву суму стягнення. На підтвердження клопотання заявника надала: вимога про усунення порушення з описом та конвертом про відправку, договір іпотеки яким забезпечено борг, платіжну інструкцію 0.0.4325791508.1. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Зазначене також визначено положенням статті 129-1 Конституції України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Наведені у клопотанні доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання та дії рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, а тому клопотання заявника підлягає задоволенню. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення інфляційного збільшення, нарахованого на суму заборгованості, вісім відсотків річних та пені за договором позики задовольнити. Зупинити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, до закінчення касаційного перегляду справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник