Ухвала КАС ВС № 340/3872/22

УХВАЛА 20 червня 2025 року м. Київ справа №340/3872/22 адміністративне провадження №К/990/20528/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №340/3872/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ради адвокатів Кіровоградської області, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення від 24.06.2022 №71 про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 19.10.2001, яке видано на підставі рішення атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 15.10.2001 №13. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. На виконання цієї ухвали скаржник надав Суду заяву про виконання ухвали суду, до якої долучив платіжну інструкцію про сплату судового збору. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/3872/22 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 та підпункти "а", "в" "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Так, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при вирішенні питання щодо видачі дубліката свідоцтва у подібних правовідносинах. В решті доводів касаційної скарги позивач, покликаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, наводить норми законодавства, які не були застосовані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Означене не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, на підставі чого Суд відхиляє доводи касаційної скарги в цій частині. Також скаржником вказано підставою касаційного провадження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій взагалі не здійснили оцінку доказів, наданих позивачем. Принагідно зазначити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. В порушення указаного скаржником не зазначено які конкретні докази суди не дослідили при ухваленні оскаржуваного судового рішення, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Щодо посилання скаржника на підпункт "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Суд зазначає таке. За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Згідно із частиною п`ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. В порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта КАС України). Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України). За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження. Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як уважає скаржник, немає. У цій справі суд першої інстанції не відносив справу до справ незначної складності, а врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. З огляду на вказане, Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої (щодо застосування Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при вирішенні питання щодо видачі дубліката свідоцтва) та підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №340/3872/22. Витребувати справу №340/3872/22 із Кіровоградського окружного адміністративного суду. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду