Постанова 4857 № 140/11672/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 рокуСправа № 140/11672/24 пров. № А/857/10948/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року (суддя Костюкевич С.Ф., м.Луцьк), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУПФ), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 22.08.2024 №032350016937 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Рішення, Закон №889-VIII відповідно); зобов`язати перевести позивачку з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) на пенсію за Законом №889-VIII, з дати звернення (27.01.2024), зарахувавши до стажу державної служби період роботи в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 01.07.1985 по 16.08.2016 із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 23.01.2024 №11.2-9/741/2024 та №11.2-9/739/2024. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено повністю. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В доводах апеляційної скарги вказує, що правові підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII відсутні, оскільки станом на 01.05.2016 у останньої відсутній 20 річний стаж роботи на посадах державного службовця та віднесених до них посад державних службовців. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має достатній стаж роботи на посадах державного службовця, а відтак Рішення яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом №889-VIII є неправомірним. Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з 18.01.2022 отримувала пенсію по віку згідно Закону №1058-IV. 27.01.2024 позивач звернулася до ГУПФ із заявою, в якій просила перевести її на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII (далі Заява). 13.02.2024 за результатами розгляду Заяви повідомило позивача про умови, встановлені Законом №889-VIII для призначення пенсії згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а також необхідність надання довідки відповідного зразка для призначення пенсії. Зазначено, що у разі подання відповідних документів ГУПФ буде розглянуто питання права ОСОБА_1 на переведення на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №140/1880/24 (далі Рішення суду), зокрема, зобов`язано ГУПФ прийняти до розгляду по суті у встановленому порядку заяву ОСОБА_1 від 27.01.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ. 19.07.2024 позивач звернулася в ГУПФ із заявою про виконання судового рішення, в якій просила негайно прийняти до виконання виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 № 15658/2024 та розглянути по суті у встановленому порядку Заяву, долучивши відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 23.01.2024 №11.2-9/741/2024 та №11.2-9/739/2024. 22.08.2024 Рішенням ГУПФ відмовило позивачу у зв`язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відмова мотивована тим, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Відповідачем не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи на посадах в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 01.07.1985 по 16.08.2016. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До 01.05.2016 умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-XII). З 01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж. Пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Зі змісту наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №687/545/17. Норми «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII, з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивач станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) посаду державної служби (або прирівняну до неї посаду) та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату. Згідно з записами трудової книжки від 26.03.1985 серії НОМЕР_1 , позивач у спірні періоди працювала на таких посадах: в період з 01.07.1985 по 31.01.1996 на посадах економіста, старшого економіста, економіста II категорії, економіста I категорії, головного економіста відділу соціального захисту населення та демографії Волинського облвиконкому; з 01.02.1996 по 15.07.2002 на посадах начальника відділу ринку праці, зайнятості населення та кадрової роботи та начальника відділу трудових відносин, соціального партнерства та демографії Волинської обласної державної адміністрації, з 16.07.2002 по 16.08.2016 на посадах заступника начальника управління - начальника відділу праці правління праці та соціального захисту населення, заступника директора департаменту соціальної політики та першого заступника директора департаменту соціальної політики Луцької міської ради. Відповідачем до стажу державної служби не зараховано вказані періоди роботи позивача. З матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону 3723-XII є відсутність у неї права на призначення пенсії за Законом №3723-XII, оскільки посади, на яких працювала позивач, а саме посади в органах місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Проте, такі висновки пенсійного органу є безпідставними, з огляду на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі Порядок №622). Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом №889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Механізм обчислення стажу державної служби визначає «Порядок обчислення стажу державної служби», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229). Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. Приписами пункту 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Відповідно до пункту 2 «Порядку обчислення стажу державної служби» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба): - на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; - на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Додатком до Порядку №283 визначено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, серед яких - Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» затверджений «Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» (далі Порядок №239). Разом з тим, пунктом 1 Порядку №239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до: - п`ята категорія посади заступників голів, керівників секретаріатів районних, районних у містах Рад народних депутатів; перших заступників і заступників голів, керуючих справами (секретарів) виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; голів міст районного значення, селищних і сільських голів; заступників керівників управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів міських Рад народних депутатів міст обласного підпорядкування та їх заступників; керівників відділів (підвідділів) у складі управлінь, самостійних відділів, секретаріатів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів і апаратів виконкомів міських Рад народних депутатів міст обласного підпорядкування; помічників голів, радників, консультантів, спеціалістів апарату обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади. - шостої категорії, зокрема, посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів і міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; керівників відділів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; керівників відділів (підвідділів) та їх заступників у складі управлінь, самостійних відділів, апаратів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади. При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Тобто, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування. 04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон №2493-III). Зокрема, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 10 травня 2018 року, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом зараховується до стажу державної служби. Таким чином, є безпідставними доводи відповідача-скаржника про те, що стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі № 1.380.2019.003855. Оскільки стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 складає 30 років, 10 місяців, 1 день, відтак має право на призначення пенсії державного службовця на умовах, передбачених статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідно до пунктів 10, 12 Розділу ХІ Закону № 889-VIII. Щодо питання врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при переведення позивача з одного виду пенсії на інший слід зазначити таке. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому абзацом 6 пункту 4 Порядку № 622 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, затверджено «Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» (далі Порядок №750). Відповідно до пункту 7 Порядку №750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі Постанова №1-3) затверджено такі форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 Розділу XI Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); - форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Тобто, нормами чинного законодавства встановлено вимоги щодо необхідності подачі довідок для призначення пенсії державного службовця та визначено їх форми. Зокрема, в додатку 1 Постанови № 1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 - затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Досліджуючи додаток 1 до Постанови № 1-3, судом встановлено, що в примітці * довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) зазначено наступне: «Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії)». Таким чином, пунктом 5 Порядку № 622 передбачено врахування заробітної плати на підставі довідок, виданих за формою, встановленою Постановою № 1-3. Ні Законом № 889-VIII, ні Законом №3723-XII, ні Порядком № 622 не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про заробітну плату. Апеляційним судом встановлено, що позивачем для переведення її на пенсію державного службовця були подані листи Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 23.01.2024 №11.2-9/741/2024 та №11.2-9/739/2024 (далі Листи), де відображено інформацію про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Вказані Листи хоча і містять відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, однак складені не за формою, затвердженою Постановою №1-3, про що також зазначається відповідачем в апеляційній скарзі. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію За змістом підпункту 3 пункту 4.2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зокрема, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Зазначені повноваження пенсійного органу повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, для гарантування належного захисту прав застрахованих осіб, у тому числі щодо своєчасного та обґрунтованого призначення, перерахунку чи виплати пенсійних виплат. На виконання ухвали суду першої інстанції від 21 жовтня 2024 року про залишення позовної заяви без руху позивачем надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 07.11.2024 №11 за формою, затвердженою Постановою №1-3. Втім, зобов`язуючи відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням Листів, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, оскільки на момент звернення до пенсійного органу вони були подані не у встановленій формі, що унеможливлювало їх врахування при перерахунку пенсії. У зв`язку з наведеним, рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом виключення вимоги про необхідність визначення розміру пенсії згідно з наданами Листами. Крім того, слід зауважити, що Верховний Суд в постанові від 22 травня 2024 року в справі № 500/1404/23 наголосив, що до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку №

283. Водночас стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону № 1058-IV. Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, де зазначено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01.05.2016, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII. При цьому апеляційний суд також зауважує, що наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачу може бути зараховано стаж, набутий на посадах державної служби (або прирівняних до них посад) після 01.05.2016, лише до страхового стажу, а не стажу державної служби, а тому висновок суду першої інстанції, який стосуються необхідності зарахування до спеціального стажу державної служби періоду роботи з 01.05.2016 по 16.08.2016 на відповідних посадах є помилковим. Відтак рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає зміні. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зарахування до стажу державної служби спірні періоди роботи позивача, які протиправно не враховані пенсійним органом під час вирішення питання про переведення позивача на інший вид пенсійного забезпечення, однак лише до 01.05.2016 (включно). Водночас, зарахування позивачу стажу, набутого на посадах державної служби після вказаної дати до стажу державної служби, а не страхового стажу є необґрунтованим і суперечить положенням чинного законодавства. Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення періоду трудової діяльності, що підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача, та вимоги про визначення розміру пенсії відповідно до наданих Листів, поданих не за встановленою формою. У решті рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі правильного і повного встановлення фактичних обставин справи, а тому, відповідно до статті 316 КАС в цій частині підлягає залишенню без змін. Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення, у такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 01.07.1985 по 01.05.2016, а саме: в період з 01.07.1985 по 31.01.1996 на посадах економіста, старшого економіста, економіста II категорії, економіста I категорії, головного економіста відділу соціального захисту населення та демографії Волинського облвиконкому, з 01.02.1996 по 15.07.2002 на посадах начальника відділу ринку праці, зайнятості населення та кадрової роботи та начальника відділу трудових відносин, соціального партнерства та демографії Волинської обласної державної адміністрації, з 16.07.2002 по 01.05.2016 на посадах заступника начальника управління - начальника відділу праці правління праці та соціального захисту населення, заступника директора департаменту соціальної політики та першого заступника директора департаменту соціальної політики Луцької міської ради, та прийняти рішення про переведення її з пенсії за віком, що виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 на пенсію по віку згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 27.01.2024, та здійснити нарахування та виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум.». В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич