Ухвала КЦС ВС № 336/92/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2025 року м. Київ справа № 336/92/25 провадження № 61-7209ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8», Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 про відшкодування майнової та моральної шкоди при незаконному закритті лікарняного, встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8» (далі - КНП «Міська лікарня № 8»), Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 про відшкодування майнової та моральної шкоди при незаконному закритті лікарняного. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків. Не погоджуючись з указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року визнано неподаною та повернуто особі, що її подала. 03 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 року у вказаній справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Щодо оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною другою статті 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року не була предметом апеляційного перегляду по суті, на предмет законності не перевірялася, ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити. Стосовно оскарження ухвали Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 у зазначеній частині зводиться до незгоди заявника з висновком суду про необхідність сплати ним судового збору. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням. Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. За приписами частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали судуу встановлений строквиконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заявавважається неподаноюі повертається позивачеві. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 надати суду апеляційної інстанції оновлену апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статей 356, 374 ЦПК України, з копіями скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала Запорізького апеляційного суду від 11 квітня 2025 року була надіслана ОСОБА_1 на його адресу, зазначену в апеляційній скарзі, та отримана останнім 18 квітня 2025 року, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте ОСОБА_1 вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, в Єдиній автоматизованій системі діловодства Запорізького апеляційного суду немає відомостей про те, що він вживав заходів щодо усунення недоліків скарги. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування положень статті 185 ЦПК України, оскільки заявником у межах встановленого судом строку не були виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 рокуслід відмовити, оскільки скарга в цій частині є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції. У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягають окремому розгляду заяви, долучені ОСОБА_1 до касаційної скарги. Керуючись пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8», Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 про відшкодування майнової та моральної шкоди при незаконному закритті лікарняного відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко